Ухвала суду № 133686678, 30.01.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 229/3300/23

1-кп/212/204/26

У Х В А Л А

30 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відоконференції, кримінальне провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022052100001667 від 30 жовтня 2022 року та за № 42023052100000408 від 11 лютого 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В проваджені суду перебуває вказане вище кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб. За вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тобто кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та яке, відповідно до примітки ст. 45 КК України, є корупційним злочином, до якого не застосовуються норми звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у разі доведення провини в суді; за ч. 4 ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, за вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися ним від суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.

Перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно вплинути, шляхом погроз або вмовлянь, на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від надання показань, під час розгляду справи у суді, оскільки свідки, в тому числі являються підлеглими ОСОБА_4 , у зв`язку із чим, із застосуванням своїх зв`язків та вагомості посади, може мати змогу впливу на осіб, в тому числі тих, які проходять військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Так, обвинувачений ОСОБА_4 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість знищити речові докази чи документи по кримінальному провадженню, які були здобуті в ході досудового розслідування.

Також, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки серед військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , в силу займаної посади начальнику штабу першого заступника командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , має знайомства серед військовослужбовців та інших осіб, які зможуть сприяти останньому у впливі на здійснення судового розгляду та прийнятті законного рішення у розумні строки по кримінальному провадженню.

Крім того, вказані обставини свідчать і про ризик вчинення іншого злочину, з огляду на здійснення впливу на підлеглих, само по собі, вже створює склад іншого злочину.

Відповідно до ст. 178 КПК України, встановлено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 4 ст. 191 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі. Стан його здоров`я та вік не перешкоджає продовженню обраного запобіжного заходу тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що ризики не доведені, заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Вислухавши учасників провадження, суд дійшов до наступного.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, де зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінального провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурором наведені підстави обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.368, ч.4 ст.191 КК України, які є тяжким злочинами. У клопотанні посилався на те, що на теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і саме ці ризики були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому слідчим суддею.

Судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків, та те, що він має дитину; наявність постійного місця роботи, який проходив військову службу; раніше не судимий.

При цьому суд, виходить з того, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування, попереднього слідства. Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Оцінюючи наведені обставини, суд вважає, що існують ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме переховуватися ним від суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

При цьому, суд зважає на практику Європейського суду, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Судом приймаються доводи захисника про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного місця перебування, однак вказані обставини не зможуть в повній мірі запобігти вказаним прокурором ризикам.

На підставі викладеного суд, дійшовши висновку про продовження існування вказаних вище ризиків, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог статті 199 КПК України, вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, які йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.

Стороною захисту не зазначено переконливих доводів про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_4 під вартою, та в судовому засіданні такі відомості не надані.

Суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з підстав вказаних вище.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. З приводу альтернативного виду запобіжного заходу, слід вказати, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року визначена сума застави у розмірі 2 080 000 (два мільйони вісімдесят тисяч) гривень, вказана ухвала є чинною.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314,314-1, 315, 177, 178, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 березня 2026 року включно, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації у Дніпропетровської області.

Залишити без задоволення клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1