Ухвала суду № 133655186, 27.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7068/25

Номер провадження 1-кс/201/153/2026

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_5 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019040640001656 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_5 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019040640001656 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

У своїй заяві про відвід захисник зазначила, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019040640001656 після постановлення ухвали в Дніпровського апеляційному суді. Як відомо є ЄДРСР 25.09.2025 одним з суддів Соборного районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 заявлено самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження, адже він брав участь у розгляді іншого кримінального провадження щодо вказаного обвинуваченого та існують суб`єктивні підстави вважати себе неупередженим. Після повторного автоматичного розподілу справу розподілено судді ОСОБА_5

17.10.2025 у справі суддею постановлено ухвалу, у якій вказано, що у підготовче судове засідання не з`явилися обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_4 , яка на зв`язок із судом не вийшла, щодо поважності своєї неявки ніяких заяв або клопотань не надала. Судом поставлено питання щодо призначення захисника обвинуваченому, так як останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Захисник вказала, що вказана ухвала викликає у неї наявність явного упередженого ставлення до розгляду справи, адже, виходячи з матеріалів провадження, суд був обізнаний про наявність адвоката ОСОБА_4 у обвинуваченого, але не повідомив її про час і дату судового засідання у належний спосіб. Вважає, що спостерігається порушення норм процесуального права, порядку виклику учасників провадження до суду.

Також вказала, що у справі здійснюється спеціальне судовий розгляд відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , 17.10.2025 суддя був обізнаний, що ОСОБА_7 не прибуде в судове засідання, адже в іншому провадженні встановлено, що особа у розшуку. Хоча фактично померла.

Також у захисника є значні сумніви у безсторонності щодо порядку розгляду клопотань прокурора стосовно особи ОСОБА_7 , які розглядаються невідкладно. В разі наявності будь-якого клопотання справа не відкладається, навіть в разі відсутності інших обвинувачених. Питання стосовно ОСОБА_7 розглядаються невідкладно. Тоді як в разі наявності інших клопотань, чи то стосовно інших обвинувачених, справа може відкладатись по 3-4 рази. Обвинувачені відкрито зловживають процесуальними правами щодо залучення захисників, реагувань з боку суду немає.

Вказує на не швидкий розгляд клопотань інших учасників справи. Так, нею як адвокатом ОСОБА_7 заявлене клопотання про проведення судової експертизи від 25.02.2025, яке саном на 17.01.2026 не розглянуто, хоча має суттєве значення для розгляду справи.

Також вказує про постановлення суддею ухвали від 30.01.2025, якою звернуто в дохід заставу в розмірі 200000 гривень (двісті тисяч) гривень, внесену 07.08.2023 особою за ОСОБА_7 згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.05.2022 у справі № 932/2545/20. Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12019040030002329 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Роз`яснено, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання ОСОБА_7 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Здійснено спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 12019040030002329 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України. Вказана ухвала в частині спеціального судового розгляду не оскаржується, але постановлена з явними порушеннями, які захист зможе надати лише на іншому етапі судового розгляду. Суд вважав, що прокурором доведено, що 22.09.2023 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у кримінальному провадженні № 12023040000000981 надано дозвіл на затримання обвинуваченого та 29.12.2023 у цьому ж провадженні обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК. То врахував, що наявна постанова про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук у вищевказаному кримінальному провадженні. В той час, як у поточному кримінальному провадженні не здійснено жодного запиту у будь-які органи та установи для встановлення місця перебування обвинуваченого. Просто слова прокурора, та документи з інших проваджені. Хоча сторона захисту вважала рішення передчасним, адже дійсно взяття під варту та оголошення міжнародного розшуку оскаржувалось в Дніпровському апеляційному суді та 20.02.2024 задавлено апеляційну скаргу захисника та скасовано ухвалу Індустріального районного суду від 29.12.2023 у справі № 202/17351/23. Тому вибірковий підхід та подвійні стандарти ставить під сумнів неупередженість судді в можливому подальшому розгляді кримінального провадження ЄРДР за № 12019040640001656.

Вважала, що у судді сформоване особисте ставлення до обвинуваченого, що не виключається як існування звичайного людського чинника, внутрішнього переконання, яке в процесі розгляду вказаного провадження може вплинути на неупереджений/безсторонній розгляд. Враховуючи наявність у провадженні судді іншого кримінального провадження, та те, що провадження № 12019040030002329 перебуває на стадії закінчення та підготовки до судових дебатів, тому його хід прямо чи опосередковано може вплинути та процес розгляду провадження № 12019040640001656, то вважала, що логічно передбачити, що якщо особу буде визнано винною у кримінальному провадженні № 12019040030002329, то буде сформовано явну позицію та більш формалістичний підхід до слухання провадження № 12019040640001656.

На підставі викладеного, просила відвести суддю Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_5 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019040640001656.

Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Адвокат ОСОБА_4 з огляду на її заяву про учать у режимі відеоконференції, була запрошена у зал судового засідання, але на зв`язок із судом не вийшла.

Від прокурора ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд питання про відвід без його участі.

Дослідивши викладені у заяві захисника доводи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК України повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02), зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Таким чином, у кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут самовідводу є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону.

В руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції».

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК.

Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Під час розгляду заяви захисника про відвід судом не встановлено і захисником не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 свідчили б про особисту зацікавленість судді в розгляді справи. Обставини, які б підтвердили надання суддею переваг в реалізації принципу змагальності сторін будь-кому з учасників процесу, також відсутні. Заявлений відвід зводиться до незгоди із процесуальними діями та рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу.

З урахуванням викладеного, заявлений відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 75, 80-82 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Соборного районного суду м. Дніпра ОСОБА_5 від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019040640001656 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 09 годині 25 хвилин 29 січня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1