Ухвала суду № 133666644, 20.01.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10803/25

н/п 1-кс/953/372/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12025220000000979 від 21.08.2025, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрілеча, Харківського р-ну, Харківської області, громадянина України, одруженого, який має двох малолітніх дітей, зі слів працює водієм в ТОВ "Техбудсім", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.07.2021 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.333 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн., -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого управління ГУНП В Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025220000000979 від 21.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 в період дії воєнного стану, введеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з цим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_5 у невстановлені в ході проведення досудового розслідування місце та час, але не пізніше серпня 2025 року розробив злочинну схему сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, з корисливих мотивів.

Так, приблизно 20 серпня 2025 року, ОСОБА_8 під час телефонної розмови з ОСОБА_5 висловив останньому свої та своїх знайомих побоювання стосовно можливого призову до Збройних сил України.

У той же час, у ОСОБА_5 виник корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення за рахунок ОСОБА_8 та інших осіб з кола його знайомих, внаслідок чого ОСОБА_5 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, розповів останньому, що має можливість усунути перешкоди для незаконного переправлення ОСОБА_8 та його знайомих через державний кордон України, за грошові кошти у сумі 10 000 доларів США. ОСОБА_5 , будучи обізнаний у процедурі та порядку оформленні документів для незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України, пояснив, що після передачі грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, він усуне перешкоди у вигляді мобілізації до Збройних Сил України, а саме під час проходження військово-лікарської комісії при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3), який розташований у м. Харкові, посприяє щоб особу визнали непридатною до військової служби до кінця дії військового стану, і таким чином вона отримає можливість безперешкодного перетину державного кордону України.

Так, 19.09.2025 ОСОБА_5 , о 19 год. 34 хв. зустрівшись з ОСОБА_8 на АЗС «БРСМ» яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Достатку, 19, продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне збагачення, шляхом сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, повторно повідомив ОСОБА_8 алгоритм своїх дій та деталізував, що сума коштів за його послуги виросла і після їх отримання він передасть кошти особі, яка має відношення до ІНФОРМАЦІЯ_3, які діють на території м. Харкова. Потім, він разом з тим, хто бажає незаконно перетнути державний кордон України, в призначену дату та час приїде до ІНФОРМАЦІЯ_3, у якому особа перебуває на обліку, де заведе її до лікарів ВЛК, які після огляду, протягом 20 робочих днів нададуть висновок про те, що особа не придатна до військової служби до кінця дії військового стану з занесенням відповідних даних до військового квитка та системи « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що усуне перешкоди для особи для майбутнього перетину державного кордону України. ОСОБА_9 , повідомив, що він поки не може прийняти пропозицію ОСОБА_5 , однак у нього є знайомий по імені ОСОБА_10 , який вже тривалий час хоче виїхати за кордон, однак боїться мобілізації і він запропонує йому послуги ОСОБА_5 . В подальшому, 27.09.2025 ОСОБА_5 зі свого контактного номеру НОМЕР_1 за допомогою додатку для обміну повідомленнями «Signal» надіслав повідомлення, що вартість послуг виросла і становить суму у розмірі 14 000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_8 (будучи особою залученою до конфіденційного співробітництва, та діючи відповідно до оперативної легенди) впевнившись в обізнаності ОСОБА_5 у порядку сприяння незаконному перетину державного кордону України шляхом усунення перешкод, 25.11.2025 приблизно о 19 год 20 хв., перебуваючи поблизу б. 27 по вул. 92-ї Бригади ( в минулому Грицевця) в м. Харкові під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 14 000 доларів США, які були заздалегідь виготовленими імітаційними засобами, як плату за послуги ОСОБА_5 зі сприяння незаконному перетину державного кордону України шляхом усунення перешкод знайомому ОСОБА_8 по імені ОСОБА_10 , після чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Так, ОСОБА_5 вчинив всі умисні дії, які вважав за доцільне, з метою особистого збагачення, щодо сприяння, шляхом усунення перешкод, в незаконному переправленні знайомого ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , через державний кордон України.

Слідчий вказує, що 25.11.2025 о 19 год. 27 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Крім того, 26.11.2025 про підозру у вчинені вказаного злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідка ОСОБА_8 згідно яких в кінці серпня 2025 року під час розмови зі своїм знайомим по імені ОСОБА_5 , останній повідомив, що має можливість допомогти в виїзді за кордон, а саме за грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, останній допоможе пройти військово- лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами якої особу визнають непридатною до військової служби до кінця дії військового стану і особа зможе безперешкодно виїжджати за межі території України. В подальшому 25.11.2025 року ОСОБА_5 підтвердив свої можливості в сприянні незаконному перетину державного кордону України та ОСОБА_8 за вчинення вказаних дій передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 14 000 доларів США; відомостями зафіксованими у протоколах № 70/5/3-4972 від 20.09.2025 та 70/5/3-5106 від 29.09.2025 за результатами проведення негласних слідчих ( розшукових) дій ( які розсекречено відповідно до вимог законодавства) у яких зафіксовано розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в ході якої ОСОБА_5 розповідає механізм усунення ним перешкод для незаконного перетину державного кордону України; відомостями зафіксованими у протоколі огляду предмету від 27.09.2025, під час якого оглянуто мобільних телефон ОСОБА_8 та зафіксовано факт надсилання йому ОСОБА_5 повідомлення про те що сума коштів за його послуги збільшилась до 14 000 доларів США; протоколом огляду місця події - частини спортивного майданчику розташованого поблизу б. 27 по вул. 92-ї Бригади ( в минулому вул. Грицевця ) в м. Харкові під час якого виявлено та вилучено імітаційні грошові кошти на суму 14 000 доларів США ( 60 купюр номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером LB23277272C, та 80 купюр номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером FF 95594731A) та копії документів на ім`я ОСОБА_13 ; протоколами від 25.11.2025 огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді грошових коштів та їх вручення ОСОБА_8 відповідно до яких для документування злочинної діяльності ОСОБА_5 з метою проведення контролю за вчиненням злочину ( у формі спеціального слідчого експерименту) виготовлено та вручено ОСОБА_8 несправжні ( імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів у загальній сумі 14000 доларів США ( 60 купюр номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером LB23277272C, та 80 купюр номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером FF 95594731A); відомостями зафіксованими у протоколах № 70/5/3-6209, 70/5/3-6212 та 70/5/3-6211 від 26.11.2025 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (які розсекречено відповідно до вимог законодавства) у яких зафіксовано зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в ході якої останній передає ОСОБА_5 грошові кошти; іншими матеріалами у сукупності.

27.11.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.01.2026 включно та визначено заставу у розмірі 454 200 гривень.

15.01.2026 постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 25.02.2026.

Так, сторона обвинувачення зазначає, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 23.01.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не уявляється можливим, у зв`язку з необхідністю, зокрема: провести розсекречування документів які слугували підставами проведення НСРД; отримати призначеної експертизи аудіо -, звукозапису; вирішити питання про кваліфікацію дій підозрюваного у кінцевій редакції та повідомити підозрюваного про зміну раніше повідомленої підозри; систематизувати матеріали кримінального провадження та скласти опис; відкрити стороні матеріали досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Слідчий вказує, що вищевказані процесуальні дії не могли бути виконанні та завершені раніше з об`єктивних причин, а саме через тривалість передбаченої законодавством, процедури розсекречування протоколів за результатами проведення негласних слідчих ( розшукових) дії та документів які стали підставами для їх проведення в зв`язку з чим предмети які необхідно направити на дослідження експертам з`явились у розпорядженні органу досудового розслідування лише 16.01.2026.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважали, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечував та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримала думку свого підзахисного, заперечувала щодо задоволення клопотання, посилаючись на дані про особу її підзахисного, недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту у нічний час або особисте зобов`язання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000979 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

25.11.2025 о 19:27 год. ОСОБА_5 затриманий у порядку ст.208 КПК України.

26.11.2025 о 11 год. 59 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом усунення перешкод, вчиненого з корисливих мотивів.

27.11.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.01.2026 включно та визначено заставу у розмірі 454 200 гривень.

15.01.2026 постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 25.02.2026.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 27.11.2025, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.

Поряд з цим у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2025, у зв`язку з необхідністю провести розсекречування документів які слугували підставами проведення НСРД; отримати висновки призначеної експертизи аудіо -, звукозапису; вирішити питання про кваліфікацію дій підозрюваного у кінцевій редакції та повідомити підозрюваного про зміну раніше повідомленої підозри; систематизувати матеріали кримінального провадження та скласти опис; відкрити стороні матеріали досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який є тяжким злочином. Санкція частини ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Також, достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Тому, доводи сторони захисту про недоведеність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді. При цьому, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним та стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного виконання процесуальних рішень у справі.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, зокрема, у вигляді домашнього арешту, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 одружений, має двох малолітніх дітей, працює водієм в ТОВ "Техбудсім", раніше судимий вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.07.2021 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 333 КК України, при цьому, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді від 27.11.2025 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 , за вчинення яких повідомлено підозру, носить характер тяжкого кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я, на час розгляду клопотання слідчому судді стороною захисту не надано.

Крім того, щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 27.11.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованого підозрюваному діяння, як воно сформульовано стороною обвинувачення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 150 = 454 200), тобто в сумі 454 200 грн., що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий в клопотанні лише зазначив про неможливість запобігання вказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, проте, будь-якого обґрунтування обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до ОСОБА_5 іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, клопотання не містить.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Тому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає за можливим зменшити підозрюваному ОСОБА_5 суму застави до 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн., враховуючи тривалість перебування останнього під вартою, сімейний та майновий стан, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 37 (тридцять сім) днів - до 25 лютого 2026 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа №953/10803/25, н/п 1-кс/953/372/26) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до дев`яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 25 лютого 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1