Рішення № 133687941, 21.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19650/25

Провадження № 2/638/3272/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікова І.І.,

за участі секретаря судових засідань Зубко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова, за допомогою системи «Електронний суд», з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі ГУ ПФУ в Харківській обл.), в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України 145 511 грн компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 02.04.2025 вона відправила заяву про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач). До заяви вона додала довідку про заробітну плату, яку отримувала у вісімдесятих роках. Довідка була видана в місті Донецьк під час війни у 2025 році. 09.04.2025 відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії. Відмовляючи, відповідач виходив з того, що «Документи, які видані органами влади з території, які не підконтрольні українській владі, не підлягають виконанню, тому відсутні підстави в проведенні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 ». Вважаючи такі дії відповідача протиправними, вона звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою. 16.05.2025 рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2574/25 позовні вимоги було задоволено. 17.06.2025 відповідач, з метою затягування виконання законного рішення суду, подав апеляційну скаргу листом через Укрпошту, а не через підсистему «Електронний суд», через яку він надсилав до суду першої інстанції відзив. 04.09.2025 постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/2574/25 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення. Минув один місяць (з 04.09.2025 по 04.10.2025) з моменту набрання законної сили рішенням суду, однак станом на 04.10.2025 воно досі не виконане. Це підтверджується скріншотом з особистого кабінету Пенсійного фонду України. Незважаючи на те, що судом було встановлено контроль за виконанням рішення з дня набрання ним законної сили, а також на вимоги абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону України № 1058-IV, якими передбачено граничний десятиденний строк для перерахунку пенсії, відповідач не здійснив жодних дій для його виконання. Пенсія мала бути перерахована до 16.09.2025. Відповідач демонструє зухвале ігнорування рішення суду, посилаючись на надумані причини, які, на його думку, нібито перешкоджають виконанню. Незважаючи на численні її звернення з проханням виконати рішення, він продовжує ухилятися, фактично знущаючись зі старенької, яка потребує належного пенсійного забезпечення. На написання позовної заяви у справі № 200/2574/25 вона витратила 30 днів свого дорогоцінного часу. Таку значну кількість часу неб було витрачено, в тому числі, внаслідок відсутності юридичної освіти. Їй довелося, не маючи юридичної освіти у похилому віці (63 роки), вивчати самостійно судові прецеденти задля того, щоб захистити свої порушені відповідачем права у судовому порядку та написання позовної заяви. Наймати професійного адвоката або юриста у неї немає коштів, бо вона є пенсіонеркою з самою звичайною пенсією та є біженкою, яка бігла якнайдалі від вибухів російських ракет зі свого рідного міста, залишивши свій рідний дім і все, що в ньому залишилося. Вона винаймає квартиру у чужому для неї місті та оплачую за неї орендну плату та комунальні платежі зі своєї пенсії, що унеможливлює фінансування професійного адвоката або юриста. Вона би могла витратити зазначений вище час на догляд за своєю дорогоцінною сім`єю, але внаслідок протиправних дій витратила цей час на відповідача. 59 днів свого дорогоцінного часу вона втратила, чекаючи апеляційного перегляду справи, весь цей час вона була вся на нервах, дуже страждала та переживала, втративши психологічну рівновагу, адже, вже знаючи неоднакову судову практику у справах зі схожим предметом та підставами позову, боялася, що суд апеляційної інстанції задовільнить скаргу відповідача, як наслідок, вона залишиться без збільшення пенсії. Внаслідок протиправних дій відповідача, вона втратила 89 днів дорогоцінного часу, що є суттєвою немайновою втратою. Час є обмеженим ресурсом, і його не можна повернути, що завдало їй значних емоційних та психологічних страждань, а також створило додаткові незручності. З огляду на всі обставини та характер спірних правовідносин в їх сукупності, вважає, що моральна шкода в даному випадку повинна бути відшкодована в розмірі 145511 грн, що є достатньою компенсацією. Ця сума, на її думку, хоча і не повністю, але може частково відшкодувати понесені втрати.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача ГУ ПФУ в Харківській області подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (п/с № 054450003748) перебуває на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Курахове). 05.09.2025 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі № 200/2574/25 про виконання рішення суду від 16.05.2025 за позовом ОСОБА_1 (дата набрання законної сили 04.09.2025). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року по справі № 200/2574/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за її заявою від 02 квітня 2025 року № 2309 з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених в довідці від 21 лютого 2025 року № 60, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Крок» на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 за 1980- 1982 роки і містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в Донецькому спеціалізованому управлінні № 416 треста «Донбаспромелектромонтаж». Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року по справі №200/2574/25 виконано з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». До головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області направлено лист від 14.10.2025 № 2000-0310-9/158329 щодо доопрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на місцевому рівні. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Виплата коштів на виконання зазначеного рішення буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Правовою підставою відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причиннонаслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає, що позивач обґрунтовує позовні вимоги суб`єктивними міркуваннями та не підтверджує факт заподіяння моральної шкоди у встановленому законодавством порядку, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явилась, направивши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 09 квітня 2025 року № 054450003748. Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за її заявою від 02 квітня 2025 року № 2309 з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених в довідці від 21 лютого 2025 року № 60, яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «Крок» на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 за 1980-1982 роки і містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в Донецькому спеціалізованому управлінні № 416 треста «Донбаспромелектромонтаж». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно бази даних ПФУ 15.10.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Згідно листа заступника начальника ГУ ПФУ в Харківській області від 14.10.2025 на ГУ ПФУ в Донецькій області повідомлено, що ГУПФУ в Харківській області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справ і№200/2574/25 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 року, про повторний розгляд заяви від 02.04.2025 року ОСОБА_1 , повідомляє, що02.04.2024 ОСОБА_2 ,яказареєстрованазаадресою: АДРЕСА_1 , звернулася із заявою зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року. Звернення опрацьовувалось за принципом єдиної черги спеціалістів. За результатами розгляду заяви №2309 від 02.04.2024 року та доданих до неї документів встановлено, що у ОСОБА_1 надала довідку про заробітну плату №60 від 21.02.2025 року, видану «ООО «Крок» архивний отдел» (за мовою оригіналу). Так як документи, які видані органами влади з території, які не підконтрольні українській владі не підлягають виконанню, тому було винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії від 09.04.2025 року №054450003748. 06.09.2025 року до ГУ ПФУ в Харківській області надійшло рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі №200/2574/25, яким зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за її заявою від 02.04.2025 року № 2309 з врахуванням відомостей про заробітну плату, наведених в довідці від 21.02.2025 № 60, яка видана «ООО «Крок» архивний отдел» на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 за 1980-1982 роки. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 у справі № 200/2574/25 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 року рішенням № 054450003748 від 13.10.2025 року проведено перерахунок пенсії зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 року, починаючи з 01.04.2025 року. Додатково повідомляємо, що 06.09.2025 року в підсистемі «Реєстр судових рішень» головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області створено реєстраційну картку по рішенню Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі № 200/2574/25, яке набуло чинності 04.09.2025 року. Прохаємо забезпечити перевірку правильності винесеного рішення по пенсійній справі № 054450003748 на місцевому рівні. Звертаємо увагу, що згідно електронної пенсійної справи № 054450003748 заявниці було проведено перерахунок «Макетна обробка» (лист від 05.06.2025 № 0500-0304-5/55573, згідно рішення суду справи №200/1535/25 від 11.04.2025), в зв`язку з технічною неможливістю прохаємо Вас привести ЕПС № 054450003748 у відповідність на місцевому рівні.

Відповідно до ч.ч.1. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом спору у даній цивільній справі є стягнення на моральної шкоди у розмірі 145511,00 грн., завдану внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, та яка, на її думку, підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Статтею 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, ч.1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме: особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Разом з тим, згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (Постанова ВП ВС від 08.04.2020 у справі №180/1560/16-а).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, Позивач була зобов`язана довести суду ті обставини, які свідчать про факт заподіяння їй моральної шкоди (у чому полягає така шкода) та довести розмір заподіяної їй моральної шкоди, який заявлено до відшкодування. Однак, на думку суду, Позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заподіяної їй моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача, що на підставі статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком, суд вважає необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 січня 2026 року.

Суддя Теслікова І.І.