Постанова № 13365005, 23.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2010 р. № 2-а- 11857/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача Панченко Д.В., Соловцов С.І., представника відповідача Шепітько Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віал-Маркет»до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Віал-Маркет» звернувся до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) про визнання протиправним та нечинним, скасування податкового повідомлення-рішення № 0001441540/0 від 10.09.2010р. В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив також визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001551540/0 від 28.09.2010 р., скасувати його, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним .

В серпні 2010 року фахівцями ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача з питань правильності формування податкового кредиту у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Маркет-груп», ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», ТОВ «Дельта-Трейдинг», ЗАТ «Натурфарм», ПП «Стітекс».

За результатами перевірки складено акт № 4073/15-409/33478778 від 31.08.2010р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.7, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту квітня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 26204,49 грн. за угодами, які визнані податковим органом нікчемними та такими, що в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення № 0001441540/0 від 10.09.2010р., відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10481,08 грн, та визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 26204,49 грн., загалом - 36686,29 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Позивач зазначає, що, на його думку, у податкового органу були відсутніми підстави вважати нікчемними договори, укладені позивачем зі своїми контрагентами ТОВ фірма «Маркет-груп», ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», ТОВ «Дельта-Трейдинг», ЗАТ «Натурфарм», ПП «Стітекс», висновок про таку нікчемність зроблено відповідачем на підставі невірного тлумачення змісту ст. 215 ЦК України. Неподача переліченими вище контрагентами позивача податкової звітності, інших обовязкових документів до органів податкової служби, на думку позивача, не є порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищенням, пошкодженням майна фізичної або юридичної особи, держави, що могло б бути підставою вважати договори, укладені з зазначеними особами нікчемними.

Крім того, за час розгляду справи в суді, відповідачем направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0001551540/0 від 28.09.2010 р., прийняте за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту в 2010 році в звязку з правовідносинами з ТОВ «Поллі- Харків»та правильності обчислення ПДВ за червень 2010 року. Даним податковим повідомленням рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18264,31 та визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 60881,03 грн.; загалом 79145,34 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач також вважає незаконним та необґрунтованим з тих підстав, що відповідачем неправомірно визнано нікчемними угоди, укладені з ТОВ «Поллі- Харків», на підставі яких сформовано податковий кредит з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Фахівцями ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова в серпні 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності формування податкового кредиту у квітні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Маркет-груп», ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», ТОВ «Дельта-Трейдинг», ЗАТ «Натурфарм», ПП «Стітекс».

За результатами перевірки складено акт № 4073/15-409/33478778 від 31.08.2010р., згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.7, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту квітня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 26204,49 грн. за угодами, які визнані податковим органом нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків.

В вересні 2010 року фахівцем ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту в 2010 році по взаємовідносинам з ТОВ «Поллі- Харків»та правильності обчислення ПДВ за червень 2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №4159/15-409/33478778 від 10.09.2010 р., яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ на загальну суму 60881,03 грн. в звязку з виконанням угод, укладених позивачем з ТОВ «Поллі-Харків», визнаними податковим органом як нікчемні та такі, що не створюють юридичних наслідків та не повязані з власною господарською діяльністю позивача.

На підставі розгляду акту перевірки № 4073/15-409/33478778 від 31.08.2010р. відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення рішення № 0001441540/0 від 10.09.2010р., відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36686,29 грн.

На підставі розгляду акту перевірки №4159/15-409/33478778 від 10.09.2010 р. відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001551540/0 від 28.09.2010 р., згідно якого на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18264,31 грн. та визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 60881,03 грн.

Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДИНГ», ЗАТ «НАТУРФАРМ»за квітень 2010 року встановлено, що згідно накладної з ПДВ за квітень 2010 року № 9001959219 від 31.05.2010р. та п. 5 додатку до неї позивачем задекларовано у складі податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, отриманих від ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», від ТОВ «ДЕЛЬТА ТРЕЙДИНГ», датованих квітнем 2010 року на загальну суму 4776,13 грн., від ПП «СТІТЕКС», датованих квітнем 2010 року на загальну суму 1040,56 грн.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів. Декларацій з податку на додану вартість»до складу податкового кредиту підприємства в квітні 2010 року було включено податкові накладні, отримані від ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», датованих квітнем 2010 року на загальну суму 13191,23 грн., від ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ», датованих квітнем 2010 року на загальну суму 4776,13 грн., від ЗАТ «НАТУРФАРМ», датованих квітнем 2010 року на загальну суму 1040,56 та рахуються розбіжності на суму 26204,49 грн. за рахунок завищення податкового кредиту.

Згідно поданої до податкового органу декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року № 9002708958 від 19.07.2010р. та додатку 5 до неї, позивачем задекларовано у складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ПОЛЛІ-ХАРКІВ», датованих червнем 2010 року на загальну суму 60881,03 грн.

В ході аналізу наданої звітності позивача, після надання декларації з ПДВ за квітень 2020 року № 9001959219 від 31.05.2010 р. до складу податкового кредиту яких було включено суми ПДВ по податковим накладним, виданим зазначеними вище контрагентами позивача, не встановлено факту надання уточнюючих розрахунків або коригування податкового кредиту за квітень 2010 року у бік зменшення за рахунок сторнування сум податкового кредиту , отриманого за податковими накладними від зазначених контрагентів.

Крім того, в ході перевірки було виявлено, що декларації з податку на додану вартість від названих контрагентів за квітень, червень 2010 року не визнано податковими органами як податкову звітність та на день складання акту перевірки за даними бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій з податку на додану вартість»не встановлено подання ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРИМ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДИНГ», ЗАТ «НАТУРФАРМ», ПП «СТІТЕКС», ТОВ «ПОЛЛІ-ХАРКІВ»декларацій, уточнюючих розрахунків або виправлення помилок у бік зменшення податкових зобовязань по взаємовідносинах з позивачем. Контрагентами названих підприємств не подано податкові декларації, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ, що суперечить вимогам абз. 5 п.п. 4.1.2 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним и цільовими фондами»та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 166, зареєстрованого в Мінюсті за № 250/2054 від 09.07.1997р. Нові звітні декларації та уточнюючі розрахунки до органів державної податкової служби не надано, отже дані зазначених декларацій та уточнюючих розрахунків щодо податкового зобовязання, визначення якого передбачено п.1.6. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»не є дійсними.

Сума податкового зобовязання, визначення якого передбачено п. 1.2. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розрахована відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в звязку з визнанням недійсними показників податкових зобовязань та податкового кредиту теж є недійсною.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України з:

передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Пункт 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника)на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти-дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пункт 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 250/2054 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку визначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРМ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДИНГ», ЗАТ «НАТУРФАРМ», ПП «СТІТЕКС», ТОВ «ПОЛЛІ-ХАРКІВ» в квітні, червні 2010 року виписали на адресу позивача податкові накладні без декларування відповідних сум податкових зобовязань, які виникли за рахунок відвантаження паливно-мастильних матеріалів позивачу.

Наявність у позивача виданих та отриманих податкових накладних, про що він зазначає в позовній заяві, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не вичерпною. В даному випадку не було дотримано обовязкових умов для виникнення права на формування податкового кредиту виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо визнання податковим органом угод, укладених позивачем з зазначеними підприємствами, нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом вбачається, що висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРМ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДИНГ», ЗАТ «НАТУРФАРМ», ПП «СТІТЕКС», ТОВ «ПОЛЛІ-ХАРКІВ»податковим органом зроблено в звязку з тим, що дані правочини не мали на меті реальне створення взаємних прав та обовязків щодо поставки товару та здійснення оплати за нього, натомість мали на меті незаконне формування податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, незаконне відшкодування даного виду податку з державного бюджету.

Суд погоджується з тами висновком та зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем суду не надано вичерпних доказів, які б свідчили про реальність виконання укладених угод, а доводи позивача про відсутність судових рішень про визнання недійсними право чинів, укладених з контрагентами - ТОВ фірма ТД «МАРКЕТ-ГРУП», ТОВ «АЛЕФ-ВИНАЛЬ-КРМ», ТОВ «ДЕЛЬТА-ТРЕЙДИНГ», ЗАТ «НАТУРФАРМ», ПП «СТІТЕКС», ТОВ «ПОЛЛІ-ХАРКІВ»є помилковими, оскільки в разі нікчемності правочину, визначеної Законом. Визнання його таким в судовому порядку не вимагається. Разом з тим відповідачем, як субєктом владних повноважень в повній мірі доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши відповідно до зазначених норм податкові повідомлення рішення відповідача, що оскаржуються в даній справі в межах позовних вимог, суд не вбачає підстав для їх скасування.

На підставі викладеного, ст., ст. 1,3,7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст., ст. 215,228 ЦК України та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186, ч. 1 ст. 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Віал-Маркет»до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову у повному обсязі виготовлено 28 грудня 2010 р.

Суддя Присяжнюк О.В.