Ухвала суду № 133721742, 30.01.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/86/26

Номер провадження 2/298/25/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 січня 2026 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зизич Наталія Юріївна, до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зизич Наталія Юріївна, звернувся до суду з позовом до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом за своїм батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Буківцьово Ужгородського району Закарпатської області.

Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 133 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як слідує з матеріалів справи, ціна позову становить 144951,00 грн, відповідно 1 відсоток ціни позову складає 1449,51 грн.

У матеріалах справи міститься квитанція про сплату №АLA-6227-63YE від 11 грудня 2025 року на суму 1449,51 грн., в якій призначення платежу зазначено як судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

При цьому, при перевірці зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого заявницею судового збору даними системи документообігу суду встановлено, що квитанція про сплату №АLA-6227-63YE від 11 грудня 2025 року на суму 1449,51 грн. раніше подавалась позивачем ОСОБА_1 до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області на підтвердження сплати судового збору в іншій справі.

Так, у грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зизич Наталія Юріївна, звернувся з позовом до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом (справа №298/1668/25, (провадження 2/298/475/25). До даної заяви заявником було надано квитанцію про сплату №АLA-6227-63YE від 11 грудня 2025 року на суму 1449,51 грн., в якій призначення платежу зазначено як судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Великоберезнянський районний суд Закарпатської області. Вказаний сплачений судовий збір згідно квитанція №АLA-6227-63YE від 11 грудня 2025 року зараховано до спеціального фонду державного бюджету у вищезазначеній справі.

Суд констатує, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом у підтвердження сплати судового збору надав платіжне доручення, яке уже раніше було використано за звернення до суду з іншим позовом до цього ж відповідача у справі №298/1668/25, провадження 2/298/475/25.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої законодавством.

Таким чином, заявник за подання до суду кожної заяви повинен сплатити судовий збір у відповідному розмірі. Платіжний документ, який було подано за подання інших позовних заяв, не може бути прийнятий судом як належний доказ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір у даній справі у встановленому законом розмірі на загальних підставах.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 1449 грн. 51 коп. або подати докази, що підтверджують звільнення його від сплати судового збору.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач ГУК в Закарпатській області/Великоберезнянська тг/22030101, код ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA318999980313131206000007393, КВК 22030101 (судовий збір).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із позовної заяви, у ній відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддею встановлено, що необхідність звернення позивача до суду за захистом своїх прав пов`язана з неможливістю скористатись правом на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на вищезазначений будинок.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно приписів ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві.

На підтвердження вказаних в позові обставин, до позовної заяви додано лист приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Резванова І.Д. від 27 листопада 2025 року за №237/01-16, в якому позивачу повідомлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Зазначено, що оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (сто сорок чотири) у нього відсутній, то рекомендує звернутися із заявою до відповідного суду.

Водночас доказів отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачу свідоцтва про право на спадщину) через відсутність належних оригіналів правовстановлюючих документів на будинок, що підтверджує названі у позові підстави звернення до суду за захистом порушених прав, не надано.

При цьому, суддею звертається увага на те, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 6 жовтня 2021 року по справі №702/61/20 зазначив, що лист-відповідь нотаріуса щодо роз`яснення порядку отримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про відмову позивачу у видачі такого свідоцтва.

Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.

Крім цього, у позовній заяві міститься посилання на те, що рідна сестра позивача ОСОБА_2 подала у нотаріальну контору заяву про відмову від своєї частки у спадщині. Разом з цим, відповідну заяву до матеріалів справи не додано.

Більше того, у позовній заяві третьою особою зазначено ОСОБА_2 , при цьому зі змісту позову та долучених матеріалів слідує, що сестрою позивача є не « ОСОБА_2 » а « ОСОБА_2 ».

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується, практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Звертається увага позивача і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зизич Наталія Юріївна, до Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення (усунення) недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу ОСОБА_1 та його представнику адвокату Зизич Н.Ю.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.