Рішення № 133720833, 29.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/5969/2025

ЄУН 201/13999/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.01.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі Позивач, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості Договором № 7124258 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір, Договір) у розмірі 26 094,00 грн, а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 5 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 9 154,00 грн, всього 14 154,00 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 5 000,00 грн - тіло кредиту та 9 154,00 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 11 940,00, всього 26 094,00 грн. Також, просить стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,20 та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Водночас, представник Позивача просив в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С сума основного боргу; 3 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

2.Від Відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого останній визнає факт укладення Договору про надання споживчого кредиту № 7124258 від 30.09.2023 року та отримання коштів, а отже, не заперечує проти стягнення основної суми боргу у розмірі 5 000,00 грн. Однак, зазначає, що сума нарахованих процентів (11 940,00 грн) більш ніж удвічі перевищує суму основного боргу (5 000,00 грн). Фактична відсоткова ставка, яка призвела до такого нарахування, є явно завищеною, непропорційною та має ознаки каральної (штрафної) санкції, а не плати за користування коштами. Звертає у вагу на те, що встановлення надмірних і непередбачуваних фінансових обтяжень в односторонньому порядку, які покладають на споживача (Відповідача) непомірний тягар, є формою недобросовісної підприємницької практики та підлягає корекції судом задля захисту слабшої сторони договору. Також, просить суд Відмовити у стягненні з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вони не є фактично понесеними (сплаченими) та не відповідають критеріям співмірності та розумності.

3.У відповіді на відзив представник Позивача підтримав вимоги, що викладені в позовній заяві та додатково зазначив, що нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Зазначає, стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

4.Відповідав подав до суду заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що категорично заперечую проти стягнення процентів у розмірі 11 940,00 грн. Фактична ставка 726% річних у період воєнного стану є прихованою штрафною санкцією. Оскільки він добросовісно визнав борг, просить Суд застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити розмір нарахованих процентів, які є явно неспівмірними (перевищують тіло кредиту у 2,4 рази). Відповідач стверджує, що не отримував жодних повідомлень. Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, ризик несприятливих наслідків неповідомлення боржника несе новий кредитор. Через дії Позивача він був позбавлений можливості дізнатися про реквізити нового кредитора та врегулювати борг у досудовому порядку без судових витрат. Заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу.

5.Від представника Позивача до суду надійшли додаткові пояснення щодо стягнення витрат на правову допомогу.

II. Процесуальні дії у справі

6.Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

7.Ухвалами суду від 03.12.2025 року, від 15.12.2025 року та від 24.12.2025 року судовий розгляд справи відкладався.

III. Заяви, клопотання

8.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

9.Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. У заявах по суті спору просив справу розглядати за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

10.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Установлені судом фактичні обставини

11.30.09.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено.

12.Відповідно до п. 1.2 та 1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит у розмірі 5 000,00 грн, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

13.Згідно з п. 1.4 строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

14.Згідно з п.п. 1.5.1 процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору.

15.Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,493 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 30.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки, застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

16.Додатком №1 до договору про надання коштів між сторонами договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором.

17.За умовами п.п. 2.1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

18.Відповідно до п. 2.2 договору дата надання кредиту 30.09.2023 року або 01.10.2023 року.

19.Згідно з п.п. 2.4 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування суми Кредитного договору.

20.Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. (п. 9.6 Договору).

21.Додатком № 1 до Договору № 7124258 про надання споживчого кредиту від 30.09.2023 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

22.Відповідач Договір, додатки до договору та паспорт споживчого кредиту підписав одноразовим підписом з одноразовим ідентифікатором С2729 30.09.2023 року о 19:04:35.

23.З відповіді наданої Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), по рахунку(ах) НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 5 000,00 грн від 30.09.2023 року.

24.Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 12.06.2025 року, 30.09.2023 року на картку № НОМЕР_1 зараховано коштиу розмірі 5 000,00 грн номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 39435203.

25.Відповідно до розрахунку наданого до суду, заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 7124258 складає: сума кредиту 5 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 9 154,00 грн, всього 14 154,00 грн.

26. Підпунктом 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

27.27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

28.Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

29.Згідно з п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

30.На підставі акті прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № № 27.05/24-Ф від 27.05.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

31.Оплата за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року підтверджується платіжними інструкціями № 420 від 31.05.2025 року, № 421 від 31.05.2025 року, № 424 від 04.06.2025 року.

32.Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за Договором № 7124258 про надання споживчого кредиту від 30.09.2023 року, укладеного з Відповідачем, загальна сума заборгованості якого становить 14 154,00 грн.

33.Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором було повідомлено Відповідача, шляхом направлення відповідного листа на електронну пошту, зазначену останнім при укладенні кредитного договору.

34.Позивачем нараховано проценти за 120 календарні дні (28.05.2024 - 24.09.2024) в межах строку договору, які відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» становлять 11 940,00 грн.

35.Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 5 000,00 грн - тіло кредиту та 9 154,00 грн- нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 120 календарних днів - 11 940,00, всього 26 094,00 грн.

36. Усупереч умовам вищевказаного кредитного договору, Відповідач не виконав своїх зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора.

37.Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за Договором № 7124258 про надання споживчого кредиту.

V. Оцінка суду

V.1 Щодо вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту, заборгованості за відсотками

V.1.1 Щодо укладення кредитного договору

38.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

39.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

40.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

41.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

42.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

43.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

44.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

45.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

46.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

47.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.

48.Вказаний факт, а також факт заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000, 00 грн визнається Відповідачем.

V.1.2 Щодо переходу прав вимоги до нового кредитора

49.До позовної заяви позивачем додано договір факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 р., укладеного між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 7124258 від 30.09.2023 року, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

50.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

51.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

52.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

53.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

54.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

55.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

56.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

57.Згідно п. 1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печаткою Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

58.Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги за Договором № 7124258 від 30.09.2023 року, в сумі 14 154,00 грн.

59.Позивачем надано до суду крім самого договору факторингу, платіжні доручення та акт приймання-передачі оплати за такими платіжними дорученнями. Також у суду не виникають сумніви і щодо належності витягу з реєстру боржників, оскільки останній містить вичерпну інформацію про боржника, кредитний договір та суму заборгованості по ньому, право вимоги за якими переходять до нового кредитора. Крім того вказаний витяг засвідчений посадовою особою та скріплений печаткою позивача. Будь-яких доказів, які б спростували вказані докази суду не надано, а доводи відповідача щодо їх недійсності/недостатності зводяться до припущень, що не може бути покладено в основу доказування.

60.Отже, позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набув права вимоги до Відповідача за Договором № 7124258 про надання споживчого кредиту від 30.09.2023 року.

V.1.3 Щодо розміру відсотків

61.Як зазначалося вище, у п.п. 1.5.1 визначено, що процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору - 360 днів.

62.Крім того, у Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредитування у Таблиці наведено обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

63.Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Відповідачу нараховано відсотки з 30.09.2023 року по 26.05.2024 року (фактичне нарахування здійснювалось до 31.12.2023 року) за стандартною процентною ставкою 1,99 % у розмірі 9 154,00 грн.

64.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» ОСОБА_1 нараховано відсотки з 28.05.2024 року по 24.09.2024 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % у розмірі 11 940,00 грн.

65.Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

66.Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст. 627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений неправильно з огляду на наступне.

67.Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

68.Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

69.Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно); починаючи з 20.08.2024 року та надалі - 1%.

70.Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 року дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

71.Як вбачається з п. 5 розділу I вищезгаданого Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

72.Договір між сторонами укладений 30.09.2023 року і залишався чинним станом на день набрання чинності відповідними нормами законодавства про захист прав споживачів, тому повинен враховувати дані положення Закону.

73.Як зазначалось вище, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» нараховувало відсотки Відповідачу з 30.09.2023 року по 26.05.2024 року (фактичне нарахування здійснювалось до 31.12.2023 року) за стандартною процентною ставкою 1,99 %, що відповідає вимогам Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

74.З 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно відсоткова ставка не могла перевищувати 1,5 %. Тобто, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» здійснювало нарахування відсотків ОСОБА_1 28.05.2024 року по 19.08.2024 року по ставці 1,99 % з порушенням вимог закону.

75.З 20.08.2024 року по 24.09.2024 року нарахування відсотків обмежене дією ч 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

76.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

77.З урахуванням зазначеним норм Закону заборгованість Відповідача по відсоткам за користування кредитом становить:

- з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року 6 300,00 грн (5 000,00 * 1,5% * 84);

- з 20.08.2024 року по 24.09.2024 року 1 800,00 грн (5 000,00 * 1 % * 36).

78.Отже, підсумовуючи наведені розрахунки, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 по відсоткам за користування кредитом складає 17 254,00 грн, з яких: 9 154,00 грн відсотки нараховані ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з 30.09.2023 року по 26.05.2024 року (фактичне нарахування здійснювалось до 31.12.2023 року) за стандартною процентною ставкою 1,99 %; 6 300,00 грн відсотки нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року з урахуванням внесених змін до Закону України «Про споживче кредитування»; 1 800,00 грн - відсотки нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з 20.08.2024 року по 24.09.2024 року з урахуванням внесених змін до Закону України «Про споживче кредитування».

79.З урахуванням викладеного, загальний розмір заборгованості за Договором № 7124258 про надання споживчого кредиту від 30.09.2023 року, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача складає 22 254,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту; 17 254,00 грн - нараховані відсотки.

V.2 Щодо клопотання (заяви) про інфляційні втрати і 3 % річних

80.Позивачем також заявлено клопотання (заяву), відповідно до якої позивач просить суд в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

81.Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

82.Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

83.Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

84.При ухваленні рішення суд враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2024 року, справа № 910/14524/22, провадження № 12-4гс24 щодо застосування приписів частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України). Під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.

85.Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

86.Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується.

87.Отже, суд звертає увагу, що в рішенні суду може бути вказано лише щодо нарахування відсотків або пені, а ч. 10 ст. 265 ЦПК України взагалі не передбачено можливість зазначення в рішенні нарахування інфляційних витрат.

88.Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

89.Зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24).

90.Однак позивачем вимога про стягнення 3% річних не заявлена, у зв`язку з чим відсутні підстави зазначення в рішенні суду про нарахування органом (особою), який буде здійснювати примусове виконання рішення суду, 3 % річних.

91.З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних вимог.

92.Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

93.Отже, заява про застосування положень ст. 265 ЦПК України задоволенню не підлягає.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

94.Щодо витрат на професійну правничу допомогу та оплату послуг поштового зв`язку, які понесла сторона Позивача, слід зазначити наступне.

95.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

96.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

97.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

98.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

99.Відповідач заперечував проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

100.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року; заявку на виконання доручення до Договору № 10/12-2924 від 10.12.2024 року, акт № 11749 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року від 20.10.2025 року; ордер на надання правової допомоги серії АІ № 2029110.

101.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

102.Частиною 4 статті 137 ЦПК України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

103.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

104.Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

105.Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

106.При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

107.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п.80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), п.88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

108.Крім того, в п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

109.Підсумовуючи наведене вище, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат, належить аналізувати не тільки долучені докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і враховувати складність справи та складність наданих послуг.

110.Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн є завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг.

111.Суд враховує, що предмет спору у даній справі не є складним, тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є необ`ємною та не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від адвоката надмірного обсягу юридичної і технічної роботи; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

112.З огляду на викладене та враховуючи доведеність відповідачем неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечить принципу розподілу таких витрат.

113.Отже суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5 000,00 грн, яка підлягає до стягнення з Відповідача пропорційно задоволених вимог 4264,20 грн.

114.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 065,92 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 22 254,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту; 17 254,00 грн - нараховані відсотки.

3.Відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3 840,00 грн.

4.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»до ОСОБА_2 в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою; роз`ясннення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

5.Стягнути з ОСОБА_2 , (дата народження- ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір 2 065,92 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4264,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська