Єдиний державний реєстр судових рішень
16.01.2026
Справа № 331/1371/25
Провадження № 2/331/296/2026
УХВАЛА
про витребування доказів
16 січня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Антоненко М.В.
при секретарі Мироненко О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визначення ідеальних часток в праві спільної часткової власності на домоволодіння в окремий об`єкит нерухомості та визнання права власності на частки в праві спільної часткової власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , 3-я особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визначення ідеальних часток праві спільної часткової власності на домоволодіння у зв`язку з виділом частини домоволодіння в окремий об`єкт нерухомості та визнання права власності на частки в праві спільної часткової власності.
Ухвалою суду від 03.12.2025 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Територіальну громаду м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Представником співвідповідача Запорізької міської ради у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про витребування з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформації щодо осіб, зареєстрованих на момент смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 разом з ними з метою встановлення кола спадкоємців, які вважаються такими, що прийняли спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.
Представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому вона не заперечує проти задоволення клопотання співвідповідача в особі Запорізької міської ради щодо витребування з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформації щодо осіб, зареєстрованих на момент смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , крім того, просить витребувати в Департаменті адміністративних послуг інформацію про те, чи був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_13 та чи наявна в Державному реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя інформація про його смерть. Також просить повторно витребувати з Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори копію свідоцтва про право на спадщину р.№ 3-666 від 15.06.2007 р., виданого на ім`я ОСОБА_13 . В обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою суду від 15 липня 2025 року про витребування доказів було витребувано з Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію свідоцтва про право на спадщину р. № 3-666 від 15.06.2007 р. Нотаріусом не виконано ухвалу суду в цій частині, у наданій суду відповіді Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори від 01.08.2025 року про надання копії свідоцтва про право на спадщину р. № 3-666 від 15.06.2007 р. виданого на ім`я ОСОБА_13 , не згадується. Отримання відомостей про анкетні дані ОСОБА_13 є необхідним з метою отримання копії актового запису про його смерть і встановлення кола спадкоємців. Без зазначення дати народження або РНОКПП, які невідомі позивачам, неможливо витребувати відомості про смерть або її відсутність щодо ОСОБА_13 з Єдиного державного демографічного реєстру або з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
В судове засідання учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином. Від представника Запорізької міської ради та представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд клопотань в їх відсутність, заперечень проти задоволення клопотань від інших учасників справи не надходило.
У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів у зв`язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
При цьому суд приймає до уваги, що метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, тому враховуючи утруднення щодо витребування вказаних доказів, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання співвідповідача Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а саме:
-витребування з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформацію про те, хто був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 станом на: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( день смерті ОСОБА_11 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті ОСОБА_10 ); ІНФОРМАЦІЯ_3 ( день смерті ОСОБА_12 );
-витребування з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформацію про те, чи був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_13 ; якщо так, то з якого і по який час, а також чи наявна в Державному реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя інформація про його смерть;
-повторне витребування з Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори копії свідоцтва про право на спадщину р .№ 3-666 від 15.06.2007 р., виданого на ім`я ОСОБА_13 .
На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання співвідповідача Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визначення ідеальних часток в праві спільної часткової власності на домоволодіння в окремий об`єкт нерухомості та визнання права власності на частки в праві спільної часткової власності - задовольнити.
Витребувати з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформацію про те, хто був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 станом на:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 ( день смерті ОСОБА_11 );
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті ОСОБА_10 );
- ІНФОРМАЦІЯ_3 ( день смерті ОСОБА_12 ).
Витребувати з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформацію про те, чи був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_13 ; якщо так, то з якого і по який час, а також чи наявна в Державному реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя інформація про його смерть.
Повторно витребувати з Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори копію свідоцтва про право на спадщину р.№ 3-666 від 15.06.2007 р., виданого на ім`я ОСОБА_13 .
Роз`яснити уповноваженим особам, що відповідно до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.В. Антоненко
Судове рішення № 133710733, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 16.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 331/1371/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: