Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2026 року справа № 580/8099/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 971090154820 від 21.05.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства, відповідно до довідки від 16.04.2025 № 50/к, виданої ТОВ НВФ Урожай та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту в статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, з 13.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що до заяви для призначення пенсії згідно пункту в статті 13 Закону № 1788-ХІІ позивач подав усі необхідні документи, які підтверджують його право на призначення такої пенсії, однак відповідач відмовив у зарахуванні стажу та призначення пільгової пенсії.
Ухвалою від 21 липня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
05.08.2025 представниця відповідача подала до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому що довідка від 16.04.2025 № 50/к, видана ТОВ НВФ Урожай, не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637, а саме, зазначені в довідці періоди роботи не підтверджено порядком, визначеним Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (а.с.68).
21.04.2025 позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою № 1483 про перехід на пенсію за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення № 971090154820 від 21.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії, зазначивши, що довідка від 16.04.2025 № 50/к, видана ТОВ НВФ Урожай, не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637, а саме, зазначені в довідці періоди роботи не підтверджено порядком, визначеним Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 статті 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.
Згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній відповідних записів.
За даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 23.01.1992 суд встановив, що позивач працював на посаді тракториста, тракториста-машиніста у періоди:
- з 15.07.1993 до 09.07.1999 у СТОВ Україна;
- з 31.07.2000 до 31.01.2003 у СТОВ Україна;
- з 01.02.2003 до 31.12.2003 у ТОВ Рижанівське;
- з 01.01.2004 до 30.09.2005 у Звенигородській філії ТОВ Рижанівське;
- з 01.11.2005 до 31.03.2007 у Звенигородській філії ТОВ НВФ Урожай;
- з 01.04.2007 до 31.01.2008 у Рижанівській філії ТОВ НВФ Урожай;
- з 01.02.2008 до 01.12.2010, 01.04.2011 до 07.12.2011, 01.03.2012 до 26.11.2012; з 01.03.2013 до 23.12.2013 у Звенигородській філії ТОВ НВФ Урожай;
- з 01.05.2015 до 06.11.2015, з 01.06.2016 до 14.10.2016 у ФГ Фільченков;
- з 17.03.2017 до 04.01.2018 у Звенигородській філії ПрАТ НВФ «Урожай;
- з 19.03.2018 до 17.12.2018, з 13.03.2019 до часу звернення із позовом у ТОВ НВФ Урожай.
Вказані записи скріплено підписами посадових осіб роботодавця та їх печатками.
Крім того, відповідно до довідки від 16.04.2025 № 50/к, виданої ТОВ НВФ Урожай, позивач працював повний робочий день у періоди з 01.11.2005 до часу видачі довідки у ТОВ НВФ Урожай та виконував встановлені норми і обов`язки та постійно був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного робочого польового і міжпольового періоду у рослинництві. За професією, посадою тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва за період з 01.11.2005 по даний час стаж роботи позивача становить 14 років 9 місяців 24 дні. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право виходу на пільгове пенсійне забезпечення згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Довідка видана на підставі електронної бази даних, наказу № 12/03-4к від 12.03.2019.
До вказаної довідки також долучено наказ МХП Урожай від 24.09.2018 № 24/09-2 про невикористання печаток підприємства та його філій. Також, до вказаної довідки додана довідка № 2/01-12.02.2025 від 12.02.2025, видана ТОВ Українська архівна компанія Архів, про те, що в період військової окупації російськими військами у невизначений період часу наприкінці березня 2022 року архівосховище в селі Блиставиця внаслідок вибуху та пожежі було повністю знищене, про що відкрито кримінальне провадження від 20.04.2022 № 42022112320001292. На теперішній час проводяться оперативно-слідчі дії Бучанським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Бучанською окружною прокуратурою та ДСНС Київській області. Таким чином, первинні документи та документи з кадрових питань (особового складу) ТОВ НВФ Урожай за період 2005-2020 років, які перебували на зберіганні у вищезазначеному архівосховищі, були знищені разом архівосховищем.
Суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах, зазначивши, що довідка від 16.04.2025 № 50/к, видана ТОВ НВФ Урожай, не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637, а саме, зазначені в довідці періоди роботи не підтверджено порядком, визначеним Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Під час надання оцінки вказаним підставам, суд зазначає, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та погоджений Міністром праці та соціальної політики України, Першим заступником Міністра фінансів України, визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території) (п. 1 Порядку № 18-1).
Відповідно до п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Аналіз вказаних положень Порядку № 18-1 вказує на те, що його норми не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки вказаний Порядок не охоплює обставини знищення архівних документів у зв`язку із воєнними діями.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача, що зазначені у довідці ТОВ НВФ Урожай від 16.04.2025 № 50/к, не можуть бути підтверджені порядком, визначеним Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном, у зв`язку із наявністю обставин, що незалежні від позивача.
Суд врахував, що довідка ТОВ НВФ Урожай від 16.04.2025 № 50/к підтверджує періоди роботи позивача трактористом-машиністом, що відображені у трудовій книжці позивача та підтверджує його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції у підприємстві сільського господарства.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що періоди роботи, зазначені у довідці ТОВ НВФ Урожай від 16.04.2025 № 50/к мають бути враховані до спеціального стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд зазначає, що пенсійний вік та обсяг страхового стажу, що необхідні позивачу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, складають 55 років та 30 років відповідно, наявність яких відповідач не заперечує.
Суд врахував, що наявні у матеріалах справи докази також підтверджують наявність спеціального стажу у обсязі більше 20 років.
Враховуючі визначені п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV підстави та умови призначення пенсії за віком, а також наявність у позивача усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком вік та стаж (загальний та спеціальний), суд дійшов висновку, що вирішення питання призначення пенсії у цьому випадку не є дискреційним повноваженням органу Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (як орган, який прийняв протиправне рішення) зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства, відповідно до довідки від 16.04.2025 № 50/к, виданої ТОВ НВФ Урожай та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, з 13.05.2025.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 971090154820 від 21.05.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в підприємствах сільського господарства, відповідно до довідки від 16.04.2025 № 50/к, виданої ТОВ НВФ Урожай та призначити з 13.05.2025 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 30.01.2026.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК
Судове рішення № 133705288, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/8099/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: