Ухвала суду № 133646319, 28.01.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/213/26

2-з/532/2/2026

Ухвала

Іменем України

28 січня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Крейс О. М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

Встановив:

26.01.2026 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. У поданій заяві заявник вказав, що після смерті матері звернувся до державного нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак йому було відмовлено. Брат заявника ОСОБА_1 у березні 2025 року отримав свідоцтво про право на спадщину, що складається з 1/2 частки вищевказаної квартири. Оскільки наявний спір про поділ спадкового майна, заявник має намір звертатися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Водночас ОСОБА_1 має намір продати спірне майно, оскільки вважає, що вказана квартира є його особистою власністю. Таким чином, оскільки невжиття відповідних заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявник прохав суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 із забороною відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.

Суд, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов до таких висновків.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, підставою для застосування заходів забезпечення позову є встановлення обставин, які свідчать, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадження якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача(-ів) з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, у разі, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до роз`яснень, наведених в п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.05.1994 квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняка Р. В. від 24.09.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , 1/4 частка якої належала померлій, 1/4 належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якого була дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав у зв`язку з відсутністю спадкового майна.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №418627373 від 19.03.2025 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 .

Суд вважає, що у випадку, якщо спір буде вирішено на користь позивача (у разі задоволення позовних вимог), є ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки спірну квартиру може бути відчужено, розподілено, а позивач буде змушеним звертатися до суду з іншим позовом.

Таким чином, виходячи з викладеного, наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру у житловому будинку.

При цьому, суд також вважає, що такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не позбавляє можливості та не перешкоджає здійсненню володіння квартирою з боку ОСОБА_1 , тому відсутні підстави вважати, що забезпечення позову може порушити права останнього.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд

Постановив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження.

Ухвала в частині забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в частині вирішення питання про забезпечення позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання її копії учасниками справи.

Суддя