Рішення № 133655751, 29.01.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2464/25

Номер провадження 2-о/184/24/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Руденко М.М.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Лариса Петрівна про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту проживання однією сім`єю зі своїм рідним братом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.11.2020 помер батько заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя останній був власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 11.04.2017 державним нотаріусом Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянським Ю.М., яке він отримав після смерті батьків. Факт родинного зв`язку заявниці та її рідного брата підтверджено свідоцтвами про їх народження: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом ЗАГС Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області 08.01.1986, в якому зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, як « ОСОБА_1 » за актовим записом №13; та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого відділом ЗАГС Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області 15.07.1988, в якому зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, як « ОСОБА_4 » за актовим записом №458. Батьками обох зазначено: ОСОБА_3 батько, ОСОБА_2 мати. Після смерті матері, а пізніше і батька, брат заявниці, ОСОБА_4 , перебував у пригніченому стані через значний стрес втратив жагу да життя. Через депресивний стан з причини втрати батьків постійно погано себе почував, в липні 2021 переніс хірургічне втручання, саме тоді було виявлено новоутворення кишківника. Брат заявниці вже після смерті батька, в листопаді 2020 потребував особливої уваги та догляду, зважаючи на його важкий психологічний стан, внаслідок чого, заявниця переїхала проживати до нього. Після проведення операції заявниця постійно здійснювала догляд за братом, оскільки новоутворення виявилося злоякісним, що підтверджується виписками медичних установ. Факт ведення спільного господарства підтверджується численними грошовими переказами на картковий рахунок ОСОБА_5 , з якого в подальшому здійснювалася оплата комунальних послуг. Оскільки заявниця постійно проживала зі своїм братом з листопада 2020, вона вважала себе такою, що прийняла спадщину. У жовтні 2025 заявниця звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті її брата. Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 30.10.2025 №710/02-31 відмовила в видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що заявницею пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини. Разом з тим вона роз`яснила право звернення до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини у разі, якщо заявниця постійно проживала разом зі своїм братом на час його смерті. Наведене стало підставою для звернення до суду із даною заявою до суду.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Заінтересовані особи Покровська міська рада Дніпропетровської області, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника Покровської міської ради Дніпропетровської області надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши доводи заявниці, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 36 років помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №188.

Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом ЗАГС Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області 08.01.1986, в якому зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, як « ОСОБА_1 » за актовим записом №13; та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого відділом ЗАГС Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області 15.07.1988, в якому зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, як « ОСОБА_4 » за актовим записом №458. Батьками обох зазначено: ОСОБА_3 батько, ОСОБА_2 мати.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.11.2020 помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого онкохірургічного відділення №1, онкохіміотерапевтичного відділення від 18.07.2024, 11.11.2024, 13.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав діагноз:Cr поперечної ободової кишки рТ3N2a(4|8)M0, LVI+,R0, після трансверзостоми, операції (10.09.2021), 1к. АХТ, прогресія захворювання (Мтс в печінку, легені), в процесі 3 к., ПТХ., кл.гр.ІІ.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 11.04.2017 квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 , спадкова справа №89/2016, зареєстровано в реєстрі за №58.

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого 24.11.2016 КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», затверджено план вищезазначеної квартири та її технічна характеристика.

27.10.2025 приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. заведена спадкова справа №289/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно за зверненням сестри померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Однак приватним нотаріусом Бойко Л.П. постановою від 30.10.2025 №710/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , посилаючись на те, що заявницею пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини та не підтверджений факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини документами у спадковій справі.

Всі вищезазначені факти також підтверджуються копією спадкової справи №289/2025 від 27.10.2025 на майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що на виконання ухвали Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 надала приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П.

Як вказує ОСОБА_1 , після смерті матері, а пізніше і батька, брат заявниці, ОСОБА_4 , перебував у пригніченому стані через значний стрес втратив жагу да життя. Через депресивний стан з причини втрати батьків постійно погано себе почував, в липні 2021 переніс хірургічне втручання, саме тоді було виявлено новоутворення кишківника. Брат заявниці вже після смерті батька, в листопаді 2020 потребував особливої уваги та догляду, зважаючи на його важкий психологічний стан, внаслідок чого, заявниця переїхала проживати до нього. Після проведення операції заявниця постійно здійснювала догляд за братом, оскільки новоутворення виявилося злоякісним, що підтверджується виписками медичних установ з медичної карти стаціонарного хворого онкохірургічного відділення №1, онкохіміотерапевтичного відділення від 18.07.2024, 11.11.2024, 13.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав діагноз:Cr поперечної ободової кишки рТ3N2a(4|8)M0, LVI+,R0, після трансверзостоми, операції (10.09.2021), 1к. АХТ, прогресія захворювання (Мтс в печінку, легені), в процесі 3 к., ПТХ., кл.гр.ІІ.

Факт ведення спільного господарства підтверджується численними грошовими переказами на картковий рахунок ОСОБА_5 , з якого в подальшому здійснювалася оплата комунальних послуг.

Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується допитаними в судовому засіданні свідками.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , вказала, що вона проживає по АДРЕСА_3 по сусідству з ОСОБА_1 . Остання проживала за даною адресою приблизно п`ять років. За даною адресою також проживав батько заявниці, і коли він помер, то ОСОБА_1 постійно проживала з братом ОСОБА_4 , доглядала його. ОСОБА_6 допомагала робити уколи ОСОБА_4 понад 2 роки, оскільки останній дуже хворів.

Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказала, що проживає в АДРЕСА_4 з 1995 року, по сусідству з родиною ОСОБА_8 , яка проживала в кв. АДРЕСА_2 . В зазначеній квартирі проживала родина ОСОБА_8 , яка складалася з батька, матері, сина та доньки. Мати померла, а через років п`ять помер і батько. В зазначеній квартирі залишилися проживати заявниця з братом ОСОБА_4 . Коли захворів ОСОБА_4 , то ОСОБА_9 весь час знаходилася поряд з братом та проживала з ним, доглядала (приблизно років п`ять).

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно до ч.2 ст.315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення фактів спільного проживання заявника зі спадкодавцем та родинного зв`язку між ними, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявниці для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити заявнику факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 263-265, 279, 317 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі своїм братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 5 років до дня смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено 29.01.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко