Ухвала суду № 133686536, 29.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/1046/26

Провадження № 1-кс/201/276/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Дніпро

Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И Л А:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій заявник просить слідчого суддю: 1) зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 21 січня 2026 року; 2) зобов`язати уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та пам`ятку про процесуальні права потерпілої особи.

В обґрунтування скарги зазначила, що 21 січня 2026 року вона звернулась до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, яке розташоване у місті Полтаві, ОСОБА_4 . Листом від 22 січня 2026 року № 31/2-96 ВИХ-26 31/2-4682-25 за підписом Виконувача обов`язків начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР у зв`язку з відсутністю об`єктивних даних. Заявниця не погоджується з даною відмовою, оскільки вона повідомляла не про процесуальну незгоду, а про конкретні факти вчинення слідчим злочинів, передбачених КК України, зокрема: 1) службове підроблення (ст. 366 КК України) старший слідчий ОСОБА_6 у постанові про закриття провадження № 62024170030008893 вказав завідомо неправдиві відомості про місце події, зазначивши назву вулиці «Грейдерна» у місті Марганець, проте такої вулиці не існує, що є беззаперечним доказом фальсифікації матеріалів справи, оскільки слідчий не виїжджав на місце події, а вигадав дані, діючи ймовірно у змові з фігурантом справи поліцейським ОСОБА_7 ; 2) притягнення завідомо невинуватого до відповідальності (ст. 372 КК України) слідчий у офіційному документі прямо назвав заявницю «порушником», грубо порушивши ст. 62 Конституції України, отже він діяв умисно, маючи у розпорядженні рішення судів (справи № 180/55/25, 180/56/25), якими заявницю було повністю виправдано, тож таврування виправданої особи «порушником» у процесуальному документі є злочином проти правосуддя; 3) службова недбалість (ст. 367 КК України) протягом шести місяців слідчий систематично не виконував своїх службових обов`язків, що призвело до істотних порушень у розслідуванні, він не провів допит заявниці, не допитав понятих, свідків, не вилучив речові докази, не призначив необхідну судову експертизу речових доказів та почеркознавчу експертизу адміністративних матеріалів, що містили невідповідності, проігнорував встановлений судом факт використання поліцією фальшивих фотознімків, зроблених у 2022 році та доданих як докази в інших судових справах 2024 року (справи № 180/55/25, № 1890/56/25), внаслідок чого вказана бездіяльність призвела до порушення конституційних прав заявниці, завдала істотної шкоди та спричинила тяжкі наслідки. Внаслідок злочинних дій слідчого та незаконної бездіяльності прокурора заявниці завдано матеріальну шкоду у розмірі 5 000 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Заявник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилась, надавши заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до таких висновків.

У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначила, що 21 січня 2026 року вона звернулася до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, яке розташоване у місті Полтаві, ОСОБА_4 .

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою не внесені.

Відповідно до листа виконувача обов`язків начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури від 22 січня 2026 року № 31/2-96ВИХ-26 31/2-4682-25 ОСОБА_3 повідомлено, що через те, що її звернення не містить об`єктивних даних, які б свідчили про ознаки злочину в діях або бездіяльності слідчого, а викладені відомості містять фактичну незгоду з його діями та рішеннями під час виконання службових обов`язків, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР, затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139. Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як вбачається зі скарги, у заяві про кримінальне правопорушення, поданій до Дніпропетровської обласної прокуратури 21 січня 2026 року, ОСОБА_3 зазначила, що 21 листопада 2025 року старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, яке розташоване у місті Полтаві, ОСОБА_6 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 62024170030008893, зміст якої свідчить про умисне невиконання слідчим своїх обов`язків та порушення конституційних прав заявниці: 1) службова недбалість (ст. 367 КК України) протягом пів року слідчий не провів жодної необхідної слідчої дії: не допита заявницю, не допитав понятих, свідків, не призначив експертизу фотознімків (які суд визнав ідентичними знімкам за інший рік), не вилучив та не дослідив речові докази, що знаходять в поліції Марганця, єдиною дією слідчого став допит фігуранта справи поліцейського ОСОБА_7 , на свідченнях якого базується закриття справи; 2) порушення презумпції невинуватості (ст. 372 КК України) у тексті офіційного процесуального документа (постанови) слідчий ОСОБА_6 , діючи всупереч ст. 62 Конституції України та маючи на руках рішення судів про невинуватість заявниці (справи № 180/55/25, 180/56/25), прямо назвав заявницю «порушником», таке формулювання в офіційному документі є формою незаконного обвинувачення особи, чия невинуватість встановлена законом; 3) службове підроблення слідчий вказав у постанові неіснуючу назву вулиці «Грейдерна», що свідчить про внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей без виїзду на місце події.

Зі скарги вбачається, що заява не містить конкретних фактів, що свідчать про вчинення правопорушень конкретною особою, а містить лише загальні формулювання щодо вчинення правопорушень.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Зміст заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень від 21 січня 2026 року не містить конкретних фактичних даних щодо дій, які б свідчили про вчинення зазначених можливих кримінальних правопорушень. Натомість вказана заява містить припущення про ймовірне вчинення протиправних дій зазначеною особою, яке ґрунтується лише на суб`єктивному сприйнятті обставин, викладених у вказаній заяві.

Вказане позбавляє орган досудового розслідування провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності осіб складу кримінальних правопорушень.

Натомість з обставин, зазначених у заяві, вбачається лише незгода заявниці із проведеним слідчим досудовим розслідуванням і закриттям кримінального провадження, яке може бути оскаржене у встановленому законом порядку. У той же час достатніх відомостей та ознак, які вказували б на реальність події кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366, 367, 372 КК України, заява не містить, а отже підстави для внесення за нею відповідних відомостей до ЄРДР були відсутні.

За таких обставин, доводів, наведених ОСОБА_3 у поданій нею заяві про вчинення кримінальних правопорушень та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно слідчого, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення протиправних дій.

Тому доводи заявниці про бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

В задоволенні скарги необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303-307, 372 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 21 січня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1