Ухвала суду № 133695288, 30.01.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/641/26

Провадження № 2/487/1378/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2026 представник позивача звернулась до суду із вищезазначеним позовом, просить суд здійснити поділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, виділивши ОСОБА_1 1/10 частки, яка складається з приміщень в жилому будинку літ. «Б-1» 3-1 коридор, 3-2 житлова, 3-3 житлова, 3-4 кухня, 3-5 санвузол, Літ.«Я» - сарай, залишити у загальному користуванні 1/10 частина №I, II замощення, 1/10 частина №12 ворота, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником 1/10 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №5386 від 21.07.1982. В цілому домоволодіння складається: житловий будинок за літ.А, житловою площею 81,5кв.м., загальною площею 126,3кв.м., житловий будинок за літ.Б-1, житловою площею 85,4кв.м., загальною площею 112,8кв.м., сарай за літ.Я, сарай за літ.Д, сарай за літ.Ж, сарай за літ.Г, ворота №12, споруди №I, II. Іншими співвласниками є ОСОБА_2 11/80 частка, ОСОБА_3 11/80 частки, ОСОБА_4 1/20 частки. Співвласнику ОСОБА_5 надано нову адресу АДРЕСА_2 . Співвласнику ОСОБА_6 надано нову адресу АДРЕСА_3 , Співвласнику ОСОБА_7 надано нову адресу АДРЕСА_4 . Позивач зазначає, що звернулась у вересні 2025 до держреєстратора щодо реєстрації окремої адреси на належні їй житлові приміщення але усно отримала роз`яснення, що відповідно до п.56 постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду, документи, передбачені п.54 Порядку. Позивач вказує, що немає можливості укласти нотаріальний договір про виділ майна, що є у спільній частковій власності, оскільки деякі з співвласників вже реалізували своє право на виділ і об`єкт фактично перебуває у стані поділу. Просить виділити їй у натурі в частці житловий будинок на підставі висновку судового експерта Лесків С.А. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3328,00 грн.

Відповідно п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Звертаючись до суду з позовом позивачем не була зазначена вартість майна на момент звернення, а помилково вказано, що спір носить немайновий характер та додано до позову платіжну інструкцію 1.506620967.1 від 27.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,21грн.

Згідно сервісу електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна і автоматичного формування відповідних електронних довідок Фонд державного майна України (ФДМУ), який є загальнодоступним та відповідно Довідки про оціночну вартість об`єкту нерухомості № 201-20260130-0011128743 від 30.01.2026 оціночна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить в середньому 539741,49 грн.

Таким чином ціна позову складає 539741,49 грн., яку сторона позивача має зазначити у позові та доплатити судовий збір в сумі 4066,20 грн. і надати суду відповідні докази за такими рахунками: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101, 2125902628, судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , заводський районний суд м. Миколаєва.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Тлумачення вказаних норм процесуального права свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Предмет спору та характер пред`явлених вимог стосуються нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивачем заявлено в позові відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , але не заявлено відповідачами інших співвласників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 яким надано було нову адресу без надання доказів виділу кожному з них майна, що є предметом спору, як і доказів припинення їм права спільної часткової власності на це майно, що потребує уточнення позивачем у позові.

Крім того позивачем не зазначено в позові про: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода