Ухвала суду № 13369994, 23.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4801/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Борисюк Л.П.,

Суддів: Губської О.А.,

Ключковича В.Ю.,

при секретарі:Леонтовичі М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Укррембудінвест» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, третя особа Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк «Промінвестбанк»в особі філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в місті Києві»про скасування першої податкової вимоги від 10.03.2010 року № 1/590 та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2010 року № 0004421540/0,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП «Укррембудінвест»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі відповідач), третя особа АКПІБ «Промінвестбанк»в особі філії «Залізничне відділення Промінвестбанку в місті Києві» про скасування першої податкової вимоги від 10.03.2010 року № 1/590 та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 15.03.2010 року № 0004421540/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2010 року позовні вимоги задоволено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати платежів з земельного податку до бюджету за період з 30.10.2008 року по26.01.2010 року, за результатами якої виявлено порушення позивачем строків подання до установ банків платіжних доручень за період з 30.10.2008 року по 26.01.2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 24.02.2010 року за № 1300-15/30018918 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010 року № 0004421540/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 828,83 грн.

З висновків вказаного акту перевірки вбачається, що підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, стало несвоєчасне проведення установою банку платіжного доручення від 24.10.2008 року за № 1640. Також, з акту перевірки вбачається, що відповідачем застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача за порушення останнім строків подання до установ банків платіжних доручень за період з 30.10.2008 року по 26.01.2010 року.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вимогами п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Положенням п.п. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»закріплено, що до банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом: за порушення строків зарахування податків і зборів (обовязкових платежів) з вини банку; за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії.

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обовязкових платежів) у розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом, за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так як наявними доказами в матеріалах справи підтверджено, що позивачем подані до банку слідуючі платіжні доручення по орендній платі за землі державної та комунальної власності: від 24.10.2008 року № 1640 за вересень 2008 року; від 26.11.2008 року № 150 за жовтень 2008 року; від 18.12.2008 року № 187 за листопад 2008 року; від 29.01.2009 року № 34 за грудень 2008 року; від 24.02.2009 року № 121 за січень 2009 року; від 24.02.2009 року № 111 за січень 2009 року; від 25.03.2009 року № 177 за лютий 2009 року; від 21.04.2009 року № 231 за березень 2009 року; від 18.05.2009 року № 269 за квітень 2009 року; від 12.06.2009 року № 402 за травень 2009 року; від 09.07.2009 року № 541 за червень 2009 року; від 27.08.2009 року № 805 за липень 2009 року; від 17.09.2009 року № 945 за серпень 2009 року;від 21.10.2009 року № 1222 за вересень 2009 року; від 16.11.2009 року № 1365 за жовтень 2009 року; від 24.12.2009 року № 1676 за листопад 2009 року; від 22.01.2010 року № 76 за грудень 2009 року.

Враховуючи те, що зазначені платіжні доручення подавались позивачем до установи банку у строки, встановлені вимогами ст. 17 Закону України «Про плату за землю», а відповідачем жодних належно допустимих доказів щодо порушення позивачем строків подання до установ банків платіжних доручень за весь період з 30.10.2008 року по 26.01.2010 року не надано, тому колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку вина платника податку у порушенні строків зарахування орендної плати за землю відсутня.

Проаналізувавши вказані норми матеріального права, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що прийняте відповідачем оспорюване податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010 року № 0004421540/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 828,83 грн. не можна визнати правомірним і таким, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню,

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: ___Л.П. Борисюк

Судді:___О.А. Губська

___В.Ю. Ключкович

Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2010 року