Ухвала суду № 133669464, 29.01.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7663/24

Провадження № 1-кс/461/577/26

УХВАЛА

29.01.2026 року,слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Молошковичі Яворівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше липня 2024 року в лісника Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» ОСОБА_4 , спільно з невстановленими досудовим слідством особами, виник спільний взаємоузгоджений злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконної порубки дерев на території лісової ділянки у кварталі № 4 виділу № 4.4 Івано-Франкового лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс».

Готуючись до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше липня 2024 року, перебуваючи у кварталі № 4 виділу № 4.4 площею 1,0 га, розташованого на території Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області, достовірно знаючи про лісові ділянки, на яких заплановано проведення лісогосподарським підприємством законних рубок, здійснив незаконну рубку сироростучих дерев породи «Граб», у кількості 91 (дев`яносто одного) дерева, діаметрами 14,1-18 см 41 пень, 18,1-22 см 48 пнів, 26,1-30-2 пні., які не були відображенні у матеріалах відводу, які слугували підставою отримання лісорубного квитка.

В подальшому ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, залучив до вказаної рубки невстановлених в ході досудового розслідування осіб, які не були обізнані із його злочинним наміром, за допомогою заздалегідь підготовленої бензопили та інших невстановлених досудовим розслідуванням знарядь, перебуваючи на території кварталу № 4 виділу № 4.4 площею 1,0 га, розташованого на території Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше липня 2024 року, заготовив (спилив/зрубав/повалив) деревину (лісоматеріали) шляхом повного відокремлення стовбурів 91 (дев`яносто одного) сироростучих дерев породи «Граб» від коренів, а саме: 41 дерево з діаметром біля шийки кореня 14,1-18 см, 48 дерев з діаметром біля шийки кореня 18,1-22 см, два дерева з діаметром біля шийки кореня 26,1-30-2 см.

Такими протиправними діями ОСОБА_4 , у період дії на території України правового режиму воєнного стану, внаслідок незаконної порубки 91 вищевказаних дерев на лісовій ділянці у кварталі № 4 виділу № 4.4 площею 1,0 га, розташованого на території Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області, заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, визначену відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної ліcу» від 23.07.2008 № 665, на загальну суму 181 452,63 грн. (сто вісімдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят дві грн. 63 коп.), що в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить тяжкі наслідки.

Зважаючи на викладене ОСОБА_4 був обізнаний про те, що рубку у вказаному виділі кварталі, повинен був здійснювати, ФОП ОСОБА_5 , а він, відповідно до посадової інструкції та договору про повну мат відповідальність зобов`язаний був здійснювати охорону лісу дерев на лісовій ділянці у кварталі № 4 виділу № 4.4 площею 1,0 га, однак

ОСОБА_4 переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконну порубку у лісах, з корисливих мотивів здійснив незаконну порубку 91 дерева, які не були відображені в матеріалах відводу, які слугували підставою для отримання лісорубного квитка.

Слідчий вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Клопотання підтримав та просив задовольнити повністю.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились. Подали до суду заяви про слухання клопотання без їхньої участі. Проти задоволення клопотання не заперечували.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, з урахуванням позиції підозрюваного, слідчий суддя вважає таке підставним, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14.09.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.

26.01.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри і вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є найбільш м`яким із існуючих запобіжних заходів.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 12.10.2024 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 16.10.2024 року;

-копією договору № 01/24/ЛЗ від 02.01.2024 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.10.2024 року;

-висновком експерта за результатами проведення судово інженерно-екологічної експертизи від 09.04.2025 року № 95/25-22;

-іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного. вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено позбавлення волі на строк до семи років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Обираючи запобіжний захід у відношенні підозрюваного, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушень, дані про особу підозрюваного.

З урахуванням викладеного та обставин справи, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього строком на два місяці, тобто до 29 березня 2026 року включно, наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у Львівській області, прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Львівської обласної прокуратури та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1