Ухвала суду № 133707925, 30.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження

30 січня 2026 року м. Київ справа № 640/19629/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сас Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Яворського Богдана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №640/19629/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала вказана справа.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсі ОСОБА_2 з 90% до 70% грошового забезпечення, при проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.01.2016року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.

25.11.2025 до Київського окружного адміністративного суду від заявника надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 заяву Яворського Богдана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №640/19629/19 прийнято до провадження, призначено дату судового засідання.

Заявник, повідомлений належним чином, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Представником заявника подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання, оскільки представник бере участь в іншому судовому засіданні.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2025, враховуючи положення ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі №640/19629/19 заявниця зазначає, що 05.11.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 64019629/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Окрім того, відповідно до листа наданого Управлінням з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.05.2023 на запит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу різниця пенсій на виконання рішення суду за період з 01.09.2009 по 31.03.2021 в сумі 141 995,31 грн, підлягає виплаті в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, та може бути виплачена в разі зміни стягувача.

При цьому, заявник, вважаючи себе правонаступником ОСОБА_3 у адміністративній справі № 640/19629/19, наполягає на одночасному застосуванні положень як ст. 52 так і ст. 379 КАС та просить суд замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні щодо виконання Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 у справі № 640/19629/19, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.01.2016року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, на його правонаступницю ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши наявні матеріали справи в частині поданої заяви, зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Частиною 1 ст. 379 КАС передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За визначенням частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404 VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 52, ч. 1 ст. 379 КАС необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому варто мати заявнику на увазі, що замінити сторону у виконавчому листі можливо лише у випадку видачі такого виконавчого листа, а замінити сторону виконавчого провадження лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Розглянувши заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, дослідивши матеріали справи, суд зазначає.

Згідно з позицією Верховного Суду від 31.10.2022 по справі № 640/20737/20 відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 15.02.2024 у справі № 560/14067/21, від 17.07.2024 у справі № 420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі № 280/10447/21.

При цьому, ст. 1219 ЦК визначені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

- особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

- права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (на норми якого посилається заявник):

- сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (частина 1);

- члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2);

- у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).

Суд звертає увагу на те, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Сфера дії Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначена статтею 5. Так, згідно з частиною першою та другою статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Натомість в рішенні від 05.11.2020 у справі №640/19629/19 суд встановив, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримуав пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, виплата якої регламентована Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Виплата пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентована ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що:

- суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (частина 1).

- при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну (ч. 2).

- зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 3).

Таким чином, ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено спеціальний механізм виплати пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років згідно цього Закону, і залишилися недоодержаними.

Вказана норма закону є спеціальної щодо інших норм законодавства України (наприклад, ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" тощо), і виключно вказаною нормою регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв`язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Така процедура не підлягає вирішенню в порядку заміни сторони у справі чи стягувача у виконавчому провадженні за рішенням суду, за яким пенсіонеру нараховано відповідні суми пенсійних виплат, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Суд звертає увагу на те, що важливим елементом диспозиції норми статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Суд наголошує, що у даному разі питання виплати ОСОБА_1 сум пенсії має вирішуватися виключно відповідно до спеціального законодавства (ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») щодо отримання сум пенсій, які належали ОСОБА_2 .

По при вказане, як вже згадував суд вище, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.

Отже, за умови відсутності в спірному випадку відносин спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_2 підстави для заміни сторони відповідно до ст. 379 КАС у справі № 640/19629/19 в порядку правонаступництва відсутні.

При цьому, суд роз`яснює, що у разі незгоди заявниці із рішеннями, діями або бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині виплати сум пенсії, які належали ОСОБА_2 , в порядку ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вона (та інші спадкоємці) має право звернутися до суду з позовом про оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви заяву Яворського Богдана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №640/19629/19.

Керуючись ст. 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви Яворського Богдана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №640/19629/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Сас Є.В.