Рішення № 133711404, 27.01.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

27.01.2026 Справа № 469/985/25

2/469/248/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

учасники справи:

представник позивача Горна В.І. - не з`явилась,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі ТОВ "Споживчий центр") 08 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 20.03.2024-100001962 від 20 березня 2024 року у розмірі 9900,00 грн..

Позивач зазначав, що 20 березня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір № 20.03.2024-100001962 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 42 дні за процентною ставкою "Економ" у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду, та 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду. Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн., однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на день подачі позовної заяви виникла заборгованість в сумі 9900,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4900,00 грн. - заборгованість за процентами.

15 серпня 2025 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; у позові просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання декілька разів не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що 20 березня 2024 року ТОВ "Споживчий центр" та відповідач уклали кредитний договір № 20.03.2024-100001962 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією пропозиції укладення кредитного договору (а.с.22-25), копією заявки на укладення кредитного договору від 20 березня 2024 року (а.с.25-26), копією підтвердження укладання кредитного договору (а.с.26), які підписані одноразовим ідентифікатором Е593 відповідно до коду з смс, яке було відправлене на мобільний телефон відповідача.

Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. строком на 42 дні, дата повернення (виплати) кредиту 30 квітня 2024 року, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня надання кредиту, зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою незмінною ставкою "Економ" у розмірі 2,00% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та фіксована процентна ставка "Стандарт" у розмірі 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ".

Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транши) (залишку від всієї суми кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно з п.3.1. оферти, за цим договором кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. оферти встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.4.1. оферти кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_4 (а.с.22 на зв.).

На виконання умов договору від 20 березня 2024 року відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахунку на його картку НОМЕР_1 *85 за допомогою сервісу онлайн платежів LIQPAY, ID платежу 2439700840, що підтверджено квитанцією від 20 березня 2024 року (а.с.21).

Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого має заборгованість за кредитом в сумі 9900,00 грн., з яких 5000,00 грн. - основний борг, 4900,00 грн. - проценти, що вбачається з довідки-розрахунку (а.с.12).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Стаття 1048 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позикодавцеві, крім позики, проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 вказаного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Частиною 13 ст.11 вказаного Закону встановлено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем, у тому числі заявку на укладення кредитного договору від 20 березня 2024 року, пропозицію укладення кредитного договору та інформаційне повідомлення позичальника, підписано шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на належний відповідачеві фінансовий номер телефону, та за допомогою аналогу власноручного підпису, що відповідає вказаним вимогам законодавства.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.

Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Споживчий центр" виконало належним чином, надавши відповідачу кредиті кошти в сумі 5000,00 грн..

Однак відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача та розрахунків заборгованості, які відповідають умовам договору та вимогам законодавства.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн. та процентів у розмірі 4900,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 заборгованість за кредитним договором № 20.03.2024-100001962 від 20 березня 2024 року у сумі 9900,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4900,00 грн. - заборгованість за процентами, та судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього стягнути 12322 (дванадцять тисяч триста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя