Вирок № 133726884, 02.02.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6557/25

Провадження № 1-кп/591/221/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Джанкой, АР Крим, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

За ч. 2 ст. 111 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 , являючись уродженцем м. Джанкой, АР Крим, не будучи прихильником української державності, самостійності та незалежності України, перебуваючи під інтелектуальним впливом виховання в дусі комуністичних ідей та імперської російської ідеології, після подій 2014 року вирішив порушити правовий зв`язок з державою Україною, який до того знаходив свій вияв у взаємних правах та обов`язках, та набути громадянство Російської Федерації без позбавлення українського.

З цією метою, ОСОБА_7 , перебуваючи в умовах політичних подій в Україні з початку 2014 року, будучи достовірно обізнаним щодо анексії Криму Російською Федерацією, тобто, насильницького протиправного тимчасового відторгнення більшої частини Кримського півострова, розташованого у межах українських адміністративних одиниць - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, від України та одностороннього незаконного включення їх до складу Російської Федерації на правах суб`єктів федерації - «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь», що було проголошено 18.03.2014 (нібито внаслідок так званого «референдуму про статус Криму» 16.03.2014), 27.01.2017 року отримав паспорт громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_1 , виданий відділом УФМС РФ по Республіці Крим та м. Севастополь.

При цьому ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він є громадянином України, військовозобов`язаним, оскільки під час дії воєнного стану за законом мобілізувати можуть такі категорії чоловіків, як придатних за станом здоров`я віком від 25 до 60 років без досвіду військової служби, так і обмежено придатних з досвідом та без досвіду служби, але, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах військового стану, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинив злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з державною зрадою, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, добровільно у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше вересня 2024 року, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - Російської Федерації.

На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , перебуваючи у тимчасово окупованому Російською Федерацією м. Сімферополь АР Крим, добровільно, за власною ініціативою, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників Російської Федерації, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перейшов на бік ворога, а саме 24 вересня 2024 року уклав контракт з міністерством оборони РФ про проходження військової служби в збройних силах Російської Федерації строком 1 (один) рік.

Після підписання контракту ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем збройних сил Російської Федерації, маючи військове звання рядовий, реалізуючи свій злочинний умисел, був направлений до м. Феодосія АР Крим, де був зарахований у список особового складу військової частини № НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), де наказом командира вказаної військової частини №25 від 28.10.2024 р. призначений на посаду водія розрахунку (82-мм міномета 2Б9) взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону НОМЕР_3 десантно-штурмового полку (в/ч НОМЕР_2 ) 7 десантно-штурмової дивізії повітрянодесантних військ зс РФ, особистий номер « НОМЕР_4 ».

При цьому, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій направлених на ухилення від проходження служби в збройних силах Російської Федерації, або на добровільну здачу в полон Збройним Силам України, та по теперішній час вчиняє дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

У подальшому, ОСОБА_7 близько 26 вересня 2024 року, (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи на посаді водія розрахунку взводу вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону НОМЕР_3 десантно-штурмового полку (в/ч НОМЕР_2 ) 7 десантно-штурмової дивізії повітрянодесантних військ зс РФ, приступив до виконання бойових завдань проти Сил оборони України поблизу АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, направлених на ухилення від проходження служби в збройних силах Російської Федерації або на добровільну здачу в полон Збройним Силам України.

Під час наступу Збройних Сил України, 26.10.2024 ОСОБА_7 був взятий в полон військовослужбовцям Збройних Сил України, тим самим було припинено його протиправну діяльність.

Таким чином, ОСОБА_7 , у зазначений вище спосіб вчинив державну зраду, тобто у діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

З наданих доказів вбачається, що досудове розслідування було розпочато за участю ОСОБА_7 , зокрема йому особисто було вручено повідомлення про підозру та пам`ятка про права і обов`язки підозрюваного, а також копія обвинувального акту. Тобто ОСОБА_7 був обізнаний про факт здійснення стосовно нього кримінального провадження, про обсяг підозри та права підозрюваного.

В подальшому ОСОБА_7 було обміняно згідно з встановленим порядком під час обміну полоненими, після чого останній до суду не з`являвся.

05.12.2025 на підставі ухвали Зарічного районного суду міста Суми призначено спеціальне судове провадження.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Зарічного районного суду м. Суми.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались захиснику.

Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_7 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав би отримати відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.

Дослідивши надані докази суд вважає, що вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого злочину при зазначених обставинах є доведеною та підтверджується наступними доказами:

-Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , в ході огляду якого виявлено сканкопії документів про проходження військової служби ОСОБА_7 в збройних силах рф за обставин, викладених у обвинуваченні;

-особовою справою військовополоненого ОСОБА_7 ;

-дослідженим в судовому засіданні протоколами допиту свідка ОСОБА_9 та впізнання за участю ОСОБА_9 , а також протоколів їх огляду, з яких вбачається, що ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка проходила військову службу в збройних силах рф;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 та протоколом його огляду, згідно з яким останній підтвердив факт проходження військової служби в збройних силах рф;

-показами свідка ОСОБА_10 , який підтвердив факт проходження військової служби ОСОБА_7 в збройних силах рф та факт взяття його в полон;

-листом Міністерства закордонних справ, згідно з яким ОСОБА_7 не звертався із клопотанням про вихід з громадянства України;

-іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є працівником СБУ та підтвердив факт отримання копій особистих документів, зокрема і про проходження військової служби в збройних силах рф, на ім`я ОСОБА_7 .

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дослідивши всі обставини кримінального провадження, які знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та які у своїй сукупності є достатніми та взаємопов`язаними, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України, загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Зокрема, вирішуючи питання про міру покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, фактичні обставини провадження, особу винного, його вік, те, що раніше не судимий, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті закону, яким передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, крім житла, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та буде відповідним скоєному.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, крім житла.

Строк відбування призначеного покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 у порядку виконання цього вироку, після набрання ним законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Опублікувати інформацію про цей вирок в засобах масової інформації: в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду.

Судді