Рішення № 133648482, 28.01.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/244/26 Справа №447/3343/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

28.01.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області в складі

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участю секретаря - Непопалової М. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вердикт Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дебт Форс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що 06 серпня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. в порядку виконання виконавчого провадження № 67541525 видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою на підставі виконавчого напису № 11215, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., 05 жовтня 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 в користь стягувача ТОВ ««Дебт Форс».

Позивач зазначає, що 09 вересня 2025 року отримав відповідь від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. з копію виконавчого напису № 11215 від 05 жовтня 2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. У виконавчому написі № 11215 від 05 жовтня 2021 року зазначено, що за ним проводиться стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у безспірному порядку за Кредитним договором № AG3158818 від 20 квітня 2019 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», в загальній сумі 43 557,50 грн. Разом з цим, за вчинення даного виконавчого напису приватним нотаріусом стягнено плату в розмірі 500,00 грн, відтак, загальна сума до стягнення за виконавчим написом становить 44 057,50 грн.

Вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. в порушення вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», не перевірила безспірність цих заборгованостей. Крім того, чинна на момент вчинення виконавчих написів редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала кредитного договору, за яким допущено прострочення платежів за зобов?язаннями.

Посилається на те, що у виконавчому написі № 11215 від 05 жовтня 2021 року зазначено, що напис вчинений на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 11215 від 05 жовтня 2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 25 листопада 2025 року.

Протокольною ухвалою від 25 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 23 грудня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до виконавчого напису від 05 жовтня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. реєстровий № 11215, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» стягнуто заборгованість у розмірі:

-30 257,50 грн 3% річних;

-13 300,00 грн інфляційні збитки;

-500,00 грн -плата за вчинення виконавчого напису, що в загальному становить 44 050,50 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В. від 06 серпня 2024 року на підставі виконавчого напису № 11215 від 05 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №67541525 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «Дебт Форс».

На підставі договору № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 травня 2023 року ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Участь сторін у розгляді справи

В судові засідання 25 листопада 2025 року, 23 грудня 2025 року, 28 січня 2026 року представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал», представник відповідача ТОВ «Дебт Форс», Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М. не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання ними подано не було. Про розгляд справи були належно повідомлені.

В судове засідання 28 січня 2026 року позивач та його представник не з`явилися. При цьому 28 січня 2026 року від представника позивача адвоката Гивеля В. П. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивач та його представника, позов підтримує та просить задовольнити.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінка суду

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі - в реакції, чинній на дату вчинення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (тут і далі - в реакції, чинній на дату вчинення виконавчого напису), передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, законодавець зобов`язує вчинити певні дій та надати підтвердження їх здійснення нотаріусу, з чого він може пересвідчитись, що є безспірність заборгованості.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та зазначено, що для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14, постанову Кабміну № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адмінсуду від 01.11.2017р. у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. було залишено без змін. Постановою Великої Палати ВСУ від 20.06.2018р. було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З огляду на викладене, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений 05 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., реєстровий № 11215, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З наданих сторонами доказів та висловлених доводів і заперечень вбачається, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу під час вчинення виконавчого напису, для підтвердження існування кредитних правовідносин та розміру заборгованості за основним зобов`язанням, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20 (провадження № 61-5910св21).

Крім того, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов`язання. Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Дебт Форс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В. В., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ТОВ «Дебт Форс» в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 05 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, реєстровий № 11215, про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості у розмірі:

-30 257,50 грн 3% річних;

-13 300,00 грн інфляційні збитки;

-500,00 грн -плата за вчинення виконавчого напису, що в загальному становить 44 050,50 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіс, буд. 5б.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄДРПОУ 43577608, адреса: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, приміщення № 369, офіс № 1.

Треті особи:

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 93, офіс 3.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28 січня 2026 року.

Суддя Анна Рябчун