Ухвала суду № 133644769, 28.01.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2-н/356/14/26

Справа № 356/51/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу з ОСОБА_1 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 14.01.2026 року вказану заяву залишено без руху, оскільки заявником не в повній мірі дотримано вимоги ст.177 ЦПК України, а саме в порушення зазначених вимог Закону, ним сплачено судовий збір не в повному розмірі та надано заявнику строк для усунення недоліків вказаної заяви не більше 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

Зазначені недоліки заявником не усунені.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови та гарантії реалізації процесуальних прав і обов`язків усіма суб`єктами цивільно-процесуальних правовідносин.

За змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського сууд з прав людини" та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Так, з аналізу положень ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України випливає, що у випадку, якщо позовну заяву ухвалою суду було залишено без руху, та позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Як визначено ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Підставою залишення заяви без руху та винесення відповідної ухвали стало те, що заявником ТОВ «Газорозподільні мережі України» не в повній мірі дотримано вимоги ст. 177 ЦПК України.

Разом з тим, заявником протягом визначеного судом терміну належних дій щодо виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 14.01.2026 року вчинено не було.

За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Невідповідність поданої заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України унеможливлює відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що недоліки поданої позовної заяви, вказані в ухвалі Березанського міського суду Київської області від 14.01.2026 року заявником усунуті не були, заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, ч. 9 ст. 28, ст. ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу з ОСОБА_1 , - визнати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.М. Лялик