Ухвала суду № 133715297, 02.02.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/6/26

Номер провадження: 1-кп/343/74/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду та застосування запобіжного заходу

02 лютого 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/76/26, справа № 343/6/26, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025091160000285 від 12.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , неповнолітньої ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_8 , обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2026 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступили матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно із ухвалою від 02.01.2026, суд призначив підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Долучив клопотання про виклик осіб, яких слід допитати в якості свідків. Також прокурор клопотав про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке мотивував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. На даний час продовжують існувати ризики, які існували під час досудового розслідування, які передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, та в разі доведення його вини, судом може бути застосовано до нього саме такий вид покарання; може незаконно впливати на свідків, неповнолітню потерпілу з метою зміни показів на його користь у суді, так як останні в судовому засіданні не допитувались.

Потерпілі та законний представник неповнолітньої потерпілої в підготовчому судовому засіданні підтримали позицію прокурора.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо призначення судового розгляду, клопотань не заявляли. Щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту вказали, що обвинувачений хворіє, потребує постійного обстеження та лікування. Крім того, ні до обрання, ні після закінчення строку дії запобіжного заходу він не ухилявся від органів досудового розслідування та суду, змушений був взяти академічну відпуску за станом здоров`я, тому не заперечили щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак в нічний час, що буде достатнім для запобігання ризиків, існування яких припускає прокурор.

З`ясувавши в підготовчому судовому засіданні в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з такого.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстави для направлення обвинувального акта для визначення підсудності відсутні, дане кримінальне провадження підсудне Долинському районному суду Івано-Франківської області.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені частинами 2, 3 ст. 315 КПК України.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З урахуванням думки учасників та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.

Щодо клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як визначено ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає дослідження судом таких обставин (фактів):

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слід зазначити, що кримінальне провадження на даний час знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого, відповідно до глави 27 КПК України, є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, у свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості ОСОБА_3 у зазначеному прокурором в обвинувальному акті злочину за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

В той же час, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Обвинувачення, відповідно до приписів Розділу IV КПК України "Судове провадження у першій інстанції" є предметом судового розгляду, його обґрунтованість або безпідставність встановлюється шляхом дослідження доказів обвинувачення й захисту у судовому засіданні та при ухваленні обвинувального або виправдувального вироку відносно особи, тому при вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу судом не досліджується питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, у вчиненні інкримінованих злочинах.

Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України, а також обставини визначені ст. 178 КПК України.

Так, стосовно обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, суд зазначає, що усталена практика ЄСПЛ вказує на те, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання "поза розумним сумнівом" щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 скерований до суду, повідомлена останньому підозра вочевидь є обґрунтованою.

У клопотанні прокурор зазначає про те, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід зазначити, що в контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості того, що особа перешкоджатиме досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду чи створить загрозу суспільству.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза розумним сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому, ризик як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Прокурор, розкриваючи ризик переховування обвинуваченого від суду, посилається на тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині.

Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане у першу чергу із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .

За таких обставин, у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому злочині, останній може понести реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Підставним є і ризик незаконного впливу на неповнолітню потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на таке.

Так, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового слідства, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

З урахуванням вказаного, суд уважає, що до безпосереднього сприйняття показань неповнолітньої потерпілої та свідків у даному кримінальному, дійсно, існує ризик впливу на останніх з боку обвинуваченого, якому відомі їх особисті дані, з метою тиску на них та спонукання зміни показань на його користь.

Таким чином, з огляду на викладене вище, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу слід задовольнити, однак, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого та необхідність регулярного відвідуввання медичних закладів, слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.

На переконання суду, перебування під домашнім арештом забезпечить виконання обвинувачним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, реалізація цього запобіжного заходу не позбавляє обвинуваченого права під час перебування під домашнім арештом звернутися до прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання.

Крім того, суд уважає, що на обвинуваченого слід покласти обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання чи особистої поруки не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не виключатиме ризику переховуватись від суду, тобто не буде достатнім для запобігання вказаному ризику.

Також застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку суду в даному випадку є неможливим, оскільки до суду не надходило письмових зобов`язань про взяття обвинуваченого на поруки.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави є неможливим з огляду на те, що суду не представлено відомостей щодо наявності у обвинуваченого джерел доходів, достатніх для внесення застави, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього. Також відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи вимоги ст. 19 Закону України "Про пробацію" та Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", складання досудової доповіді слід доручити представнику Калуського районного сектора № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області.

На піставі викладеного, ст. 314-316 КПК України, керуючись ст. 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому задовольнити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 год до 06:00 год, на строк 2 (два) місяці, тобто до 02 квітня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на строк 2 (два) місяці, тобто до 02 квітня 2026 року, такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора у кримінальному провадженні та суду за першою вимогою;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні,

4) здати на зберігання до Долинського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Копію ухвали передати для виконання відділенню поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

Роз`яснити обвинуваченому, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 1-кп/343/76/26, справа № 343/6/26, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12025091160000285 від 12.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області (м. Долина, вул. Обліски 115, Івано-Франківської області) на 16.00 годин 12 лютого 2026 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про місце та час розгляду провадження повідомити учасників кримінального провадження.

Доручити представнику Калуського районного сектора № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області скласти та подати Долинському районному суду Івано-Франківської області в десятиденний строк досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 .

Роз`яснити представнику органу пробації, що його права та обов`язки визначені ст. 72-1 КПК України, а також Законом України "Про пробацію", а обвинуваченому - що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати до органу пробації для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: ОСОБА_1