Рішення № 133723079, 30.01.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/2935/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026 року м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Баранського Д.М., розглянув у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідачів та просить: скасувати постанову серії ЕНА № 06282583, винесену стосовно нього 5 грудня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; скасувати постанову серії ЕНА № 06283038, винесену стосовно нього 5 грудня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позов мотивує тим, що 15 грудня 2025 року з мобільного застосунку «ДІЯ» дізнався, що 5 грудня 2025 року стосовно нього винесено постанови про накладення адміністративних стягнень, а саме:

1.серії ЕНА № 06282583 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за керування транспортним засобом «ВАЗ-21114-125-51», державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Долинській Кіровоградської області та не подання сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху при повороті, чим порушив підпункт 9.2 «б» ПДР України;

2.серії ЕНА № 06283038 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за керування транспортним засобом «ВАЗ-21114-125-51», державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Долинській Кіровоградської області, будучи не пристебнутим паском безпеки, чим порушив підпункт 2.3 «в» ПДР України.

Позивач стверджує, що ці постанови про накладення адміністративних стягнень підлягають скасуванню, оскільки матеріали справ не містять доказів його винуватості.

Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області надіслало до суду відзив на позовну заяву. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову. Просить відмовити у позові. По суті цього відзиву зазначає, що 5 грудня 2025 року стосовно позивача винесено постанову серії ЕНА № 6283038 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за керування о 10:05 годині транспортним засобом «ВАЗ-21114-125-51», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральній, 135 у м. Долинській Кіровоградської області, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив підпункт 2.3 «в» ПДР України; а також цього ж дня стосовно позивача винесено постанову серії ЕНА № 6282583 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за керування о 10:01 годині транспортним засобом «ВАЗ-21114-125-51», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральній, 135 у м. Долинській Кіровоградської області та неподання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив підпункт 9.2 «б» ПДР України.

Дослідивши зміст позову та відзиву, матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом установлено, а також визнається сторонами, що постановою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області серії ЕНА № 6283038 від 5 грудня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що цього ж дня о 10:05 годині керував транспортним засобом «ВАЗ 21114-125-51», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральній, 135 у м. Долинській Кіровоградської області, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем пасивної безпеки, чим порушив підпункт 2.3 «в» ПДР України; а також постановою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області серії ЕНА № 6282583 від 5 грудня 2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що цього ж дня о 10:01 годині керував транспортним засобом «ВАЗ 21114-125-51», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральній, 135 у м. Долинській Кіровоградської області та не подав сигнал світловим покажчиком відповідного напрямку при повороті, чим порушив підпункт 9.2 «б» ПДР України.

Відповідальність за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідальність за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно з підпунктами 2.3 «в», 9.2 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі Правила дорожнього руху) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними й не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення надано один доказ DVD-R, що містить відеофайли.

За змістом відеозапису, відображено рух автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинився на вимогу працівників поліції. З цього автомобіля вийшов водій, який одразу надав працівникам поліції посвідчення водія. Поліцейський представився та повідомив, що ведеться відеофіксація, а також, що його зупинено за порушення Правил дорожнього руху, а саме за те, що не подав сигнал світловим покажчиком повороту під час зміни напрямку руху. Поліцейський попросив у водія пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс. ОСОБА_1 просив вирішити питання на місці, назвав свою адресу місця проживання. Водієві роз`яснено його права. Водій на місці нічого не заперечував. Водієві надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення. Далі поліцейський запитав у водія чи не вживав він алкоголю, оскільки бачить в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме чує запах алкоголю. Водієві у зв`язку з цим запропоновано пройти тест на алкогольне сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» на місці зупинки. Водій відмовився. Водієві повідомлено, що за таке діяння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки це є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху. Водієві повторно запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820». Водій відмовився. Йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в лікаря-нарколога по вул. Чкалова, 69 у м. Долинській. Водій також відмовився від такого огляду. Водієві повідомлено, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також про його відсторонення від керування транспортним засобом. Водій відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.

За змістом п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема у постанові від 24 січня 2019 року (справа № 428/2769/17), що у разі відсутності в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

З огляду на зміст відеозапису з місця події, можливо стверджувати, що якість цього відеозапису у відповідній частині не дозволяє поза розумним сумнівом стверджувати, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21114-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Центральній, 135 у м. Долинській Кіровоградської області, під час зміни напрямку руху, а саме повороту, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.

З приводу того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки, зміст відеозапису взагалі нічого не відображає. Окрім цього, згідно зі змістом цього відеозапису, поліцейський взагалі не ставив у провину та не повідомляв ОСОБА_1 про порушення ним підпункту 2.3 «в» Правил дорожнього руху.

За змістом ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, рішення відповідача підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення закриттю.

Необхідно також зазначити, що відповідач Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області заперечуючи проти позову не надало суду будь-яких доказів, що спростовують доводи ОСОБА_1 з приводу незаконності рішень про притягнення його до адміністративної відповідальності.

За ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За змістом ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною 3 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у постановах від 17 вересня 2020 року (справа № 742/2298/17), від 26 грудня 2019 року (справа № 724/716/16-а).

Таким чином, належним відповідачем у цій справі є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, а інший відповідач відповідно є неналежним. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові до такого відповідача.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, оскільки цей позов задоволено частково, а позивач у цій справі поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн, відповідно ці судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в розмірі 484,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 121, 122, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 19, 20, 72-79, 132, 134, 139, 241, 242, 244-246, 250, 271, 286 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до інспектора Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6282583, винесену 5 грудня 2025 року Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот десять гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6283038, винесену 5 грудня 2025 року Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот десять гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відмовити в позові до відповідача інспектора Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код: 40108709) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський