Рішення № 13366703, 13.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2010 Справа № 10/8

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району

до відповідача Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал", м.Мукачево

про стягнення 6 977 809,57 грн.

Головуючий суддя –І.В. Івашкович

представники:

від позивача - Страшко С.О., юрисконсульт 1 категорії, довіреність №142/15 від 03.08.10

від відповідача – не з"явився

Суть спору:ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго", Ужгородський район, с.Оноківці звернулось з позовом до Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал", м.Мукачево про стягнення суми 6 977 809,57 грн., в т.ч. 6060568,80 грн. заборгованості за активну електроенергію, 416754,03 грн., заборгованості за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 217520,29 грн. пені, 66342,64 грн. 3% річних, 216623,81 грн. інфляційних.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив взяті на себе за договором №231 від 20.01.2001р. на користування електричною енергією зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого за ним за період з травня 2007р. по грудень 2009р. утворилась заборгованість за реактивну електроенергію в розмірі 416 754,03 грн., за період з квітня по грудень 2009р. - утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 6 060 568,80 грн.

В процесі судового розгляду справи позивачем надавались письмові обгрунтування щодо порядку та підстав зарахування здійснених протягом спірного періоду платежів (заява № 6-5-77 від 25.03.10, № 6-5-118 від 11.05.10, № 6-5-139 від 28.05.10, № 6-5-259 від 26.08.10, №6-5-368 від 13.12.10). Зокрема, згідно з заявою № 6-5-259 від 26.08.10 позивачем на підставі викладених обгрунтувань щодо розрахунку боргу уточнено розмір боргу за активну електроенергію, що складає 5 862 144,60 грн.

За допущену прострочку платежів відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано із простроченого боргу 216 623,81 грн. інфляційних, 66 342,64 грн. 3% річних, на підставі норм ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, умов п.6.1 договору - нараховано пеню в розмірі 217 623,29 грн. (додано розрахунок).

Представником позивача позовні вимоги підтримано з урахуванням наведеного уточненого розрахунку боргу за активну електроенергію.

Відповідачем в процесі судового розгляду справи подано письмові пояснення по суті позову (заява № 370 від 05.05.10), згідно з якими наведено розрахунок із зазначенням даних про розмір нарахувань за спожиту активну електроенергію протягом спірного періоду (квітень - грудень 2009р.), що складає 6 138 192,74 грн. та розмір проведених платежів, що складає 4 338 742,50 грн. На підставі вказаного розрахунку відповідач стверджує про існування боргу за активну електроенергію в розмірі 1 799 450,24 грн. Заперечень проти наявності боргу за реактивну електроенергію в розмірі 416 754,03 грн. не заявлено.

Відповідач стверджує про безпідставність дій позивача щодо зарахування частини щомісячних оплат в рахунок боргів минулого періоду. Заперечено також підставність нарахування пені, оскільки умовами договору сторін конкретного розміру пені не встановлено.

На неодноразові вимоги суду щодо необхідності подати обгрунтований контррозрахунок боргу та письмові обгрунтування щодо порядку зарахування проведених протягом спірного періоду проплат за даними бухгалтерського обліку підприємства відповідач витребувані документи не подав.

Уповноважений представник відповідача для участі в даному судовому засіданні не з"явився.

До початку даного судового засідання від відповідача надійшла факсограма із клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивованим неможливістю участі в даному судовому засіданні уповноважених представників.

Зазначене клопотання відповідача не може бути задоволено судом з огляду на ті обставини, що дана справа перебуває у провадженні господарського суду Закарпатської області тривалий строк, а її розгляд неодноразово відкладався, в т.ч. за клопотаннями відповідача, а отже відповідачу неодноразово надано було можливість подати докази на спростування доводів позивача. Відповідач також судом попереджався про недопустимість зловживання процесуальними правами у вигляді неявки без поважних причин уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, неподання витребуваних судом документів. Слід також зауважити, що неможливість явки у судове засідання уповноваженого представника учасника судового процесу (з причин, пов"язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому процесі,тощо) не може в усіх випадках розглядатись як неодмінна підстава відкладення розгляду справи, оскільки учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-4 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов"язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України). Таку правову позицію викладено, зокрема, у рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010р. №04-06/113 за результатами узагальнення судової практики, що свідчить про численні факти зловживання учасниками судового процесу своїми процесуальними правами.

Таким чином, спір підлягає вирішенню по суті в даному судовому засіданні за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони по даній справі –ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Мукачівського МРЕМ (Постачальник) та Мукачівський міськводоканал (на даний час Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівводоканал") (Споживач) перебувають у договірних відносинах, що виникли з договору на користування електричною енергією № 231 від 20.01.2001р. Відповідно до укладеного договору відповідачем взято на себе зобов’язання оплачувати Постачальнику вартість використаної електроенергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що протягом періоду квітень-грудень 2009р. відповідачу проведено нарахування за спожиту активну електроенергію на загальну суму 6 138 192,58 грн., за період з травня 2007р. по грудень 2009р. проведено нарахування за реактивну електроенергію на загальну суму 448 766,30 грн., що підтверджено доданими до справи копіями виставлених до оплати рахунків.

Нарахування за реактивну електроенергію відповідачем було оплачено частково, на суму 32 012,27 грн., внаслідок чого за ним утворився борг в розмірі 416 754,03 грн.

Із аналізу доданого позивачем розрахунку заборгованості за активну електроенергію спірного періоду (квітень-грудень 2009р.), який уточнено в процесі судового розгляду справи згідно з поданими письмовими поясненнями щодо розрахунку заборгованості (заява №6-5-259 від 26.08.10), а також із наведених позивачем обгрунтувань щодо порядку зарахування платежів, здійснених протягом спірного періоду, вбачається, що протягом спірного періоду відповідачем здійснено проплат на загальну суму 4 305 598,27 грн. При зарахуванні таких платежів позивач керувався нормами п.6.5 Правил користування електричною енергією, згідно з якими встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодореструктуризації заборгованості. При цьому оформляється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

В порядку вищенаведених норм п. 6.5 ПКЕЕ позивачем зараховано в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення (додано копію адресованого МВ ДВС Мукачівського МРУЮ № 6-5-343 від 05.11.10 листа про зарахування оплат в погашення заборгованості по наказам господарського суду 2/184, 10/369,10/93, 10/247, 10/95,10/179,7/42) здійснені відповідачем протягом спірного періоду платежі в загальному розмірі 4 029 550,31 грн., в погашення боргу спірного періоду зараховано платежі на загальну суму 276 047,98 грн., внаслідок чого за відповідачем за спожиту протягом спірного періоду активну електроенергію виникла заборгованість в розмірі 5 862 144,60 грн.

Суд вважає правомірними дії позивача щодо зарахування коштів, які протягом спірного періоду сплачено з перевищенням сум нарахувань за відповідні місяці або без посилання у платіжному документі на конкретний період, за який здійснено оплату, в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення

5 862 144,60 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 416 754,03 грн. заборгованості за реактивну електроенергію слід визнати належним чином доведеними та обґрунтованими позивачем, не спростованими відповідачем в установленому порядку, а отже такі підлягають задоволенню.

За порушення встановлених договором термінів оплати спожитої електроенергії відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано із простроченого боргу інфляційні в розмірі 216623,81 грн. та 3%річних в розмірі 66342,64 грн., на підставі ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України, п.6.1 договору –нараховано пеню в розмірі 217520,29 грн.

Оскільки факт наявності прострочення платежів за спожиту протягом спірного періоду активну електроенергію документально доведено та обгрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, вимоги про стягенння інфляційних, 3%річних є правомірними. Перевіривши розрахунок сум інфляційних та 3 % річних, суд вважає вимоги в цій частині такими, що заявлено в обгрунтованому розмірі та відповідають закону.

При оцінці правомірності вимог в частині пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства ( ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі. Згідно з укладеним договором № 231 від 10.01.01 сторонами не встановлено конкретного розміру пені. Таким чином, вимоги в частині стягнення 217520,29 грн. пені суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладених обгрунтувань, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 6561865,08 грн., в т.ч. 5862144,60 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 416 754,03 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 216623,81 грн. інфляційних, 66342,64 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 23 980,20 грн. та 221,93 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33,43,49,82, 82-1, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівводоканал" (м. Мукачево, вул. Миру, 7, і.к. 03344556) на користь ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" (Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 57, і.к. 00131529) суму 6561865,08 грн. ( в т.ч. 5862144,60 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 416 754,03 грн. основного боргу за реактивну електроенергію, 216623,81 грн. інфляційних, 66342,64 грн. 3% річних) та 23 980,20 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 221,93 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення складено 20.12.10