Рішення № 133656970, 28.01.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/6147/25

провадження № 2/362/1042/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Суд установив:

Зміст і підстави позову, позиція сторін

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку (пай) площею 3,2820 га, кадастровий номер 3221487800:02:002:0036, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був син ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-0 НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 27 грудня 2006 року, актовий запис №551.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Васильківським відділом реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2022 року, актовий запис №310.

У встановлений законом строк, позивач, як спадкоємець першої черги, звернулась до Першої Васильківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Державним нотаріусом заведена спадкова справа №157/2022.

До складу спадщини увійшло наступне нерухоме майно:

- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3221487801:01:033:0035, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,6000 га кадастровий номер 3221487801:01:033:0036, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

На вищезазначене спадкове майно, 21 березня 2024 року позивач набула право власності, про що свідчать нотаріально посвідчені свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім`я ОСОБА_1 , зареєстровані в реєстрі №№1-394, 1-397, 1-400, та витяги з Державного реєстру речових прав з індексними номерами: 370798861; 370801320; 370803376; від 21 березня 2024 року.

Крім вищезазначеного спадкового майна, позивач також просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку (пай) площею 3,2820 га кадастровий номер 3221487800:02:002:0036:, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформи своїх спадкових прав.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області 15 квітня 2011 року, спадкова справ №124/2011.

При вирішенні питання спадкування вказаної земельної ділянки, державний нотаріус прийшов до висновку, що встановити склад спадкового майна, на яке спадкоємець просить видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки земельна ділянка (пай) площею 3,2820 га кадастровий номер 3221487800:02:002:0036, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ №036678, виданого Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 08 червня 2004 року на підставі розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 01 квітня 2004 року №198, тобто після смерті власника, що суперечить статті 25 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Вказані обставини підтверджуються постановою державного нотаріуса Першої Васильківської державної нотаріальної контори Київської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2024 року №520/02-14.

З метою захисту своїх прав на володіння спадковим майном позивач вимушена звернутися до суду.

Глевахівська селищна рада не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подавала, про відкриття провадження та дату й час судового засідання неодноразово повідомлялась належним чином.

Процедура

Ухвалою від 07 серпня 2025 року суд відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 09 жовтня 2025 року суд задовольнив клопотання про витребування доказів, витребував у Першої Васильківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 124/2011 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та копію спадкової справи № 157/2022 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Ухвалою від 11 листопада 2025 року суд повторно витребував у Першої Васильківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 157/2022 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою від 14 січня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 21 січня 2026 року, сторони не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи

Позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія 1-0 НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 27 грудня 2006 року, актовий запис №551.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Васильківським відділом реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 квітня 2022 року, актовий запис №310.

У встановлений законом строк, позивач, як спадкоємець першої черги, звернулась до Першої Васильківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Державним нотаріусом заведена спадкова справа №157/2022.

До складу спадщини увійшло наступне нерухоме майно:

- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3221487801:01:033:0035, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,6000 га кадастровий номер 3221487801:01:033:0036, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «ім.Шевченка», село Тростинка, Обухівського району, Київської області, розміром 3,34.

На вищезазначене спадкове майно 21 березня 2024 року позивач набула право власності, про що свідчать нотаріально посвідчені свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім вищезазначеного спадкового майна, позивач також просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку (пай) площею 3,2820 га кадастровий номер 3221487800:02:002:0036, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформи своїх спадкових прав.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 встановлено по спадковій справі №124/2011.

Так, згідно з матеріалами спадкової справи №124/2011 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті усе своє майно заповіла сину - ОСОБА_2 . Інших двох синів померла позбавила права спадкування.

ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, на підставі якої останньому видано свідоцтва про право на спадщину, яка складається з житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «ім. Шевченка», село Тростинка, Обухівського (Васильківського) району, Київської області, розміром 3,34.

При вирішенні питання спадкування позивачем земельної ділянки (паю) площею 3,2820 га кадастровий номер 3221487800:02:002:0036, державний нотаріус прийшов до висновку, що встановити склад спадкового майна, на яке спадкоємець просить видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки земельна ділянка (пай) площею 3,2820 га кадастровий номер 3221487800:02:002:0036, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області, що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ №036678, виданого Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 08 червня 2004 року на підставі розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 01 квітня 2004 року №198, тобто після смерті власника, що суперечить статті 25 Цивільного кодексу України, відповідно до якої цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Вказані обставини підтверджуються постановою державного нотаріуса Першої Васильківської державної нотаріальної контори Київської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 травня 2024 року №520/02-14.

На адвокатський запит від 17 липня 2024 року до архівного відділу Обухівської РДА (м. Васильків) представником позивача отримані наступні документи:

- розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 16 лютого 2000 року №88 про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 15 жовтня 1997 року №503/І.40;

- розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації від 01 квітня 2004 року №?198 про затвердження технічної документації із землеустрою зі складанням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) в межах Тростинської та Шевченківської сільських рад за межами населених пунктів;

- архівний витяг зі списку власників часток (паїв) на території Тростинської та Шевченківської сільських рад Васильківського району Київської області від 23 липня 2024 року №05-02/531.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_3 набула у приватну власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) під номером 431 площею 3,28 га.

Разом із тим, відповідний державний акт на земельну ділянку сформовано та видано вже після смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наведене також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав.

Нормативно-правове регулювання та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Таким чином, спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця за заповітом або за законом, який не встиг реалізувати це право внаслідок своєї смерті (трансмітент), до його спадкоємців (трансміссар), тобто перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Об`єктом спадкової трансмісії є суб`єктивне цивільне право на прийняття спадщини, що не було реалізоване спадкоємцем у зв`язку з його смертю.

До трансміссара переходить лише можливість прийняття спадщини або відмовитися від її прийняття, якою особа може скористатися, а не безпосередньо спадкове майно. Перехід же спадкового майна є наслідком реалізації права на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця. Не належить до об`єкта спадкової трансмісії право на прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті трансмітента, адже це є самостійним суб`єктивним правом, відмінним від права на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця. У разі застосування механізму спадкової трансмісії мають місце дві спадщини, що відкрилися: 1) після смерті спадкодавця та 2) після смерті трансмітента.

Трансміссар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних суб`єктивних цивільних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного. Спадкоємці трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від прийняття спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини, що відкрилася у зв`язку зі смертю першого спадкодавця. Дії трансміссарів у цих двох самостійних правовідносинах незалежні та мають різні правові наслідки.

Таким чином, перехід права на прийняття спадщини відповідно до статті 1276 ЦК України не є компонентом спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента. Трансміссар, здійснюючи право на прийняття спадщини, набуває спадкової маси не від трансмітента, який так і не встиг її прийняти, а від першого спадкодавця. Утім до трансміссара переходить право не лише прийняти спадщину, а й відмовитися від її прийняття, адже спадкоємець завжди має варіантність поведінки - він не зобов`язаний набувати тих прав і обов`язків, що мав за життя спадкодавець та які не припинилися внаслідок його смерті.

Застосування механізму спадкової трансмісії як юридичної фікції (закон виходить з того, що оскільки спадкоємець мав право прийняти спадщину, але не встиг цього зробити внаслідок смерті, то він нібито спадщину прийняв) можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.

Такі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до пункту 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Позивачем надані належні письмові докази, які підтверджують виникнення права власності на земельну ділянку (пай) площею 3,2820 га, кадастровий номер 3221487800:02:002:0036 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області у ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідженими у справі доказами підтверджено, що спадковим майном після смерті ОСОБА_3 є, зокрема земельна ділянка (пай) площею 3,2820 га, кадастровий номер 3221487800:02:002:0036 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області.

Після смерті ОСОБА_3 її єдиним спадкоємцем є син ОСОБА_2 , який в установлений законом строк реалізував своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері.

Суд звертає увагу, що в силу статті 1223 ЦК України право на спадкування за заповітом здійснюється у пріоритетному порядку, і лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється за законом в порядку черговості.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, в якому заповіла все своє майно на користь сина ОСОБА_2 , який, своєю чергою, помер.

Відповідно до статті 1276 ЦК України право на прийняття у спадщину майна, яке належало ОСОБА_2 за заповітом, в порядку спадкової трансмісії перейшло до його дружини, спадкоємиці за законом першої черги.

Правила спадкової трансмісії не скасовують спадкування за заповітом, а навпаки, продовжують таке спадкування спадкоємцем особи, яка померла, але не прийняла спадщину за заповітом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Вимог щодо розподілу судових витрат не заявлено.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) пл.3,2820 га, кадастровий номер:3221487800:02:002:0036, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Тростинської сільської ради, Обухівського району, Київської області у порядку спадкування (спадкова трансмісія) після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення: 28 січня 2026 року.

Суддя О.В. Попович