Ухвала суду № 133697065, 30.01.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/1566/26

Провадження №1-кс/592/947/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026200480000254 від 29.01.2026 р. підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з неповною вищою освітою, студента 3 курсу СНАУ, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 перебуваючи у м. Суми, використовуючи власний мобільний телефон «Samsung Galaxy A34» з акаунтом в Інтернет месенджері «Telegram», 28.01.2026 під час листування та спілкування із невстановленою в ході досудового розслідування особою, що використовувала акаунт « ОСОБА_7 » в Інтернет месенджері «Telegram», отримав вказівку для підпалу відділення АТ «Укрпошти», що розташоване за адресою м. Суми, вул. Богуна, буд. 16.

Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій умисел, направлений на умисне пошкодження майна шляхом підпалу, близько 20.00 год. 28.01.2026 придбав на АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», за адресою м. Суми, вул. Харківська, буд.79, пластикову пляшку та 5 літрів бензину PULLS А-95-Євро-5, після чого попрямував до будівлі розташованої за адресою м. Суми, вул. Богуна, буд. 16, в якій знаходиться відділення № НОМЕР_1 АТ «Укрпошта».

Продовжуючи свої злочинні дії, 28.01.2026 близько 20.30 год., ОСОБА_4 прибув до будівлі розташованої за адресою м. Суми, вул. Богуна, буд. 16, в якій знаходиться відділення № НОМЕР_1 АТ «Укрпошта». В подальшому, реалізуючи свій намір, направлений на умисне пошкодження чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, дочекавшись відсутності сторонніх осіб, які могли б завадити його наміру, близько 21.00 год. 29.01.2026 наблизився до вхідних дверей у приміщення відділення №40007 АТ «Укрпошта» та використовуючи заздалегідь підготовлені предмети для розповсюдження вогню, а саме пластикову пляшку з бензином PULLS А-95-Євро-5, облив легкозаймистим нафтопродуктом вхідні пластикові двері до вказаного відділення та за допомогою сірників підпалив його.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_4 відбулася пожежа, якою пошкоджено майно відділення № 40007 АТ «Укрпошта» та спричинено матеріального збитку.

29.01.2026 р. ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

29.01.2026 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий зазначає, що під досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного. Просить слідчого суддю: застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Слідчим суддею встановлено, що 29.01.2026 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в доданих до клопотання матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних доказів, які долучені стороною обвинувачення до клопотання.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх обґрунтованості, слідчий суддя зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого злочину. Таким чином, ОСОБА_4 використовуючи своє становище, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом застосування психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

На підтвердження наявності таких ризиків як вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 може продовжувати власні протиправні дії які спрямовані на пошкодження майна в місті Суми.

При цьому жодних доказів на підтвердження вказаних обставин прокурором не надано, на підставі чого слідчий суддя вважає недоведеними наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя також бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, строком до 26.03.2026 р., тобто в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 181, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026200480000254 від 29.01.2026 р. відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України відмовити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з встановленням окремих обмежень:

1. Не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3. Прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого.

Строк тримання особи під домашнім арештом не повинен перевищувати 60-ти днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 30.01.2026 р. по 26.03.2026 р. включно.

На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Суддя ОСОБА_8