Постанова № 13364560, 17.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 р. № 2а-5790/10/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С. М.

при секретарі Залуцькій І. І.

за участю представника позивача - Чайки С. С.

представника відповідача - Ортинської Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Електростандарт - плюс” до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство “Електростандарт - плюс” звернулось в суд із позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення рішення №0000212341/0 від 14.02.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватне підприємство “Електростандарт - плюс” не погоджується із висновками державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова за результатами позапланової виїзної перевірки, про що було складено акт №1522/23-408/35563000 від 26.06.2009 року з питань взаєморозрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга” за період з березня 2008 року по грудень 2008 року. На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення рішення №0000212341/0 від 14.02.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань по податку на додану вартість на загальну суму 28622,68 грн. в тому числі: за основним платежем 19081,79 грн. та штрафні санкції 9540,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення по справі і просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить в позові - відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оглянувши матеріали справи, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства “Електростандарт - плюс” з питань взаєморозрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга” за період з березня 2008 року по грудень 2008 року.

Предметом перевірки державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова були правові відносини приватного підприємства “Електростандарт - плюс” з товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга” з цього приводу, слід зазначити, що вказані правовідносини виникли на підставі укладених договорів №03/01 від 03.01.2008 pоку, №01/04 від 01.04.2008 pоку, № 30/04 від 30.04.2008 pоку, №12/05 від 12.05.2008 року про надання послуг з оренди приміщень, консультаційно-бухгалтерських послуг.

За результатами перевірки приватного підприємства “Електростандарт - плюс” складено акт №1522/23-408/35563000 від 26.06.2009 року в якому встановлено порушення вимог п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, приватним підприємством “Електростандарт - плюс” занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 19081,79 грн.

Відповідно до розпорядження КМ України від 06.02.2008р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість, погодженого Мінфіном, згідно із п.3 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»удосконалено подання відомостей в декларації з податку на додану вартість і порядок її заповнення. Зокрема, передбачено розшифрування платниками податку у відповідному додатку до декларації податкового кредиту і зобов'язань в аспекті взаємовідносин із контрагентами за звітний місяць. А згідно наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації і порядку її заповнення і подання»вимагається подавати із декларацією всі необхідні додатки, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в аспекті взаємостосунків із контрагентами, уточнюючи розрахунки, тощо. Тобто, податкова декларація повинна фіксувати не лише заявлені платниками суми податкового кредиту і зобов'язань, а і надавати можливість аналізу фінансово-господарської діяльності платника в аспекті взаємовідносин із контрагентами, постачальниками, тощо.

Оплата здійснювалась згідно платіжних доручень №492 від 21.07.2008 року, №436 від 03.07.2008 року, №447 від 07.07.2008 року, №450 від 08.07.2008 року, №551 від 08.08.2008 року, №565 від 03.08.2008 року, №568 від 14.08.2008 року, №219 від 22.04.2008 року, №391 від 18.06.2008 року, №195 від 16.04.2008 року, №401 від 23.06.2008 року, №611 від 29.08.2010 року, №183 від 14.04.2008 року, №361 від 10.06.2008 року.

Відповідно до акту №21 від 26.06.2009 року про відмову від ознайомлення, підпису та отримання акта перевірки, посадова особа приватного підприємства “Електростандарт - плюс” директор Чайка С. С. не прибув для ознайомлення, підпису та отримання акта перевірки, який йому надіслано поштою 26.06.2009 року.

На підставі норм п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В той же час, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету витікає з самої суті визначення податку, його основної мети - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також із визначення платника податку як особи, яка згідно Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, згідно із приписами п.1.3 ст.1 Закону № 168.

Тобто, Законом № 168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому: спочатку сплата податку, а затим включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно із положеннями Закону № 168, право на відшкодування виникає лише при встановленій надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Таким чином, після здійснення фінансово-господарських операцій та надання послуг в товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга” виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) повинен був заявити у деклараціях по податку на додану вартість, і сплатити відповідну суму податку у встановлений Законом термін до державного бюджету України.

Проте, за період надання послуг та виписування податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю “Профліга” не звітувало до податкового органу. Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю “Профліга” не декларувало податкові зобов'язання, на які виписувало податкові накладні, що призводить до не оподаткування доходів товариства, що підтверджується актом державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №1522/23-408/35563000 від 26.06.2009 року. В свою чергу, призводить до отримання фінансової вигоди приватного підприємства “Електростандарт - плюс” за рахунок зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість шляхом невмотивованого формування податкового кредиту з цього податку, що в кінцевому підсумку зменшило розмір надходжень до бюджету ПДВ в сумі 19081,79 грн.

Суд звертає увагу на те, що до правочинів, що порушують публічний порядок, повинні підпадати правочини, що спрямовані на порушення публічних нормативно-правових актів (Конституції України, податкового законодавства тощо), які визначають основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави. і кваліфіковані як правопорушення чи злочин.

Згідно з ЦБД ДПА України встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Профліга” знаходиться в розшуку та з березня 2008 року не подає податкову звітність. У товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга” відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності. ГВПМ ДПІ у м. Львові листом №769/26-51 від 10.02.2009 року повідомило про порушення кримінальної справи відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга” за ч.2 ст.205 Кримінального Кодексу України - «фіктивне підприємництво», за ч.3 ст.212 Кримінального Кодексу України - «умисне ухилення від сплати податків», за ч.1 ст.209 Кримінального Кодексу України - «легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом».

Враховуючи, що задекларований приватним підприємством “Електростандарт - плюс” податковий кредит з ПДВ по постачальнику - товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга” не підтверджений податковими зобов'язаннями надавача послуг, податкові зобов'язання останнім не задекларовані, податок на додану вартість до бюджету не сплачено, перевіркою зроблено висновок, що приватним підприємством “Електростандарт - плюс” в порушенні п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищило суму податкового кредиту за квітень 2008 року на 4 083,34 грн., за травень 2008 року на 3 853,78 грн., за червень 2008 року на 7 290,89 грн., за липень 2008 року на 3 853,78 грн. Перевіркою донараховано 19 081,79 грн. податку на додану вартість. За результатами акта перевірки державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова склала податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2009 року №0000212341/0 на суму 19 081,79 грн. податку на додану вартість і 9 540,89 грн. штрафної санкції.

Дії товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга” кваліфіковані податковим органом, як неправомірні, внаслідок чого і було анульовано свідоцтво про реєстрацію товариства платником податку.

Згідно із ст.228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і згідно з ч.2 згаданої статті, є нікчемним.

Підтвердженням нікчемності правочинів, що були укладені між приватним підприємством “Електростандарт - плюс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга” є такі факти як і неправомірне право підприємства, що перевірялося, на фінансову вигоду шляхом надмірного формування податкового кредиту у зв'язку із несплатою його контрагентом податку до бюджету, так і несплата належних податків із доходів товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга”.

Суд погоджується із висновками податкового органу про те, що приватне підприємство “Електростандарт - плюс” при формуванні данних для податкового обліку не належно посилалося на первинні документи, які вказують на проведення господарських операції з товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга”, оскільки ці документи є недостовірними у зв'язку із нікчемністю правочинів, що укладалися між приватним підприємством “Електростандарт - плюс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Профліга”.

Згідно із положеннями ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивачем, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КАС України не наведено обставин, а судом не встановлено, порушення відповідачем вищезазначених обов'язків суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення надіслане позивачу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а від так, вимоги позивача стосовно скасування податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору, з відповідача не підлягають стягнення.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22.11.2010 року.

Головуючий С. М. Кузьмич