Рішення № 13372497, 20.12.2010, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2-4635/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Старостіна В.В.,

при секретарі Машура Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТВТ «Харківський канатний завод» про захист права власності та визнання добросовісним набувачем, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до АТВТ «Харківський канатний завод» про захист права власності та визнання добросовісним набувачем нежитлових приміщень 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що він є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Право власності на зазначений обєкт нерухомості набуто ним, ще 22.12.2006 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та АТВТ «Харківський канатний завод». Договір купівлі-продажу від 22.12.2006 року був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А. за р. № 10071, в державному реєстрі правочинів, що підтверджено витягом № 3368149 з Державного реєстру правочинів, номер правочину 1822096. Під час нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу нотаріус перевірила правоздатність осіб, наявність правових підстав відчуження нерухомого майна у покупця, відсутність заборон на відчуження нерухомого майна, реальність намірів сторін на укладання угоди, відсутність порушень при визначенні вартості нерухомого майна, що була визначена незалежним експертом ФОП ОСОБА_2, що діяв на підставі свідоцтва Фонду державного майна України № 2561. Договір купівлі продажу нерухомого майна був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується відповідним витягом. При цьому право власності на обєкт нерухомості, законно придбаний ОСОБА_1 згідно договору від 22.12.2006 року було зареєстровано у КП «Харківське міське БТІ».

Згідно ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 IV1 обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцями та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Керуючись зазначеними нормами права, ОСОБА_1 звернувся до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Згідно з витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно № 13331951, виданого 24.01.2007 року на імя ОСОБА_1 зареєстровано право власності на обєкт нерухомості: нежитлові приміщення 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Під час укладання договору купівлі продажу, сторони діяли відповідно вимог Закону, у межах повноважень, і зокрема повноважень на відчуження приміщень продавцем, що відповідно п. 2.2 Статуту може на власний розсуд розпоряджатися своїм майном. При цьому обєкт купівлі продажу належав відповідачу на момент укладання та виконання договору купівлі продажу від 22.12.2006 року, укладеного між АТВТ «Харківський канатний завод» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., зареєстрованого в реєстрі під № 10071 (пункт 2) на підставі:

1. Свідоцтва, виданого Фондом державного майна України 24.05.1993 року, реєстраційний № П-14;

2. Державного акта № 2 про викуп від 25.12.1991 року;

3. Рішенням виконкому Жовтневої районної ради в м. Харкові від 02.06.1996 року № 55-4, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2003 року, номер витягу 135, номер запису 4866 в книзі 1, реєстраційний номер нерухомого майна 2461349.

Окремо право власності відповідача на нерухоме майно підтверджується Витягом з Державного реєстру права власності на нерухоме майно.

Нежитлові приміщення були фактично передані на користь ОСОБА_1 у момент підписання договору, під час укладання договору сторони дотрималися всіх вимог діючого на той час законодавства, досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору купівлі продажу. Договір фактично повністю виконаний у 2006 році і що стосується вимог його державної реєстрації, і щодо приймання передачі майна та сплати його вартості. Так згідно листа № 01/610 від 29.12.2009 року голова правління АТВТ «Харківський канатний завод» повідомив орган Державної реєстрації КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про надходження на рахунок продавця повної вартості нежитлових приміщень згідно договору купівлі продажу від 22.12.20069 року у сумі 125000,00 гривень.

При цьому 16.02.2010 року, тобто через понад три року з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, йому стало відомо про існування Наказу Фонду державного майна України № 219 від 16.02.2010 року відповідно до якого скасовано свідоцтво про право власності, видане АТВТ «Харківський канатний завод» під № П-14 від 28.04.1993 року на все майно акціонерного товариства.

З урахуванням обставин укладання та виконання договору купівлі-продажу від 22.12.2006 року, законності та підставності набуття права власності, ОСОБА_1 вважає себе добросовісним набувачем права власності на нежитлові приміщення 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

При цьому ОСОБА_1 вважає за необхідне підкреслити, що фактично на момент укладання та виконання договору купівлі продажу відповідач мав всі передбачені законом права на відчуження обєкту нерухомості та діяв відповідно свідоцтва, виданого Фондом державного майна України 24.05.1993 року, реєстраційний № П-14; Державного акта № 2 про викуп від 25.12.1991 року; Рішення виконкому Жовтневої районної ради в м. Харкові від 02.06.1996 року № 55-4, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2003 року, номер витягу 135, номер запису 4866 в книзі 1, реєстраційний номер нерухомого майна 2461349, витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно. Безумовно зазначені документи не викликали жодних сумнівів в правомірності та законності набуття ОСОБА_1 права власності. Всі ці роки позивач утримував та утримує наразі обєкт нерухомості, здійснив значні, істотні капіталовкладення у ремонт та відновлення обєкту нерухомості.

ОСОБА_1 є добросовісним набувачем права власності, набутого згідно із законом на підставі відплатного, нотаріально посвідченого договору від 22.12.2006 року. Тобто документально підтверджено, що станом на момент укладання договору, відповідач мав всі повноваження та права на відчуження нежитлових приміщень, а ОСОБА_1 придбав обєкт нерухомості, сплативши за нього грошові кошти у сумі 125000,00 гривень. Права інших юридичних та фізичних осіб під час придбання нежитлових приміщень 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1 не були порушенні.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства власник має право витребувати своє майно лише у випадках передбачених законом у недобросовісного набувача, а також у добросовісного набувача, до якого це майно перейшло безоплатно.

З метою захисту свого права власності ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду з позовом до АТВТ «Харківський канатний завод» про захист права власності та визнання добросовісним набувачем нежитлових приміщень 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов в повному обсязі та пояснив суду, що: у 2006 році після пожежі у цеху літ. «Е-2», приміщення площею 1241,9кв.м., власником АТВТ «Харківський канатний завод» було прийнято рішення продати приміщення та по договору № 12/50 від 15.12.06 року з незалежним оцінщиком, отримав оцінку цих приміщень у сумі 122000 гривень. При цьому обєкт купівлі продажу належав відповідачу на момент укладання та виконання договору купівлі продажу від 22.12.2006 року, укладеного між АТВТ «Харківський канатний завод» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., зареєстрованого в реєстрі під № 10071 (пункт 2) на підставі: свідоцтва, виданого Фондом державного майна України 24.05.1993 року, реєстраційний № П-14, Державного акта № 2 про викуп від 25.12.1991 року, рішенням виконкому Жовтневої районної ради в м. Харкові від 02.06.1996 року № 55-4, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2003 року, номер витягу 135, номер запису 4866 в книзі 1, реєстраційний номер нерухомого майна 2461349. Так згідно листа № 01/610 від 29.12.2009 року голова правління АТВТ «Харківський канатний завод» повідомив орган Державної реєстрації КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про надходження на рахунок продавця повної вартості нежитлових приміщень згідно договору купівлі продажу від 22.12.20069 року у сумі 125000,00 гривень.

Відповідач на два судових засідання не зявився, про час та дату слухання справи був сповіщений належним чином судовими повістками, причину неявки суду не повідомив.

За заявою позивача суд приймає заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у порядку передбаченому ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом остаточно встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Право власності на зазначений обєкт нерухомості набуто ним, ще 22.12.2006 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та АТВТ «Харківський канатний завод». Договір купівлі-продажу від 22.12.2006 року був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А. за р. № 10071, в державному реєстрі правочинів, що підтверджено витягом № 3368149 з Державного реєстру правочинів, номер правочину 1822096. Під час нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу нотаріус перевірила правоздатність осіб, наявність на правових підставах відчуження нерухомого майна у покупця, відсутність заборон на відчуження нерухомого майна, реальність намірів сторін на укладання угоди, відсутність порушень при визначенні вартості нерухомого майна, що була визначена незалежним експертом ФОП ОСОБА_2, що діяв на підставі свідоцтва Фонду державного майна України № 2561. Договір купівлі продажу нерухомого майна був зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується відповідним витягом. При цьому право власності на обєкт нерухомості, законно придбаний ОСОБА_1 згідно договору від 22.12.2006 року було зареєстровано у КП «Харківське міське БТІ».

Згідно ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 IV1 обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцями та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Керуючись зазначеними нормами права, ОСОБА_1 звернувся до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Згідно з витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно № 13331951, виданого 24.01.2007 року на імя ОСОБА_1 зареєстровано право власності на обєкт нерухомості: нежитлові приміщення 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Під час укладання договору купівлі продажу, сторони діяли відповідно вимог Закону, у межах повноважень, і зокрема повноважень на відчуження приміщень продавцем, що відповідно п. 2.2 Статуту може на власний розсуд розпоряджатися своїм майном. При цьому обєкт купівлі продажу належав відповідачу на момент укладання та виконання договору купівлі продажу від 22.12.2006 року, укладеного між АТВТ «Харківський канатний завод» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., зареєстрованого в реєстрі під № 10071 (пункт 2) на підставі:

4. Свідоцтва, виданого Фондом державного майна України 24.05.1993 року, реєстраційний № П-14;

5. Державного акта № 2 про викуп від 25.12.1991 року;

6. Рішенням виконкому Жовтневої районної ради в м. Харкові від 02.06.1996 року № 55-4, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2003 року, номер витягу 135, номер запису 4866 в книзі 1, реєстраційний номер нерухомого майна 2461349.

Окремо право власності відповідача на нерухоме майно підтверджується Витягом з Державного реєстру права власності на нерухоме майно.

Нежитлові приміщення були фактично передані на користь ОСОБА_1 у момент підписання договору, під час укладання договору сторони дотрималися всіх вимог діючого на той час законодавства, досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору купівлі продажу. Договір фактично повністю виконаний у 2006 році і що стосується вимог його державної реєстрації, і щодо приймання передачі майно та сплати його вартості. Так згідно листа № 01/610 від 29.12.2009 року голова правління АТВТ «Харківський канатний завод» повідомив орган Державної реєстрації КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про надходження на рахунок продавця повної вартості нежитлових приміщень згідно договору купівлі продажу від 22.12.2006 року у сумі 125000,00 гривень.

При цьому 16.02.2010 року, тобто через понад три року з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, йому стало відомо про існування Наказу Фонду державного майна України № 219 відповідно до якого скасовано свідоцтво про право власності, видане АТВТ «Харківський канатний завод» під № П-14 від 28.04.1993 року на все майно акціонерного товариства.

З урахуванням обставин укладання та виконання договору купівлі-продажу від 22.12.2006 року, законності та підставності набуття права власності, ОСОБА_1 вважає себе добросовісним набувачем права власності на нежитлові приміщення 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

При цьому ОСОБА_1 вважає за необхідне підкреслити, що фактично на момент укладання та виконання договору купівлі продажу відповідач мав всі передбачені законом права на відчуження обєкту нерухомості та діяв відповідно свідоцтва, виданого Фондом державного майна України 24.05.1993 року, реєстраційний № П-14; Державного акта № 2 про викуп від 25.12.1991 року; Рішення виконкому Жовтневої районної ради в м. Харкові від 02.06.1996 року № 55-4, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2003 року, номер витягу 135, номер запису 4866 в книзі 1, реєстраційний номер нерухомого майна 2461349, витягу з реєстру прав власників на нерухоме майно. Безумовно зазначені документи не викликали жодних сумнівів в правомірності та законності набуття ОСОБА_1 права власності. Всі ці роки позивач утримував та утримує наразі обєкт нерухомості, здійснив значні, істотні капіталовкладення у ремонт та відновлення обєкту нерухомості.

ОСОБА_1 є добросовісним набувачем права власності, набутого згідно із законом на підставі відплатного, нотаріально посвідченого договору від 22.12.2006 року. Тобто документально підтверджено, що станом на момент укладання договору, відповідач мав всі повноваження та права на відчуження нежитлових приміщень, а ОСОБА_1 придбав обєкт нерухомості, сплативши за нього грошові кошти у сумі 125000,00 гривень. Права інших юридичних та фізичних осіб під час придбання нежитлових приміщень 1 -го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9кв.м. в нежитловій будівлі літ.«Е-2» за адресою: АДРЕСА_1 не були порушені.

Відповідно до діючого законодавства власник має право витребувати своє майно лише у випадках передбачених законом у недобросовісного набувача, а також у добросовісного набувача, до якого це майно перейшло безоплатно.

Стаття 386 ЦК України передбачає що державою забезпечується рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В силу ст. 391 ЦК України захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння передбачається, що Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається зі ст. 392 ЦК України, власник майна має право предявити позов про визнання права власності. Спеціальне визнання судом права власності необхідне тоді, коли це право оспорюється або не визнається іншими особами.

Добросовісним вважається той набувач, який не знав і не міг знати, що набуває майно в особи, яка на момент укладання договору є належним продавцем а через майже чотири роки втрачає право на його відчуження.

У статті 13 Конституції України записано: “Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом ”.

Укладаючи офіційну угоду у встановленому чинним законодавством порядку, після перевірки всіх правовстановлюючих документів нотаріусом та правоздатності сторін укладати таку угоду, ОСОБА_1 був впевнений, що правомірно набув права власності на нерухоме майно у добросовісного продавця.

Таким чином, ОСОБА_1 водночас є і добросовісним набувачем нерухомого майна з 2006 року за договором купівлі-продажу, укладеним з додержанням всіх процедур, встановлених законом, але внаслідок махінацій з боку відповідача, вимушений доводити правомірність набуття ним нерухомості у звязку з незаконними діями відповідача та фонду державного майна після майже 4-х років законного володіння.

Стаття 393 ЦК України визначає, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Наказ ФДМУ № 219 від 16.02.10 року є незаконним, порушує права власника, прийнятий без достатніх правових підстав та зясування обставин та підстав для його скасування, винесений без скасування рішення виконкому на підставі якого відповідач в 1993 році набув права власності на спірні приміщення, порушує процедуру його прийняття, а саме не скасована реєстрація власності відповідача в КП «ХМБТІ», не скасований акт № 2 про викуп від 25.12.1991 року, у звязку з чим, Наказ ФДМУ № 219 підлягає скасуванню.

Крім того, наказом ФДМУ № 219 від 16.02.10 року АТВТ «Харківський канатний завод» скасовано свідоцтво про право власності П-14 від 28.04.93 року, в той час, як відповідачу належали вказані нежитлові приміщення на праві власності на підставі свідоцтва ФДМУ № П-14 від 27.05.93 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 213, 215, 256, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 182, 321, 330, 334, 386, 388, 391, 392, 393 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до АТВТ «Харківський канатний завод» про захист права власності та визнання добросовісним набувачем ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62, I; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі в літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1

Захистити право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 43, 44, 46-53, 61, 62,1; 2-го поверху № 73, 74 загальною площею 1241,9 кв.м. в нежитловій будівлі в літ. «Е-2» за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони відповідачу чинити будь-які перешкоди у його реалізації.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Старостін