Ухвала суду № 133699233, 30.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2026 рокуСправа №160/31328/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Кожевнікова Олександра Миколайовича до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 29.10.2025 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кожевнікова Олександра Миколайовича до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у невчиненні дій щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із втратою працездатності ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1 , у зв`язку із втратою працездатності.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4.

02.12.2025 року від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. Наказом ГУНП від 28.02.2025 № 261 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 (за станом здоров`я (через хворобу)) Закону України «Про Національній поліцію» з 01.03.2025. Згідно свідоцтва про хворобу № 24-с/НПУ від 13.02.2025 захворювання ОСОБА_1 пов`язане з проходженням служби в поліції, позивач визнана непридатною до служби в поліції. Згідно п. 17.1.1, 17.1.8 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 258/25/1145/В (рішення № 258/25/1145/Р від 08.04.2025) інвалідність ОСОБА_1 не встановлювалась. Натомість, згідно п. 17.2.1, 17.2.3-17.2.5 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 258/25/1145/В (рішення №258/25/1145/Р від 08.04.2025) експертною командою встановлено лише ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотковому значенні (35%). Звертаємо увагу суду, що пп. 3 п. 5 Порядку № 646 регулює механізм виникнення права на нарахування та виплату ОГД з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, який єдиний з вичерпного переліку підстав, що передбачає встановлення часткової втрати працездатності без визначення особі інвалідності. Відтак, обов`язковою умовою для отримання ОГД позивачем згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII є наявність інвалідності, встановленої протягом шести місяців після звільнення її з поліції внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Відповідно до п. 10 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби. Таким чином, представник відповідача вважає що у ГУНП відсутні правові підстави для призначення та виплати ОГД Позивачу за поданими нею до заяви документами, позаяк такі дії призведуть до порушення встановленої законом процедури та виходять за межі повноважень ГУНП, передбачених Законом № 580-VIII та Порядком № 646. Отже, відмова ГУНП щодо нарахування та виплати ОГД позивачу ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є вмотивованою та правомірною. Крім того, ГУНП вважає безпідставними та необґрунтованими посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.03.2019 у справі № 822/1667/16 та від 31.10.2019 у справі № 357/12781/16, позаяк обставини, що досліджувалися у зазначених справах кардинально відрізняються від фактичних обставин справи, що розглядається. Так, у справах № 822/1667/16 та № 357/12781/16 вирішувалося питання щодо неправомірності відмови у розгляді заяви про виплату одноразової грошової допомоги особам, у яких встановлено IІ групу інвалідності, однак згідно матеріалів справи № 160/31328/25 ОСОБА_1 інвалідність не встановлювалася. Крім того, у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17, 22 січня 2019 року у справі № 2340/2663/18, від 15 квітня 2019 року у справі № 823/1798/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №822/1083/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 810/836/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 822/999/18 та від 23 вересня 2021 року у справі № 2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Отже, ГУНП у правовідносинах з позивачем діяло у межах повноважень та у порядку, передбаченому чинним законодавством, не порушуючи при цьому прав останньої. Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є безпідставними та необґрунтованими, відтак не підлягають задоволенню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 31.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 04.11.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

14.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.

В період з 29.12.2025 року по 16.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці, а в період з 19.01.2026 року по 23.01.2026 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник