Ухвала суду № 13370098, 16.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3631/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛЮМО" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 вказаний позов задоволено в повному обсязі, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.02.2009 за № 0000431504/0 (від 29.04.2009 № 0000431504/1, від 30.06.2009 № 0000431504/2).

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2009 року посадовими особами ДПІ у м. Черкаси проведено планову виїзну перевірку ПП «Люмо»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт № 233/23-2/14215951.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем 18.02.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431504/0, яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 894, 79 грн. (214, 79 грн. основний платіж та 680 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За результатами повторних скарг позивача, відповідачем 29.04.2009 та 30.06.2009 прийняті податкові повідомлення-рішення відповідно за № 0000431504/1 та № 0000431504/2.

Судом першої інстанції встановлено, що право власності на нежитлове приміщення загальною площею по вул. Енгельса, 118 в м. Черкаси перейшло ПП «Люмо»10.01.2009 р. приміщення та акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 10 січня 2008 року ПП «Люмо».

Договором купівлі-продажу від 27.11.2007 встановлено, що питання землекористування, а також розмір земельної ділянки ПП «Люмо» вирішує самостійно з Черкаською міською радою після укладання Договору купівлі-продажу в порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно довідки фінансового управління виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2-15-12/5799 від 04.12.2008 р., підприємство в управлінні як платник орендної плати за земельну ділянку по вул. Енгельса, 118 не обліковується.

В свою чергу, позивачем 03.11.2008 р. укладено з TOB «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр»Договір № 127 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по вул. Енгельса, 118.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку ПП «Люмо»під частину не житлових приміщень по вул. Енгельса, буд. 118 направлено управлінню земельних ресурсів та землеустрою для затвердження сесією міської ради, про що свідчить копія листа TOB «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр»від 07.07.2009 р. № 172.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки посадовими особами ДПІ) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Системний аналіз змісту зазначених норм законів свідчить про те, що платником земельного податку може бути лише власник земельної ділянки та той землекористувач, який володіє і користується земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на праві постійного користування, а саме: підприємство, установа та організація, що належить до державної або комунальної власності; в іншому випадку за користування земельною ділянкою справляється орендна плата, платником якої є будь-яке підприємство, відмінне від підприємства, що належить до державної або комунальної власності, або фізична особа.

У звязку з тим, що позивач не є підприємством державної або комунальної форми власності, не є власником та користувачем вищезазначеної земельної ділянки в розумінні положень Земельного кодексу України (редакція яка діяла на момент проведення перевірки), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 18.02.2009 р. №0000431504/0 (від 29.04.2009 р. №0000431504/1, від 30.06.2009 р. №0000431504/2) про нарахування суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 214 грн. 79 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн. 00 коп. підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як субєкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2010.