Вирок № 133651301, 27.01.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/797/26

1-кп/185/1047/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025040000001922 від 29 вересня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Павлограда Дніпропетровської області, студдентиу 11 курсу ДНУ, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , роаніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участі:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Не пізніше 20 год. 41 хв. 11.08.2025, невстановлена особа з використанням облікового запису « ОСОБА_7 » під нікнеймом ОСОБА_8 в Інтернет-месенджері «Telegram» звернулася до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропонувала останній за грошову винагороду вчинити терористичний акт з використанням саморобного пристрою вибухової дії, на що остання надала добровільну згоду.

У свою чергу ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів та прямим умислом на вчинення терористичного акту, тобто вибуху, який створював би небезпеку для життя та здоров`я людей, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, погодилася на вказану пропозицію.

З цією метою ОСОБА_6 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , на якому встановлений Інтернет-месенджер «Telegram» з номерами НОМЕР_4 (нікнейм - ОСОБА_9 ) та НОМЕР_5 (нікнейм - ОСОБА_10 ) почала підтримувати зв`язок з невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка має обліковий запис « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ) в Інтернет-месенджері «Telegram», під час якого отримувала детальні інструкції щодо можливого вчинення терористичного акту, та обговорювала обставини вчинення цього злочину, а саме: проведення візуальної розвідки стосовно транспортних засобів, що використовуються Силами оборони України на території м. Павлограда, отримання та закладення саморобного вибухового пристрою у заздалегідь встановленому місці, а також його активації.

Далі, не пізніше 20 год. 41 хв. 12.08.2025, невстановлена особа, що використовує обліковий запис в Інтернет-месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ), надала ОСОБА_6 протиправну інструкцію провести візуальну розвідку транспортних засобів, що використовуються Силами оборони України, на що ОСОБА_6 погодиась.

В подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, 12.08.2025 до 20 год. 41 хв. провела візуальну розвідку щодо такого транспортного засобу, розташованого у м. Павлоград, Дніпропетровської області, за результатами якої, використовуючи власний мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , здійснила фіксацію транспортного засобу - автомобіля «Ssang Yong», номерний знак НОМЕР_6 , який має характерні ідентифікуючі ознаки, що свідчать про використання його підрозділами Сил оборони України, а саме: зелений (захисний) колір кузова, іноземний номерний знак тощо, та відзвітувала про це особі, що використовує обліковий запис в Інтернет-месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ).

Далі, не відмовляючись від свого злочинного умислу, направленого на скоєння терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людини, настання інших тяжких наслідків, вчиненого з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, бажаючи довести його до кінця, ОСОБА_6 , о 21 год. 26 хв. 13.08.2025, достовірно розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу на носіння вибухових речовин і вибухових пристроїв, за координатами, які надала особа, що використовує обліковий запис « ОСОБА_7 » під нікнеймом ОСОБА_8 у мобільному застосунку «Telegram», прибула на ділянку місцевості за наступними приблизними географічними координатами: 48.520250, 35.872870, на ділянці місцевості позаду гаражного кооперативу по вул. Івана Богуна, 6, м. Павлоград, Дніпропетровської області, та забрала раніше залишений невстановленою особою рюкзак, у якому знаходився саморобний вибуховий пристрій із електрозапалювачем та саморобною, ініціюючою вибуховою речовиною (триперекис ацетону), а також мобільним телефоном з повербанком.

При цьому, відповідно до положень ст. 178 Цивільного кодексу України, додатку № 1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8., 8.1., 8.2. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 зброя і боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ) не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України; право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

В подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи злочинний умисел, бажаючи довести його до кінця, о 21 год. 55 хв. 13.08.2025 прибула на ділянку місцевості за наступними приблизними географічними координатами: 48.5328530, 35.8637728, у безпосередній близькості до будинку АДРЕСА_2 , на якій розташований транспортний засіб - автомобіль «Ssang Yong», номерний знак НОМЕР_6 , стосовно якого вона раніше проводила візуальну розвідку, що використовується старшим офіцером військової частини НОМЕР_7 , під який вона заклала саморобний пристрій вибухової дії. Крім того, з метою реалізації терористичного акту, а також можливістю його візуального перегляду невстановленими особами, ОСОБА_6 у безпосередній близькості від вказаного автомобіля встановила телефон марки «Хiaomi Redmi» IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , який здійснював безпосередню відеофіксацію даної ділянки місцевості та транспортного засобу, таким чином надаючи невстановленій особі можливість спостерігати за процесом вчинення терористичного акту в режимі реального часу, та дистанційно привести вибуховий пристрій у дію.

Разом із тим, після виконання усіх необхідних дій, вибух саморобного пристрою вибухової дії, закладеного ОСОБА_6 під дану автівку, не відбувся з причин, що не залежали від волі останньої.

Ознаки встановлених судом діянь відповідають ознакам кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються:

за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 258 КК України як закінчений замах на терористичний акт, тобто закінчений замах на вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людей, настання інших тяжких наслідків, вчинений з метою порушення громадської безпеки, залякування населення;

за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

19 січня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за участі захисника ОСОБА_11 укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яка надана у судове засідання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення.

ОСОБА_6 судовому засіданні пояснила, що вона повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення. Також обвинувачена пояснила, що вона розуміє наслідки укладення та затвердження угоди у вигляді обмеження права оскаржити вирок згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а також відмови від судового розгляду, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, та відмову допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на її користь. Також обвинувачена пояснила, що вона розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором вона уклала добровільно, без насильства, примусу чи погроз, та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просила суд затвердити укладену між нею та прокурором угоду про визнання винуватості.

Також зазначила, що у вчиненому розкаюється, та зможе виконати взяті на себе обов`язки щодо угоди. Також додала, що погодилась вчинити такі дії через бажання заробити гроші.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

В угоді передбачено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Тому суд приходить до висновку, що умови угоди не порушують інтереси сторін і відповідають інтересам суспільства, обвинувачена взмозі виконати взяті на себе зобов`язання та присутні фактичні підстави для визнання її винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, що встановлено під час допиту обвинуваченої.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується особа, та наявні всі правові та фактичні підстави для затвердження угоди.

Крім того, відповідно до укладеної угоди, сторони погодили покарання відповідно до санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Оцінюючи узгоджене покарання на відповідність чинному КК України, суд приходить до висновку, що таке покарання з урахуванням особи обвинуваченої, пом`якшуючих обставин, які погоджені сторонами, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Також сторонами погоджено застосування спеціальної конфіскації до мобільних телефонів, батереї та ноутбуку, на якому був встановлений телеграм, через який відбувалось спілкування з невідомою особою.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін у вигляді тримання під вартою, адже наявний ризик ухилення обвинуваченою від відбування покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 серпня 2025 року на рюкзак чорного кольору з вставками зеленого кольору та написом «Lazer originals», рушник рожевого кольору, рулон липкої стрічки (скотч), вогнегасник з дротами та мобільним телефоном,обмотаний синім сміттєвим пакетом синього кольору та скетчем; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , серійний номер: НОМЕР_10 , батарею мобільну «Xiaomi Redmi 20000mAh» білого кольору, серійний номер: НОМЕР_11 ; мобільний телефон «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , маску марлеву медичну чорного кольору, розкладний ніж чорного кольору слід залишити без змін.

На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України слід застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави засоби вчиненого кримінального правопорушення - мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , серійний номер: НОМЕР_10 , батарею мобільну «Xiaomi Redmi 20000mAh» білого кольору, серійний номер: НОМЕР_11 ; мобільний телефон «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ; ноутбук торгівельної марки «Lenovo», s/n: PF27E40G із зарядним пристроєм, який зберігається в металевому сейфі слідчого відділу Управління СБ України в Дніпропетровській області (квитанція № 801).

Питання речових доказів у справі необхідно вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду

за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 19 січня 2026 року

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, за які призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років без конфіскації майна;

за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне покарання визначити в розмірі 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту її затримання - з 14 серпня 2025 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 19 серпня 2025 року на рюкзак чорного кольору з вставками зеленого кольору та написом «Lazer originals», рушник рожевого кольору, рулон липкої стрічки (скотч), вогнегасник з дротами та мобільним телефоном,обмотаний синім сміттєвим пакетом синього кольору та скетчем; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , серійний номер: НОМЕР_10 , батарею мобільну «Xiaomi Redmi 20000mAh» білого кольору, серійний номер: НОМЕР_11 ; мобільний телефон «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , маску марлеву медичну чорного кольору, розкладний ніж чорного кольору залишити без змін з метою застосування спеціальної конфіскації та знищення.

На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави як засіб та знаряддя вчиненого кримінального правопорушення речові докази:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» НОМЕР_8 , ІМЕІ2: НОМЕР_9 , серійний номер: НОМЕР_10 ,

- батарею мобільну «Xiaomi Redmi 20000mAh» білого кольору, серійний номер: НОМЕР_11 ;

- мобільний телефон «Apple iPhone 13 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ,

- ноутбук торгівельної марки «Lenovo», s/n: PF27E40G із зарядним пристроєм.

Долю інших речових доказів вирішити таким чином:

-рюкзак чорного кольору з вставками зеленого кольору та написом «Lazer

originals», рушник рожевого кольору, рулон липкої стрічки (скотч), вогнегасник з дротами та мобільним телефоном, обмотаний синім сміттєвим пакетом синього кольору та скотчем; маску марлеву медичну чорного кольору, розкладний ніж чорного кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області (квитанція № 801), знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав призначення покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1