Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/16129/25
Провадження № 2/185/322/26
У Х В А Л А
29 січня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя
В С Т А Н О В И В :
Через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.12.2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Головіна В.О.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року заяву було залишено без руху, оскільки подана без додержання вимог передбачених ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити:
Відповідно до п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить повне ім`я та адресу місця проживання чи перебування, відомі номери засобів зв`язку відповідача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До заяви додано копію посвідчення УБД позивача.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Аналіз вищевказаної норми закону дає підстави дійти висновку, що звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення особи до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 22 вказаного Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
В низці справ Верховний Суд повторно звернув увагу, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус УБД (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У вказаній справі предметом позову є розірвання шлюбу, оскільки позивач звернувся до суду з заявою, яка не має відношення до порядку надання обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Враховуючи викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, позивачу зазначено про необхідність сплатити судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп. на вищевказаний рахунок,надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Судом заявнику надано строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала про залишення заяви без руху направлена заявнику в електронний кабінет, що підтверджується довідкою про направлення електронного документу. Документ був доставлений до електронного кабінету заявника 10 січня 2026 року, відповідно довідки про доставку електронного документу.
Протягом встановленого судом десятиденного строку вказані в ухвалі суду недоліки не усунуто. Клопотань про продовження процесуального строку, встановленого судом, для усунення недоліків заяви відповідно до ст.127 ЦПК України суду не подано.
Одночасно, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що в даному випадку передбачений ЦПК України.
Оскільки процесуальним законом чітко встановлені вимоги до оформлення заяви, судом в ухвалі про залишення позову без руху наголошено на необхідності усунення конкретних недоліків заяви, а заявник, отримавши та ознайомившись із такою ухвалою, у наданий судом термін вказані недоліки не усунув, тому заяву суд вимушений вважати неподаною і повернути заявнику, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Одночасно із цим суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Cуддя: В. О. Головін
Судове рішення № 133655801, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 29.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/16129/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: