Постанова № 133663969, 27.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/622/26

Номер провадження 3/201/179/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зі слів із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого керівником Приватного підприємства «ПОСТ-ШАРП» (код ЄДРПОУ 21921951), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1937 від 02 грудня 2025 року, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ПОСТ-ШАРП» (код ЄДРПОУ 21921951), зареєстрованого за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, вул. Набережна Перемоги, буд. 70, кв. 31 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при декларуванні податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 01.01.2015 по 30.06.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 будучи керівником Приватного підприємства «ПОСТ-ШАРП» вчинив правопорушення: 1) п.266.1, п.266.2, п.266.3, п. 266.5, п. 266.6, п. 266.7, п.266.9 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у частині об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 198 331,82 грн., у тому числі: за 2015 рік - на суму 2 820,89 грн.; за 2016 рік - на суму 6 382,90 грн.; за 2017 рік - на суму 13 587,20 грн.; за 2018 рік - на суму 17 244,94 грн.; за 2019 рік - на суму 19 329,34 грн.; за 2020 рік - на суму 20 053,86 грн.; за 2021 рік - на суму 27 792,00 грн.; за 2022 рік - на суму 30 108,00 грн.; за 2023 рік - на суму 22 965,46 грн.; за 2024 рік - на суму 24 336,53 грн.; за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 року - на суму 13 710,72 грн. 2). пп.16.1.3. п.16.1. ст.16, п.49.1, п.49.2, ст.49, пп.266.7.5. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті якого не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до контролюючого органу за 2015-2025 роки у зв`язку з наявністю об`єктів оподаткування, а саме: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 12428995 (нежитлова нерухомість), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати пояснення з приводу інкримінованого адміністративного правопорушення, однак на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки трьох місячний термін з дня виявлення адміністративного правопорушення минув на момент розгляду справи в суді.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши наявні матеріли справи, суддя приходить до таких висновків.

Згідно з фактичними обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення №1937 від 02.12.2025 року складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, інкриміноване останньому триваюче адміністративне правопорушення виявлено - на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ПОСТ-ШАРП» від 24.10.2025 року №4510/04-36-07-02/21921951.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Разом з цим, частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:

-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

-закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення), за винятком справ про адміністративні правопорушення, які відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді), та за якими такий строк становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, а щодо правопорушень, пов`язаних з корупцією, шість місяців з дня їх виявлення, але не пізніше двох років з дня їх вчинення.

Крім того, визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 триваюче правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП виявлено контролюючим органом на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки 24.10.2025 року, тож, з огляду на положення ст. 38 КУпАП, станом на день розгляду справи з моменту виявлення правопорушення тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Крім того, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 19 січня 2026 року, тобто за п`ять дні до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, визначеного частиною другою статті 38 КУпАП, що у разі призначення справи до розгляду справи у більш стислі строки призвело до порушення права особи на виклик до суду, передбаченого ч. 1 ст. 277-2 КУпАП.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення чи закриття провадження про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247КУпАП є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в Рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) зазначено про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, враховуючи, що з моменту виявлення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 38, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України закрити, у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська