Постанова № 133667771, 29.01.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2360/25

3/709/35/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 173, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З адміністративних матеріалів вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення складені стосовно однієї і тієї ж особи, постанова по жодній із справ ще не приймалась.

Виходячи з вказаної правової норми, суд дійшов висновку, що зазначені адміністративні матеріали повинні бути об`єднані в одне провадження та за результатами їх розгляду прийняте одне рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 грудня

2025 року серії ВАД № 474663 ОСОБА_1 29 листопада 2025 року близько 03:30 по АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство стосовно ОСОБА_2 , а саме погрожував їй фізичною розправою, кричав, виражався нецензурною лайкою, стукав по вікнах, чим порушив спокій ОСОБА_2 . Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за

ст. 173 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня

2025 року серії ААД № 350679 ОСОБА_1 05 грудня 2025 року о 17:20 у с. Іркліїв на перехресті доріг вул. Черкаська - вул. Богдана Хмельницького керував автомобілем «Mitsubishi Lancer» (д.н.з. НОМЕР_2 ), не маючи права керувати цим транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно (постанова серії ЕНА № 4907862 від

06 червня 2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП). Посвідчення водія ОСОБА_1 підлягає вилученню. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судових засіданнях 31 грудня 2025 року і 13 січня 2026 року захисник

ОСОБА_1 - адвокат Солод В.М. просив закрити провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки на момент зупинки ОСОБА_1 , а саме 05 грудня 2025 року, строк позбавлення останнього права керування згідно з постановою суду, що становив один рік, вже закінчився. За таких обставин право керування транспортними засобами ОСОБА_1 було відновлено. При цьому посвідчення водія у останнього не вилучалося.

Судове засідання 13 січня 2026 року відкладено на 29 січня 2026 року з метою здійснення запитів до ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області і ТСЦ МВС № 7145.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Так, дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення захисника, по епізоду вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 173 КУпАП, суд встановив таке.

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 173 КУпАП, підтверджується такими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ВАД № 474663, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с. 33);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 29 листопада 2025 року, згідно з яким ОСОБА_2 повідомила, що 29 листопада 2025 року близько 03:30 за адресою: вул. Вишнева, 4, с. Червонохиженці, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Lancer» (д.н.з. НОМЕР_2 ), перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, стукав по вікнах домоволодіння, чим порушив спокій громадян (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29 листопада 2025 року про те, що

29 листопада 2025 року близько 03:20 до її помешкання по АДРЕСА_2 , приїхав ОСОБА_1 на автомобілі «Mitsubishi Lancer» (д.н.з. НОМЕР_2 ), будучи позбавленим права керування, перебував у стані алкогольного сп`яніння, почав стукати у вікна її будинку, кричав, погрожував фізичною розправою, чим порушив спокій громадян. Крім того, в машині її батька поскидав клеми з акумулятора та лазив під капотом (а.с. 38);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 29 листопада 2025 року про те, що

29 листопада 2025 року близько 03:20 до її помешкання по АДРЕСА_2 , приїхав ОСОБА_1 на автомобілі «Mitsubishi Lancer» (д.н.з. НОМЕР_2 ), синього кольору, перебував в алкогольному сп`янінні, стукав по вікнах домоволодіння, кричав та «матюкався», погрожував фізичною розправою, чим порушив спокій громадян (а.с. 36).

На переконання суду, перераховані докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, переглянувши відеозаписи, суд по епізоду вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, встановив таке.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

У п. 2.1. "а" ПДР вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У рішенні ЄСПЛ від 29 червня 2007 року у справі «О`Галоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, вина ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ААД № 350679, де зафіксовано обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.1. (а) ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05 грудня 2025 року про те, що

05 грудня 2025 року він керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer»

(д.н.з. НОМЕР_2 ), повертаючись додому з роботи, та о 17:20 був зупинений працівниками поліції. Під час перевірки документів він повідомив, що не має посвідчення водія, оскільки у вересні 2024 року був позбавлений судом права керування транспортними засобами. В подальшому поліцейські роз`яснили йому порядок повернення посвідчення водія і склали стосовно нього адміністративні матеріали (а.с. 5);

- копією постанови серії ЕНА № 4907862 від 06 червня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4

ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 гривень (а.с. 8);

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано момент зупинки транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer» (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 , а також процес оформлення адміністративних матеріалів.

На переконання суду, перераховані докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При цьому наведені вище заперечення захисника суд оцінює критично з огляду на таке.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

У ч.ч. 3-4 цієї ж статті Кодексу зазначено, якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому ст. 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції; у разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Частиною 5 цієї ж статті Кодексу визначено, що після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 (зі змінами) тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з абз. 3 п. 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (зі змінами) особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Таким чином процедура відновлення права особи на керування транспортними засобами після позбавлення такого права, чітко врегульована перерахованими вище нормативно-правовими актами.

Дійсно однорічний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами станом на момент його зупинки 05 грудня 2025 року закінчився. Проте останній не вчинив дій, спрямованих на відновлення свого права керування транспортними засобами, зокрема не пройшов позачерговий медичний огляд та не склав теоретичний і практичний іспит.

Вказані обставини підтверджуються листом ТСЦ МВС № 7145 від 21 січня

2026 року № 31/31/7145 (а.с. 31), що надійшов у відповідь на запит суду.

При цьому та обставина, що у ОСОБА_1 посвідчення водія з якихось причин вилучено не було, не звільняла його від обов`язку негайно здати його до уповноважених органів Національної поліції та після закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами пройти вказану вище процедуру з метою отримання допуску до керування транспортними засобами.

Саме тому на момент зупинки 05 грудня 2025 року ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, а тому вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Водночас вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення утворило повторність зі скоєним ним же 06 червня 2025 року адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч. 2-4 цієї статті.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності:

- за ст. 173 КУпАП у виді штрафу у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102,00 гривень;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу;

З огляду на фактичні обставини об`єднаної справи, на переконання суду, скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, є більш серйозним та суспільно-небезпечним, аніж вчинене ним же адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

За таких обставин на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

При цьому суд не застосовує таке стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається його належність іншій особі, а саме ОСОБА_4 .

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 126, 173, 221, 245, 280, 283-284, 317-1 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи № 709/2353/25 та № 709/2360/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти № 709/2360/25.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот гривень

00 копійок) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай