Рішення № 133713256, 02.02.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4516/25

Провадження №2-а/944/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.,

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 14.08.2025 серії ЕНА № 5481383.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.08.2025 інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Львівській області старшим сержантом поліції Регетою Р.Р. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5481383, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,0 грн. Вказану постанову ОСОБА_1 отримав 22.08.2025 за заявою у відділі поліції, оскільки на місці її складання йому копію інспектор не надала. Позивач наголошує на тому, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором було грубо проігноровано вимоги ст.268 КУпАП та не надано доказів вчинення інкримінованого правопорушення. Крім того, при складанні оскаржуваної постанови інспектором не було враховано вимоги п. 8.2-1 ПДР, який зобов`язує водіїв виконувати вимоги дорожніх знаків лише у разі їх відповідності умовам встановлення. В даному випадку дорожній знак 3.41 «Стоп контроль» був встановлений без попереджувальних знаків у необхідній кількості. Інспектором складено оскаржувану постанову за невиконання вимоги п. 8.4.в. ПДР та зазначено про порушення вимоги дорожнього знаку 3.41 «Контроль», проїзд його без зупинки, однак в матеріалах справи відсутні докази вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення в розумінні вимог статті 251 КУпАП, їдучи тією дорогою транспортним засобом марки «Mazda 6» р. н. з. НОМЕР_1 він взагалі не порушував вимог дорожніх знаків та ПДР, однак був безпідставно зупинений інспектором поліції. Вважає, що зазначена постанова постановлена безпідставно і необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 28.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

23.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у позові відмовити, покликаючись, зокрема на те, що підтвердження того факту, що знак 3.41 «Контроль» відповідає умовам встановлення, до відзиву на позовну заяву долучено тимчасову схему ОДР при облаштуванні блок-поста поза межами населеного пункту с.Черчик на а/д М-10 Львів Краковець 48 км., погоджену листом від 25.02.2025 №3251/41/12/02-2025, якою підтверджується наявність необхідної кількості дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», які передують знаку 3.41 «Контроль». А тому, позивач, як водій та відповідно учасник дорожнього руху, за наявності перед блок-постом дорожнього знаку 3.41 «Контроль», який він бачив заздалегідь, зобов`язаний був виконати його вимоги, а саме обов`язково зупинитись перед цим знаком. Відтак, інспектор поліції, встановивши, що позивач порушив п.8.4. «в» ПДР України, оскільки здійснив проїзд без зупинки перед дорожнім знаком 3.41 «Контроль», чим порушив п.8.4. «в» ПДР України, зупинила транспортний засіб, пояснила причину зупинку та розпочала підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_1 в образливій формі почав вимагати докази порушення ним правил дорожнього руху. На що отримав відповідь, що на стадії підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, така процедура як ознайомлення з доказами не передбачена. Натомість роз`яснено, що з доказами вчинення правопорушення Позивач має право ознайомитися під час розгляду справи, заявивши відповідне клопотання. Так, інспектор поліції після з`ясування всіх обставин порушення позивачем ПДР, оголосила про початок розгляду справи та вже безпосередньо під час такого ознайомила Позивача з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, роз`яснила строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. Проте, під час розгляду справи Позивач жодного клопотання, зокрема і про ознайомлення з доказами не заявив. Завершивши розгляд справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, інспектор поліції винесла оскаржувану постанову серії ЕНА №5481383 від 14.08.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП, від отримання якої Позивач відмовився, про що свідчить запис в графі 9 оскаржуваної постанови. З врахуванням наведеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказав, що досліджені у судовому засіданні відео з бодікамери поліцейського повністю підтверджують ту обставину, що ним під час керування транспортним засобом не порушено вимоги дорожного знаку «Стоп контроль». Так, інспектор поліції знаходився на значній відстані та не міг об`єктивно оцінити чи мало місце невиконання позивачем ПДР, а відтак винесення оскаржуваної постанови є протиправним. Вказував на те, що поліцейськими було порушено процедуру розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки його клопотання про надання доказів інкримінованого правопорушення було залишено без задоволення.

Представник відповідача Департамента патрульної поліції подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Згідно з ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні 21.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що оголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 02.02.2026, у зв`язку з чим оголосив перерву.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Позивач у своїй заяві стверджує, що копію оскаржуваної постанови отримав 22.08.2025. Таким чином, десятиденний процесуальний строк на оскарження, розпочався з наступної дати після отримання вказаного повідомлення. Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні відомості про факт отримання заявником копії оскаржуваної постанови раніше, позивач звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою 25.08.2025, тобто у строк, передбачений законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14.08.2025 інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Регета Р. Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5481383, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,0 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 14.08.2025 о 16:18:07 год. на автомобільній дорозі М-10 Львів Краковець 47 км.+900 м. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MAZDA 6» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль» чим порушив пункт 8.4 «в» ПДР.

Керуючись ч.1 ст. 11, ч.2 ст. 69, статтею 72 КАС України, представником відповідача надано відеозаписи з нагрудного відеореєстратора інспектора, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Для підтвердження того факту, що знак 3.41 «Контроль» відповідає умовам встановлення, представником відповідача долучено тимчасову схему ОДР при облаштуванні блок-поста поза межами населеного пункту с.Черчик на а/д М-10 Львів Краковець 48 км., погоджену листом від 25.02.2025 №3251/41/12/02-2025

Вказаною схемою підтверджується наявність необхідної кількості дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», які передують знаку 3.41 «Контроль».

Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.

Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають (у тому числі) справи про адміністративні правопорушення передбачені частинами першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.

Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (зокрема за ч. 2 статті 126 КУпАП). У даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 33 Правил дорожнього руху закріплені положення щодо дорожніх знаків, зокрема, знаку 3.41 - "Контроль". Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Як убачається з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 05.01.2025), водій зобов`язаний: учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

З наведених норм чинного законодавства убачається, що на водія покладено обов`язок дотримуватись вимог дорожніх знаків.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також, згідно до п. 5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Оскаржувана постанова відповідає ст. 283 КУпАП та п.5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції. Порушення прав особи суб`єктом владних повноважень судом встановлено не було.

Як убачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Згідно з ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких зокрема: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом досліджено наданий відповідачем відеофайл з нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого убачається, що водій транспортного засобу «MAZDA 6» номерний знак НОМЕР_1 14.08.2025 близько 16 год. 18 хв. не виконав вимог дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль», а саме проїхав без зупинки дорожній блок-пост.

Щодо доводів позивача про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.252 КУпАП та п.10 розділ III Інструкції №1395, при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відеозапис містить у собі розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, з якого порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не убачається.

На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Таким чином, інспектором в повній мірі було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279, 280 КУпАП, було з`ясовано чи вчинено правопорушення, чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності.

У зв`язку з викладеним, заперечення позивача щодо порушення ним ПДР та недотримання процедури розгляду справи суд оцінює критично, оскільки вважає, що такі заперечення надані з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи зазначені вище обставини, суд дійшов переконання, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 5481383 від 14.08.2025 є законною та обґрунтованою.

Як встановлено статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є саме захист прав та свобод осіб у випадку їх порушення суб`єктами владних повноважень.

У той же час, з матеріалів справи убачається вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, будь - яких порушень його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом встановлено не було.

Суд при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень має неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України задля недопущення будь - яких зловживань учасниками процесуальними правами шляхом використання судових процедур з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення всупереч завданням та меті притягнення до адміністративної відповідальності.

При прийнятті рішень у справах з приводу оскарження постанов органів Національної поліції України суд має забезпечувати справедливий баланс між інтересами позивача (особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, яка звернулась з відповідних позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду) та інтересами суспільства, забезпечення законності та правопорядку в державі.

Саме невідворотність покарання є стримуючим фактором від вчинення правопорушень у майбутньому, що забезпечує досягнення завдань проваджень в справах про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 245 КУпАП, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Відповідно до п.4 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Таким чином, будь - які підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5481383 від 14.08.2025 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Юрій КОЛТУН