Ухвала суду № 133715436, 30.01.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/180/26

Провадження № 1-кс/348/109/26

30 січня 2026 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025091200000039 щодо підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гуринівка, Золочівського району, Харківської області, з середньою спеціальною освітою, розлученого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, має на утриманні 3 малолітніх дітей, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

встановила:

30.01.2026 слідчий за погодження з прокурором подав клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави у розмірі 500000,00 гривень. В обгрунтування клопотання наведено таке. Невстановлена досудовим розслідуванням особа достовірно знаючи про введений в Україні воєнний стан та обмеження, які діють щодо виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, будучи обізнаним про наміри ОСОБА_6 потрапити до країн Європейського Союзу та відсутність у нього законних підстав для перетину державного кордону України, за допомогою мобільного телефону зв`язалась 27.01.2026 із останнім та повідомила ОСОБА_6 про те, щоб останній прибув до м. Івано-Франківська та в ході розмови пообіцяла організувати за грошові кошти в сумі 7000 доларів США незаконне переправлення останнього через державний кордон України до Республіки Румунії поза пунктами пропуску, шляхом подолання інженерно-технічних та контролюючих споруд ДПС України. Надалі з метою реалізації свого злочинного умислу невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, залучила до своєї злочинної діяльності ОСОБА_5 , який мав здійснити безпосереднє доставлення та переправлення спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою ОСОБА_6 через державний кордон України. В подальшому за вимогою невстановленої досудовим розслідуванням особи ОСОБА_6 28.01.2026 о 12:50 год. прибув до м. Івано-Франківськ, а саме до залізничного вокзалу м. Івано-Франківськ, де невстановленою досудовим розслідуванням особою за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 надано відповідні консультації ОСОБА_6 щодо способу незаконного переміщення через державний кордон України, визначено час, місце та спосіб його доїзду до державного кордону України для забезпечення безпосереднього переправлення через лінію такого поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Республіки Румунія. Надалі, 28 січня 2026 року близько 21.00 год., ОСОБА_6 на виконання вказівок ОСОБА_5 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка діяла у групі з ОСОБА_5 , присів до транспортного засобу марки "Вольсваген" модель "Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_5 , та вирушили до державного кордону України для забезпечення безпосереднього переправлення через лінію такого поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Республіки Румунія. Під час руху транспортного засобу на вимогу ОСОБА_5 , який діяв у групі із невстановленою досудовим розслідуванням особою ОСОБА_6 передав останньому грошові кошти у сумі 3300 доларів США, після чого ОСОБА_5 провів інструктаж ОСОБА_6 щодо проходження блокпостів і перетину державного кордону України та продовжили рух до невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 мала здійснити незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України. В подальшому 28.01.2026 близько 21:35 год. ОСОБА_5 затримали працівниками поліції в с. Назавизів, Надвірнянського району Івано-Франківської області. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 29 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 332 КК України. Обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаного злочину підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2, п.3, п.4, п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у підкупі погрозі або тиском на учасників кримінального провадження, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, а також створенням інших умов чи обставин вчинення кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Інші, більш м`які, запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти заявленим ризикам. Враховуючи специфіку вчиненого кримінального правопорушення та вчинення його у період воєнного стану, прокурор просив визначити заставу у розмірі, що перевищує максимальний розмір застави, визначений КПК України для кримінальних правопорушень такої тяжкості.

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задовольнити, визначити підозрюваному заставу у розмірі 500000,00 гривень.

Підозрюваний зазначив, що офіційно не працює. Сплачує аліменти на утриманя 3 дітей. Його мати є особою з інвалідністю ІІІ групи, яка також потребує утримання. Тому підозрюваний підробляє перевезеннями. Він повинен був перевезти пасажира з м.Івано-Франківська в Закарпатську область. Крім цього, його попросили отримати від пасажира 7000 доларів США. За це підозрюваному пообіцяли винагороду у розмірі 300 доларів США. Він розумів, що це можуть бути незаконні дії, однак хотів підзаробити. Також підозрюваний зазначив, що у автомобілі не інструктував пасажира щодо незаконного перетину кордону, а просто пояснював йому правила перевезення, оскільки пасажир помітно нервував. Про організацію незаконного перетину кордону підозрюваному нічого невідомо.

Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення немає. Він просто здійснював перевезення особи. Ризики заявлені у клопотанні є непідтвердженими. Водночас звернув увагу суду, що підозрюваний не був організатором вчинення кримінального правопорушення, а тому якщо суд дійде висновку щодо застосування запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив такі обставини та надав їм оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Сторона захисту заперечила наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Водночас, у ході розгляду клопотання така позиція сторони захисту була повністю спростована, доказами, що містяться у матеріалах клопотання. Так, із протоколів допиту свідка від 22.01.2026 та від 28.01.2026 достовіно встановлено, що у органу досудового розслідування були підстави припускати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Крім цього, показання цього свідка повністю підтверджують, що ОСОБА_5 не тільки здійнював перевезення пасажирів, але й був обізнаний із метою такого перевезення. У ході досудового розслідування були проведені негласні слідчі дії, матеріали яких на момент розгляду клопотання не були розсекречені, однак із протоколів, які не є таємними встановлено, що у ході здійснення контролю за вчиненням злочину були використані імітаційні засоби (гроші), частина з яких були вилучені у підозрюваного після того, як його транспортний засіб був зупинений працівниками поліції.

Надані суду докази на даному етапі здійснення досудового розслідування дозволяють встановити наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

У ході судового засідання сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України. Зокрема, у ході судового розгляду клопотання було доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний вчинив злочин, який є тяжким і усвідомлює невідвороність покарання за вчинення такого злочину, оскільки його затримали безпосередньо під час вчинення злочину. Крім цього, підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та може у період воєнного стану, з урахуванням характеристики його особи перетинати державний кордон України. Наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК підтверджується тим, що враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину вчиненного з корисливих мотивів він може спотворити докази, які ще не були виявлені органом досудового розслідування для доведення його винуватості, зокрема, ті що знаходяться за місцем його проживання. Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК підтверджується тим, що ОСОБА_5 може впливати на показання свідків чи інших співучасників, оскільки на даний час не всі особи встановлені та допитані, місцезнаходження інших співучасників із якими ОСОБА_5 планував та вчиняв кримінальне правопорушення невідоме, однак було достовірно встановлено, що підозрюваний діяв у співучасті, а тому може повідомити їх або попередити про кримінальне переслідування.

Наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК не є підтвердженю, оскільки органом досудового розслідування наявність такого ризику обгрунтована виключно впливом на інших учасників провадження, однак спроб незаконного впливу підозрюваний не вчиняв, інших обставин, які б свідчили про наявність такого ризику не наведено. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України також не підтверджена, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставин, які б свідчили про схильність підозоюваного до вчинення кримінальних правопорушень не наведено, а вчинюване кримінальне правопорушення було припинене працівниками поліції, що позбавляє підозрюваного можливості його продовжити.

Враховуючи обставини вчинення злочину, відомості про його особу, а також наявність ризиків визначених п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, які слідчий суддя вважає доведеними та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Так, підозрюваний розуміє невідворотність покарання, у співучасті з іншими особами він напрацював механізм перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску, а тому може безперешкодно ним скористатися в особистих інтересах.

Слід також зазначити, що злочин було вчинено з корисливих мотитівів, за незаконний перетин кордону однією особою, співучасники отримували 7000 доларів США. На момент затримання у автомобілі підозрюваного було двоє пасажирів. Тому зважаючи на розмір коштів, який співучасники отримували від злочинної діяльності, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини його вчинення (вчинення злочину у співучасті та у період воєнного стану щодо осіб призовного віку) і його наслідки, на переконання слідчого судді застава у межах, визначених КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, покладених на неї обов`язків. Тому слід встановити розмір застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499200,00 гривень. У разі внесення застави з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання доведеним ризикам слід покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язок, передбачений статтею 194 КПК України, зокрема носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 194 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 28.03.2026 включнов Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язок носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1