Рішення № 133674255, 26.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Справа№200/7902/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 року № о/р НОМЕР_1 , яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 14.06.2025 року відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року, з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 відповідно Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994 року, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 року № 345-VI, з 14.06.2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з матеріалів електронної пенсійної справи позивачу стало відомо, що пенсія йому призначена без врахування статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI.

Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, 29.06.2025 року позивач звернувся через веб-портал ПФУ із повторною заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі 80% його заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність згідно із ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI.

За результатами розгляду заяви від 29.06.2025 позивачеві за принципом "екстериторіальності" рішенням відповідача від 04.07.2025 року № о/р 204650026963 було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI у зв`язку з тим, що нібито, на думку відповідача, позивачу не вистачає пільгового стажу.

Окрім того, рішенням від 04.07.2025 №о/р 204650026963 зазначено, що результаті аналізу наданих документів встановлено, що позивачем не було надано уточнюючих довідок про пільговий характер роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року, тому позивачу відмовлено в зарахуванні до стажу періодів роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року до підземного стажу роботи за Списком № 1 та відповідно відмовлено в перерахунку пенсії згідно із статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI.

Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним, оскільки порушує встановлене статтею 46 Конституції України право на належне соціальне забезпечення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі № 200/7902/25, призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Зокрема, зазначає, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

За результатами розгляду документів доданих Позивачем до заяви від 29.06.2025 року №2497 та індивідуальних відомостей про застраховану особу, встановлено, що страховий стаж на дату звернення позивача становить 42 роки 00 місяців 02 дні.

Відповідно даних електронної пенсійної справи Позивача встановлено, що загальний пільговий стаж складає 14 років 06 місяців 23 дні, з них пільговий стаж, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Згідно з записами трудової книжки позивача від 08.12.2000 року НОМЕР_3 до пільгового стажу по Списку 1 не зараховано періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року , оскільки позивачем не було надано уточнюючих довідок про пільговий характер роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року, що передбачено Пунктом 20 Порядку № 637 (копії наказу (наказів) підприємства про результати атестації робочих місць).

Періоди роботи з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1 (який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 та не дає право на застосування положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») при призначенні за даними СПОВ.

На думку відповідача, для перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах за Списком № 1 не менш як 15 років.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем прийнято рішення відмовити позивачу в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 29.06.2025 року №2497 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1, який дає право на застосування положення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, є отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.06.2025 року.

29.06.2025 року позивач звернувся з заявою про призначення перерахунок № 2497 "Допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами".

Відповідно до вказаної заява, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач просив:

- зарахувати до стажу позивача роботи на пільгових умовах по Списку №1 та постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202 періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 рік;

- здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Вказану заяву позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності відповідачем та прийнято рішення від 04.07.2025 року № о/р 204650026963 (в нижньому правому кутку рішення вказано дату та номер - від 08.07.2025 №26749/03-16) про відмову у перерахунку пенсії.

Відповідно до вказаного рішення позивач звернувся за допомогою системи вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою від 29.06.2025 року №2497 щодо проведення перерахунку пенсії допризначення у зв`язку із наданими додатковими документами.

До заяви про перерахунок пенсії надано наступні скановані оригінали документів: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.05.2025 року №6334- 5003681613; трудова книжка від 08.12.2000 року № НОМЕР_4 ; заява від 29.06.2025 року.

Згідно з заявою від 29.06.2025 року №2497 заявник претендує на зарахування до пільгового стажу по списку 1 період роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року згідно записів трудової книжки від 08.12.2000 року НОМЕР_5 .

В результаті аналізу наданих документів встановлено, що заявником не було надано уточнюючих довідок про пільговий характер роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити позивачу в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 29.06.2025 року №2497.

Не погодившись із рішенням відповідача від 04.07.2025 року № о/р НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із його оскарженням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди, а також інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Щодо періоду роботи позивача з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 щодо спірного періоду наявні такі записи:

- 09.01.1996 року позивача прийнято підземним електрослюсарем, 3 розряд, повний робочий день (запис № 2), Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта ім. А.І. Гайового";

Суд зауважує, що дані записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином та не мають дефектів їх вчинення, що не заперечується відповідачем.

Посада «електрослюсар підземний» відноситься до Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року в розділі 1 Гірничі роботи підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» позиція 1010100а а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відтак, записами у трудовій книжці підтверджується, що у спірний період позивач працював на посаді, яка була віднесена до Списків № 1, чинних у відповідні періоди роботи та навчання позивача (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162).

При цьому записи у трудовій книжці позивача свідчать про те, що вищевказаний період роботи позивача мають особливий характер ("підземний").

Водночас, періоди з 09.01.1996 року по 31.12.1997 взагалі не зараховано до пільгового стажу по Списку 1.

Разом із тим, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що даний період повинен зараховуватись до пільгового стажу позивача за Списком № 1 саме у якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202).

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення у випадку повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, позивач, як громадянин України, у розрізі даної справи, за умови підтвердження трудового стажу, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постановах від 28.08.2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17 та від 27.02.2019 року у справі № 423/3544/16-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач при розгляді заяви позивача та прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача за Списком № 1 в якості підземних робіт (стаття 14 Закону № 1788-ХІІ, Постанова КМУ № 202) періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року.

Суд зазначає, що позивач у своїй заяві від 29.06.2025 року, зокрема, просив зарахувати до стажу позивача роботи на пільгових умовах по Списку №1 та постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202 періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 рік.

В межах заявленого періоду відповідач і розглянув подану заяву від 29.06.2025 року, та відповідно не розглядав питання зарахування періоду з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 відповідно Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994 року, який не заявлявся позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З приводу врахування при призначенні пенсії позивачу (на виконання цього рішення суду) вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) суд зазначає про таке.

Положеннями статті 1 Закону № 345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві, солі магнієві), а також озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії тим шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а так само працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної за статтею 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, однак, не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно даних електронної пенсійної справи позивача встановлено, що загальний пільговий стаж складає 14 років 06 місяців 23 дні, з них пільговий стаж, який дає право на розрахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З огляду на вищевикладене, враховуючи висновку суду щодо необхідності зарахування періоду роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року до пільгового стажу на підземних роботах , оскільки позивач має більше 15-ти років пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на визначення розміру його пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 року № о/р 204650026963 (від 08.07.2025 року від №26749/03-16), яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 року, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги про проведення виплати пенсії позивач, то суд дійшов висновку про необхідність відмовити у вказаній частині з таких підстав.

Відповідно до матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Абзацом першим пункту 1 статті 47 Закону України №1058 визначено, зокрема, що пенсія виплачується за значеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як внутрішньо переміщена особа, то виплата пенсії після її перерахунку має здійснюється саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, а не відповідачем.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 969,00 грн, який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даної позовної заяви, поданої в електронній формі, становить 968,96 грн.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При цьому відповідно до частини 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що підставою для звернення позивача є прийняття відповідачем рішення, яке визнано протиправним та скасовано, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 968,96 грн на користь позивача.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю.

Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Суд враховує, що предметом цього спору були правовідносини щодо перерахунку пенсії позивача, а тому здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі є обов`язковим.

Відповідно до частини п`ятої статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У силу частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Визначення строку для подання звіту про виконання судового рішення є дискреційним повноваженням суду та вирішується з урахуванням фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд, у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у цій справі протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 року № о/р НОМЕР_1 (від 08.07.2025 року від №26749/03-16), яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 09.01.1996 року по 31.12.1997 року, з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 відповідно Постанови КМУ № 202 від 31.03.1994, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі № 200/7902/25 упродовж трьох місяців днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повне судове рішення складено 26 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження, якщо його не скасовано, - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.І. Бабіч