Ухвала суду № 133684083, 29.01.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/118/26

Провадження № 1-кп/933/36/26

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі:

прокурора - ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ) та ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5 (у режимі ВКЗ)

секретаря

судового засідання: - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025050000000122 від 24.02.2025 року, відносно

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, громадянки України, на утримані маючої неповнолітню дитин, офіційно не працюючої, раніше не судимої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.01.2026 року суддею Олександрівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 отримані матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

До обвинувального акту додано копії клопотань про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

21.01.2026 року до суду надано оригінали вказаних клопотань.

Ухвалою судді від 23 січня 2026 року призначено підготовче судове засідання.

Клопотання прокурор обґрунтував тим, що 10.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

01.10.2025 ОСОБА_4 допитано в якості підозрюваної, яка визнала свою вину у повному обсязі.

11.09.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 09 листопада 2025 року включно, із визначенням розміру застави у вигляді 908400,00 гривень.

04.11.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

08.12.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.02.2026 року включно, без визначення розміру застави.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами

Сторона обвинувачення вважає, що перебування на свободі обвинуваченої, може сприяти її можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор обґрунтував застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої необхідністю запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 , раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності за ст. 307 ч. 3 КК України, проаналізувавши її спосіб життя та мешкання є достатні підстави вважати, що остання з метою уникнення від кримінальної відповідальності буде переховуватись у свої родичів чи близьких знайомих, місця мешкання котрих органу досудового розслідування не відоме, також під час документування злочинної діяльності останній висловлював бажання про те, щоб виїхати за межі Харківської області у зв`язку з обстановкою у Харківській області та військового стану в Україні, в тому числі прийнятого закону «Про мобілізацію», застосовував заходи конспірації спосіб збуту наркотичних засобів, номерів телефону, за допомогою яких зв`язувалась з групою, як встановлених так і не невстановлених осіб котрі також мають причетність до вчинення злочину, та особами котрим збувала наркотичні засоби, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 9 до 12 років, з конфіскацією майна;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні зокрема на оперативних покупців;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , та її члени родини ніде не працюють, це свідчить про те, що останній заробляє на життя злочинним шляхом у вигляді збуту наркотичних засобів, тобто буде вчиняти інші кримінальні злочини у сфері обігу наркотичних засобів, офіційно не одружений, не працює, близькі родичі виїхали за межі Донецької та Харківської області, на утриманні не має неповнолітніх дітей, тобто відсутні фактори які могли б утримати його від спроби уникнути покарання та які б стримували його перебування за місцем мешкання.

Враховуючи ту міру покарання яке загрожує ОСОБА_4 , прокурор вважає, що обвинувачена, перебуваючи на волі може залишити своє постійне місце мешкання, виїхати за межі Харківської області та території України і в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою. Додав, що на теперішній час ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватись від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачена не має протипоказань до утримання під вартою. На даний час обвинувачена перебуває під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Обвинувачена у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просила обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої доводи обґрунтувала тим, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, та на її утриманні перебуває малолітня дитина.

Захисник підтримав обвинуваченої, просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання. Вважав, що достатнім запобіжним заходом буде домашній арешт.

Прокурор заперечив проти обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обґрунтувавши свої заперечення тим, що обвинувачена вчинила злочини саме за місцем свого проживання.

Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинувачену, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 11.09.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 09 листопада 2025 року включно, із визначенням розміру застави у вигляді 908400,00 гривень, який було продовжено до 05.02.2026 року включно, без визначення розміру застави (а.с.26-27 т.2).

На даний час обвинувачена перебуває під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Згідно розписки дане клопотання ОСОБА_4 отримала 19.01.2026 року.

Обвинувачена має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час затримання переданий його бабусі ОСОБА_12 на даний час перебуває

На теперішній час ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків було обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 скоїла умисний, корисливий злочин, нічим суспільно корисним не займається, не має міцних соціальних зв`язків за місцем фактичного мешкання, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, та за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, що свідчить про те, що остання знаходячись на свободі може переховуватися від органів слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на покази вже допитаних свідків, так і на покази інших свідків даних злочинів, які на теперішній час не встановлені, та іншими способами перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовому засіданні встановлено, що на даний час ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого не змінилися та продовжують існувати, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного, корисливого злочину, нічим суспільно корисним не займається, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, та за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, тому клопотання у цій частині підлягає задоволенню.

Судом враховано, що обвинувачена має постійне місце проживання, раніше не судима, має на утримані неповнолітню дитину, однак лише такі обставини, на переконання суду, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої, а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Разом з тим, враховуючи обставини справи, наявність у обвинуваченої малолітньої дитини, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим в даному кримінальному провадженні, та не порушує права обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинувачену повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 196, 197, 315, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025050000000122 від 24.02.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,- задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 30 березня 2026 року, включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить грошову суму у розмірі 332800 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 30 березня 2026року, включно.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 30 березня 2026року, включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_1