Рішення № 13366375, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 38/200

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Київ в особі Донецької дирекції Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м.Макіївка, Донецька область

про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2 662,73грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова Т.Ю.- за дов.№707-1/14 від 25.03.2010р.

від відповідача: не зявився

від третьої особи 1: Балабан В.А.- за дов. №07-1813 від 30.12.2009р.

від третьої особи 2: Балабан В.А.- за дов. №07-6668 від 30.12.2009р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Київ в особі Донецької дирекції Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2662,73грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19G-0159439 від 20.03.2008р., заяву про виплату страхового відшкодування від 27.05.2008р., копію довідки ДАІ №681 від 28.05.2008р., копію страхового акту №24856 від 31.08.2008р., постанову Харцизького міського суду Донецької області від 17.06.2008р. по справі №3-6023/2008р., копії платіжного доручення №3061 від 08.07.2008р., видатковий касовий ордер №971 від 02.10.2008р., копію акту автотоварознавчого дослідження № 4/603 від 05.07.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

19.10.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів.

Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

19.10.2010р. позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ВАТ “Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка, яке судом розглянуте задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2010р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ „Макіївський коксохімічний завод”, м. Макіївка.

02.11.2010р. позивач надав суду заяву, у якій просить суд залучити до матеріалів справи картку рахунку 3611 (про отримання страховиком страхового платежу) та докази направлення копії позовної заяви третій особі. Заява та додані до неї документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

05.11.2010р. третя особа, ВАТ „Макіївський коксохімічний завод” надала письмові пояснення №07-1275 від 04.11.2010р., в яких повідомила суду, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ правомірно заявлені саме до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” (відповідач по справі).

Третя особа зазначила, що відносно суми позовних вимог, до стягнення підлягає тільки сума у розмірі 2362,73грн., тобто сума сплачена ОСОБА_1 згідно видаткового касового ордеру від 02.10.2008р. Сума у розмірі 300,00грн., яка сплачена ПП ОСОБА_2. за проведення експертного дослідження автомобіля д/н НОМЕР_1 не є страховим відшкодуванням та не може бути стягнута у порядку регресу.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2010р. за клопотанням позивача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів, відповідно до ст.69 ГПК України.

29.11.2010р. на адресу господарського суду від третьої особи ВАТ „Макіївський коксохімічний завод” надійшло клопотання №07-1363 від 26.11.2010р., в якому останній просить суд виключити третю особу ВАТ „Макіївський коксохімічний завод” та залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м.Макіївка.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2010р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс”, м. Макіївка.

14.12.2010р. третя особа, ЗАТ „Макіївкокс”, надала письмові пояснення №07-6895 від 13.12.2010р., в яких зазначила, що згідно договору оренди №13 від 01.09.2003р. та додатку №27 від 01.07.2007р. автомобіль ЗИЛ ММЗ 4505, державний номер НОМЕР_2 був переданий в оренду Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс”.

07.04.2008р. між ЗАТ “Макіївкокс” і Донецькою філією Товариства з додатковою відповідальністю “СК “СПІЧ и К”, яка діяла в інтересах ЗАТ „Європейський страховий альянс”, був укладений договір №2003155/292 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно додатку №1 до договору №2003155/292 від 07.04.2008р. одним із забезпечених транспортних засобів є автомобіль ЗИЛ ММЗ 4505 державний номер НОМЕР_2.

Згідно п.4.5 Договору №2003155/292 від 07.04.2008р. страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (частина збитків, яка не відшкодовується страхувальником). Розмір франшизи складає 2% (510,00грн.) від ліміту відповідальності страхувальника.

Таким чином, третя особа, ЗАТ „Макіївкокс” вважає , що позовні вимоги позивача правомірно заявлені до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” (відповідач по справі).

Письмові пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов суду не надав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками “вручено 16.11.2010р. уповноваженій особі” та “вручено 30.11.2010р. уповноваженій особі” .

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2008р. о 13год.00хвил. у м.Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ЗИЛ ММЗ 4505” (реєстраційний номер НОМЕР_2), який належав ВАТ „Макіївський коксохімічний завод”, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Daewoo Lanos (реєстраційний номер - НОМЕР_1) який належить ОСОБА_1, під його керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Daewoo Lanos (реєстраційний номер - НОМЕР_1).

Відповідно до умов договору добровільного страхування №19G-0159439 від 20.03.2008р. автомобіль Daewoo Lanos (реєстраційний номер - НОМЕР_1) був застрахований у ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №681 від 28.05.2008р.

Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 17 червня 2008 року відносно ОСОБА_3 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 40,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП .

В результаті зіткнення, автомобілю Daewoo Lanos (реєстраційний номер - НОМЕР_1) були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_3

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору добровільного страхування №19G-0159439 від 20.03.2008р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_1., страховиком (позивачем) був складений страховий акт №24856 від 31.08.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно умов договору №19G-0159439 від 20.03.2008р., акту автотоварознавчого дослідження від 05.07.2008р. та розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування складає 2362,73грн.

Крім того, за проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 300,00грн., про що свідчить платіжне доручення №3061 від 08.07.2008р.

Як встановлено судом, автомобіль “ЗИЛ ММЗ 4505” (реєстраційний номер НОМЕР_2), належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству “Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка.

З матеріалів справи та пояснень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ВАТ “Макіївський коксохімічний завод” та ЗАТ “Макіївкокс” вбачається, що 01.09.2003р. між ВАТ “Макіївський коксохімічний завод” (далі-орендодавець) та ТОВ Макіївкокс” (далі-орендар) був укладений договір оренди №13, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування майно, розташоване за адресою: м.Макіївка, Донецька область, вул.Горького,1, територія ВАТ “Макіївський коксохімічний завод”, згідно Додатка №1, який є невідємною частиною договору.

Додатковою угодою №3 від 03.11.2003р. до договору оренди №13 від 01.09.2003р. сторони внесли зміни до договору та виклали преамбулу договору в наступній редакції: ЗАТ „Макіївкокс” (далі-орендар) та ВАТ “Макіївський коксохімічний завод” (далі-орендодавець).

Додатковою угодою від 01.09.2006р. строк дії договору оренди №13 від 01.09.2003р. продовжено до 31.12.2009р.

Відповідно додатку № 27 до договору оренди №13 від 01.09.2003р. орендодавець передав орендарю майно, в тому числі і автомобіль “ЗИЛ ММЗ 4505” (реєстраційний номер НОМЕР_2).

07.04.2008р. між ЗАТ “Макіївкокс” і Донецькою філією Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія” “СПІЧ и К”, діючого від імені Другої Київської Філії ЗАТ „Європейський страховий альянс”, був укладений договір №2003155/292 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є здійснення страховиком обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду життю, здоровю та майну третіх осіб, заподіяну його наземними транспортними засобами, зазначених у Додатках до договору.

Згідно додатку №1 до договору №2003155/292 від 07.04.2008р. одним із забезпечених транспортних засобів є - автомобіль ЗИЛ ММЗ 4505 державний номер НОМЕР_2.

Відповідно п.4.5 Договору №2003155/292 від 07.04.2008р. страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, визначену договором. Франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих становить 2% (510,00грн.) від ліміту відповідальності страхувальника, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих за кожним полісом.

Таким чином, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобілю “ЗИЛ ММЗ 4505” (реєстраційний номер НОМЕР_2) була застрахована відповідачем за договором №2003155/292 від 07.04.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору №19G-0159439 від 20.03.2008р. було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2362,73грн., про що свідчить копія видаткового касового ордеру №971 від 02.10.2008р., яка міститься у матеріалах справи.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 2662,73грн.

З тексту позовної заяви та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень вбачається, що заявлена позивачем сума завданої матеріальної шкоди 2662,73грн. складається: з суми 2362,73грн. сума страхового відшкодування та суми за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300,00грн.

Відповідно до Договору №2003155/292 від 07.04.2008р. обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем та ЗАТ “Макіївкокс”, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до Договору №2003155/292 від 07.04.2008р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 300,00грн. - вартість автотоварознавчого дослідження задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено втирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, нормами Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не передбачається відшкодування вартості експертного висновку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 1852,73грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьки до Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Київ в особі Донецької дирекції Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2662,73грн., задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Київ (01004, м.Київ, вул.Басейна,7-в, ЄДРПОУ 19411125) в особі Донецької дирекції Закритого акціонерного товариства „Європейський страховий альянс” м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Щорса,38) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ (01042, м.Київ, пр.Новопечерський,19/3, ЄДРПОУ 16467237) в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 55-в, ЄДРПОУ 24812547) суму страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 1852,73грн., державне мито в сумі 70,97грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 164,21грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2010р.

Суддя Лейба М.О.