Рішення № 133692183, 29.01.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1318/25

29 січня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,

з участю: секретаря Чорній К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Новий Колектор» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1033-8149 від 26 січня 2022 року у розмірі 43127,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 січня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем, було укладено кредитний договір №1033-8149. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 6100 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 25 вересня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 43127,00 грн, з яких 6100 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 37027,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТзОВ «Новий Колект» було укладено договір факторингу № УК261224-2. Відповідно до даного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором №10333-8149 від 26 січня 2022 року і відповідно позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором на загальну суму 43127,00 гривень.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасив, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 43127,00 грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. До початку засідання подала заяву у якій клопотала провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Заявлений позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що 26 січня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем, було укладено кредитний №1033-8149. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6100 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від 26 січня 2022 року на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту 22 листопада 2022 року; базовий період сплати відсотків - 21 календарний день.

Відповідно до п. 2.2. Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 2.10 Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору складає: 61 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування Кредитом 54900 грн. Відповідно до кредитного договору № 1033-8149 від 26 січня 2022 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 6100 грн., що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, натомість відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем не був би укладений.

Так встановлено, що ТОВ «Новий колектор» є правонаступником ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі Договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року. Згідно з п. 2.1 цього Договору первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору свої права вимоги до боржників, а Новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та здійснив оплату відповідно до умов Договору. Пунктом 3.1.3 Договору передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання Сторонами відповідного Реєстру боржників. При цьому до нових прав вимоги переходять всі пов`язані з ними права та умови.

На виконання цих положень було укладено Реєстр №1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 1033-8149 від 26 січня 2022 року на залишок основної суми кредиту, нарахованих відсотків та інших передбачених договором платежів, боржником за яким є відповідач. Цей факт підтверджується витягом з Реєстру прав вимог №1.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26 грудня 2024 року Позивач направив Відповідачу повідомлення про укладення договору факторингу та про відступлення права вимоги, що підтверджує повідомлення Боржника про зміну кредитора.

Таким чином, на момент подання позову ТОВ «Новий Колектор» є єдиним і належним кредитором за кредитним договором № 1033-8149 від 26 січня 2022 року.

Первісним кредитором зобов`язання виконано в повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів відповідачу. Водночас відповідач свої зобов`язання не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 1033-8149. Станом на 26 грудня 2024 року заборгованість за кредитом становить 43127,00 грн., з яких 6 100 грн. - тіло кредиту, та 37027,00 грн. заборгованість за відсотками, що порушує права та інтереси позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд констатує, що відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору.

В ст.612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд визнає доведеним факт заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Новий Колектор» за кредитним договором №1033-8149 від 26 січня 2022 року у розмірі 43127,00 грн, з яких: 6 100 грн - основна сума боргу (тіло кредиту); 37027,00 грн - проценти за користування кредитом.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,4 грн., які у відповідності до вимог ч.1 ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором від 26 січня 2022 року № 1033-8149 в розмірі 43127,00 гривень та 2422,40 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.М. Битківський