Ухвала суду № 133649006, 27.01.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/501/25

Провадження № 1-кп/127/19/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 16 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000670,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за п. 4, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подала письмові клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки наміру переховуватися від суду він не має. Вказав, що має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки.

Захисник ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію обвинуваченого та просив змінити застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Вказав, що прокурором не доведено необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав на особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2025 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 01.02.2026 року.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв`язками.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність у провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Так, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, а саме умисному вбивстві, яке вчинене з особливою жорсткістю та вчинене за попередньою змовою групою осіб, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.

Дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого, його соціальні зв`язки, значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_6 раніше судимий, ніде не працює, джерела доходу не має, не має сім`ї та утриманців, тобто жодних соціально-стримуючих факторів. Хоча він і проживає на території м. Вінниці, проте є особою, що не має сталого зв`язку з вказаним місцем проживання, він є внутрішньо переміщеною особою, яка не набула зазначеного статусу офіційно.

Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілу. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілої у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілої, зокрема права висловити її думку щодо міри покарання.

Таким чином, фактичні обставини справи, особа ОСОБА_6 та характер обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, свідчать про відсутність ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність у провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Так, суд враховує, що ОСОБА_7 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, а саме умисному вбивстві, яке вчинене з особливою жорсткістю та вчинене за попередньою змовою групою осіб, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.

Так, дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого, його соціальні зв`язки, значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_7 офіційно не працює та стабільного джерела доходу не має.

Крім цього суд враховує, що у обвинуваченого відсутнє постійне місце проживання за місцем розгляду справи, оскільки оренда квартири у м. Вінниці не є безумовною підставою вважати, що у обвинуваченого є постійне місце проживання. Наявність цивільної дружини не свідчить про міцність соціальних зв`язків та не є достатньо стримуючим фактором у вказаному кримінальному провадженні.

Вказане переконує суд, що ОСОБА_7 не зможе виконувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, в тому числі і за вчинення злочину проти здоров`я особи, що підсилює ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на потерпілу. При цьому сам по собі факт вже здійсненого допиту потерпілої у суді зазначеного ризику не зменшує, оскільки вплив може бути здійснений протягом всього часу судового розгляду не лише для зміни показань, а й для реалізації інших прав потерпілої, зокрема права висловити її думку щодо міри покарання.

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому цілодобового домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Суд наголошує, що запобіжний захід за своєю суттю є превентивним заходом та має запобігати умовам за яких можливий вплив обвинуваченого на свідків та потерпілих, допущення настання негативних наслідків у виді реалізованих ризиків, в цьому і полягає його мета.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 27.01.2026 року до 27.03.2026 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 27.01.2026 року до 27.03.2026 року, включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя:

Судді: