Рішення № 133659450, 29.01.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/2404/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

29 січня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання Следь С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивують позов тим, що 04 червня 2024 року між ТОВ "Оптимальні кредити" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №987608317 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7100,00 грн.

20 березня 2024 року між ТОВ "Оптимальні кредити" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 20/0324-01, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, зокрема і за кредитним договором №987608317 від 04 червня 2024 року, укладеним з відповідачем.

28 травня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" було укладено Договір факторингу №28/0525-01, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, зокрема і за кредитним договором №987608317 від 04 червня 2024 року, укладеним з відповідачем.

16 липня 2025 року ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" було укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, зокрема і за кредитним договором №987608317 від 04 червня 2024 року, укладеним з відповідачем.

Позивач вказав, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів, а тому виникла заборгованість в загальному розмірі 25453,50 грн, з яких: 7100,00 грн - заборгованість по кредиту; 14803,50 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 3550,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. А також позивач просить стягнути понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач в позові просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. В судове засідання не з`явився. Поштове відправлення з копією ухвали суду, що надсилалося на адресу його реєстрації, повернулося без вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223, 280 ЦПК України суд постановив слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

04 червня 2024 року між ТОВ "Оптимальні кредити" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №987608317 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 19-37).

Договір кредитної лінії №987608317 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (довідка про ідентифікацію, а.с. 30).

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7100,00 грн, строком на 20 днів (дисконтний період) дисконтний період може продовжуватись на 30 днів, базова процентна ставка. Інші умови договору щодо вартості послуг кредитодавця, ціни договору викладено в п. 8 договору.

Кредитор свої зобов`язання відповідно до вказаного кредитного договору виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 04.06.2024, зокрема на картку клієнта № НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 7100,00 грн. (а.с. 38).

Також перерахування коштів підтверджується інформацією АТ «Ощадбанк», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 , банком було емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_2 . Згідно з платіжною інструкцією та інформацією про рух грошових коштів на вказану карту 04.06.2024 було зарахування на суму 7100,00 грн. (а.с. 112-114).

20 березня 2024 року між ТОВ "Оптимальні кредити" та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 20/0324-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ "Оптимальні кредити" права вимоги до боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 (а.с. 49-56).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №4 від 25.07.2024, ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 16081,50 грн. (а.с. 55).

28 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ "Таліон Плюс" договір факторингу №28/0525-01, відповідно до якого ТОВ " Таліон Плюс " приймає належні ТОВ " ФК «Онлайн Фінанс " права вимоги до боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 (а.с. 57-66).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 28 травня 2025 року, ТОВ "Таліон Плюс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25453,50 грн. (а.с. 64).

16 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ "ФК "Ейс" договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "Ейс" приймає належні ТОВ "ФК «Онлайн Фінанс" права вимоги до боржників, зокрема і до боржника ОСОБА_1 (а.с.67-79).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/07/25-Е від 16 липня 2025 року, ТОВ "ФК "Ейс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25453,5 грн. (а.с. 73).

В розрахунку заборгованості позивачем вказано, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 25453,5 грн, що складається з: 7100,00 грн - заборгованість по кредиту; 14803,5 грн - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом, 3550,00 грн штрафні санкції.

Разом з тим, в позовних вимогах сторона позивача не просить стягувати штрафні санкції, зазначені в розрахунку заборгованості.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України "Про електронну комерцію" та "Про електронний цифровий підпис".

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію")

Враховуючи наведене, кредитний договір між ТОВ "Оптимальні кредити" та відповідачем укладений сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Зважаючи на те, що відповідач свої зобов`язання щодо сплати кредитних коштів не виконував, допустив заборгованість, доказів виконання умов договору та погашення заборгованості відповідачем до суду не надано, а тому наявні підстави для її стягнення у примусовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за умовами кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, доказів на спростування належності такого розрахунку, включно із періодом нарахування, відповідачем не надано, правонаступником кредитора пред`явлено вимоги щодо стягнення заборгованості за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором, а тому позов підлягає до задоволення, а саме стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 7100,00 грн. та відсотків 14803,50 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки при подачі позову позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подачу позову майнового характеру, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., підлягає стягненню із відповідача. Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 7000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро "Соломко та партнери" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" був укладений договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01. Наданий акт приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ТОВ "ФК "ЕЙС" витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 987608317 від 04 червня 2024 року, укладеним між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 , у сумі 21903,5 грн. та судові витрати в сумі 5422,40 грн., а всього 27325,9 грн. (двадцять сім тисяч триста двадцять п`ять гривень дев`яносто копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Кваша