Рішення № 133696511, 26.01.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10715/25

Провадження №2/523/1156/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

03 червня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 6227201224 від 03 грудня 2024 року у розмірі 22320 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання грошових коштів у позику у електронному вигляді, відповідно до якого відповідачеві надано грошові кошти у розмірі 8000 грн на умовах, визначених офертою, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором, то на момент подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 22320 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 8000 грн; заборгованості за процентами 13120 грн; комісії за надання кредиту 1200 грн.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості разом із понесеними судовими витратами.

05 червня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання 21 січня 2026 року не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи у відсутності його представника та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про визнання позовних вимог у частині сплати заборгованості за кредитом без нарахування відсотків, посилаючись на ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий режим військовослужбовців та членів їхніх сімей», на підставі якої він звільняється від сплати процентів за кредитом на період воєнного стану, на підтвердження чого надав довідку від 07 травня 2025 року № 1524 (форма 5).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» уклали договір про надання грошових коштів у позику № 6227201224, шляхом обміну електронними повідомленнями у телекомунікаційній системі позивача, підписаний одноразовим ідентифікатором 7818, надісланим на зазначений відповідачем номер телефону, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» і Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс», через особистий кабінет на сайті кредитодавця.

Відповідно до розділу 2 договору позивач надає відповідачеві кредит у розмірі 8000 грн на споживчі потреби строком на 360 днів зі сплатою стандартної фіксованої процентної ставки за кредитом у розмірі 1 % в день протягом перших 180 днів та 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, зі сплатою комісії за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, яка нараховується у день надання кредиту.

Сторони погодили «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення відповідачем платежів.

ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за договором про надання коштів у позику виконало та надало відповідачеві кредит шляхом перерахування грошей ТОВ «Контрактовий Дім» через платіжний сервіс «EasyPay» на зазначену позичальником банківську картку № НОМЕР_1 одним платежем на суму 8000 грн.

Проте відповідач свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів відповідно до Графіку платежів належним чином не виконував.

За наданим позивачем розрахунку заборгованості за кредитом станом на 16 травня 2025 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 22320 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 8000 грн; заборгованості за процентами 13120 грн; комісії за надання кредиту 1200 грн.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів у позику та користування ними, а також визнає позовні вимоги у частині сплати основного боргу.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 8000 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону комісія, пов`язана з наданням кредиту включається до загальних витрат за споживчим кредитом.

Тому п.2.7 договору про споживчий кредит № 10715 від 03 грудня 2024 року, який встановлює одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що складає 1200 грн, не суперечить вимогам законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» і по теперішній час.

ОСОБА_1 з 15 квітня 2025 року перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 15 травня 2025 року № 1524 (форма 5).

Ураховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що відповідач підтвердив належними доказами своє право на пільгу в не нарахуванні процентів за користування кредитом, тому вимога про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 13120 грн не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням в загальному розмірі 9200 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000 грн та комісія за надання кредиту 1200 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 998,51 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354-355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8, м. Київ, 01104) заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6227201224 від 03 грудня 2024 року у розмірі 9200 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 8000 грн та комісії за надання кредиту 1200 грн, а також судовий збір у розмірі 998,51 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 26 січня 2026 року.

Суддя