Ухвала суду № 133644479, 26.01.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/782/26

1-кс/296/363/26

УХВАЛА

Іменем України

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

26 січня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця , офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " сухопутних військ ЗСУ, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №42026062360000007 від 14.01.2026, -

В С Т А Н О В И В :

26.01.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42026062360000007 від 14.01.2026.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, № №42026062360000007 від 14.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 7-ДС від 29 серпня 2024 року ОСОБА_8 призначено на посаду головного спеціаліста групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також відповідно до наказу № 281 від 19 вересня 2024 року ОСОБА_5 призначено на посаду офіцеру відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України.

Так перебуваючи у невстановленому слідством місці та не пізніше січня 2026 року у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення незаконних них дій під час здійснення ІНФОРМАЦІЯ_5 заходів щодо призову за мобілізацією та обліку осіб, які підлягають призову в АІТС «Оберіг».

З метою реалізації свого умислу, враховуючи що для вчинення зазначених дій буде необхідно виготовити ряд недостовірних документів, здійснити неправомірні дії в АІТС «Оберіг» і мати до нього доступ, ОСОБА_9 , не пізніше січня 2026 року запропонував реалізувати вказаний намір головному спеціалісту групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_8 , на що остання прийняла пропозицію, вступивши з ним в попередню змову.

ОСОБА_8 в свою чергу усвідомлюючи, що вони спільно із ОСОБА_9 самостійно не зможуть реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, оскільки виконання таких дій потребувало залучення іншої особи, яка має відповідні повноваження щодо ведення обліку рядового, сержантського та старшинського складу запасу, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір та діяти із прямим умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, перебуваючи у невстановленому слідством місці та не пізніше січня 2026 року, повідомили про свій злочинний намір офіцеру відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_5 , на що останній погодився, тим самим вступивши з ними в попередню змову.

Відповідно до узгодженого плану ОСОБА_9 мав вести розмови щодо розміру неправомірної вигоди та, як посередник, отримувати предмет неправомірної вигоди та передавати його службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які в свою чергу повинні були здійснювати неправомірні дії направлені на:

- постановку на облік військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_6 без його присутності та складення необхідних документів від його імені;

-зняття військовозобов`язаного з розшуку без законних підстав;

-не вчиняти дії направлені на мобілізацію військовозобов`язаних шляхом призиву на військову службу.

Так, 13 січня 2026 року громадянин України ОСОБА_10 будучи внутрішньо переміщеною особою, після завантаження застосунку «Резерв+», виявив відомості щодо перебування в розшуку за порушення правил військового обліку.

З метою консультації по вказаним обставинам, невстановлена слідством особа надала ОСОБА_10 номер мобільного телефону ОСОБА_9 та рекомендувала останнього як особу, що працює в ІНФОРМАЦІЯ_7 , який надає консультацію по вказаним питанням.

Далі, 14 січня 2026 року під час телефонної розмови використовуючи застосунок «WhatsApp», ОСОБА_9 , повідомив ОСОБА_10 , що за внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносно останнього в частині постановки на облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 , зняття з розшуку та не вжиття заходів щодо його мобілізації на військову службу, необхідно надати представникам ІНФОРМАЦІЯ_6 неправомірну вигоду.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_10 для уточнення місця реєстрації обліку як військовозобов`язаного, наявності військово-облікових документів та підтвердження місця реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, при цього сказав підготувати, копію паспорту громадянина України, довідки про реєстрацію як ВПО та витягів з мобільного застосунку «Резерв+» з метою їх передачі під час особистої зустрічі.

14 січня 2026 року об 11 годині 21 хвилину ОСОБА_9 , відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_8 , в ході розмови з останньою домовились про постановку на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 , припинення його розшуку та закриття адміністративного провадження відносно останнього, а також складання ОСОБА_8 необхідних документів від імені ОСОБА_10 .

Усвідомлюючи, що самостійно вказаний злочин остання вчинити не зможе, оскільки ОСОБА_10 являється військовозобов`язаним рядового складу ЗСУ, ОСОБА_8 запропонувала та залучила до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , як працівника відповідного відділу, який зможе втілити наявний злочинний умисел.

На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився, таким чином вступивши у попередню змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Після цього, ОСОБА_9 , після отриманих відомостей з особистих документів ОСОБА_10 , знову зателефонував останньому та повідомив про необхідність надання неправомірної вигоди представникам ІНФОРМАЦІЯ_6 та нього особисто в розмірі 25 000 гривень, в якості першої частини неправомірної вигоди.

В цей же день, близько 18 години 25 хвилин, після попередньої домовленості, ОСОБА_9 т ОСОБА_10 особисто зустрілися у місті Житомирі, а саме навпроти будинку № 3 по вулиці Отаманів Соколовських, у ході якої ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 , що зможе також посприяти йому в проходженні військово-лікарської комісії та подальшого ухилення від мобілізації за винагороду в розмірі 10 000 гривень.

Далі, 16 січня 2026 року близько 11 години 25 хвилин, при особистій зустрічі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в салоні автомобіля марки «Honda Stream Es», д.н.з. НОМЕР_1 , поруч із будинком за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину, отримав раніше обумовлені грошові кошти в сумі 25 000 грн., за постановку на облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 та зняття з розшуку ОСОБА_10 в АІТС «Оберіг».

У подальшому вказані грошові кошти ОСОБА_9 розподілив між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

На виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_8 організувала складення документів від імені ОСОБА_10 про постановку на облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , які, разом із частиною отриманої неправомірної вигоди, передала ОСОБА_5 .

У свою чергу ОСОБА_5 вніс особисто та забезпечив внесення від імені начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 необхідних відомостей про постановку ОСОБА_10 на військовий облік, зняття його з розшуку та закриття відповідного адміністративного провадження.

Відразу після цього ОСОБА_9 , отримавши від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 25 000 гривень, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, перебуваючи у салоні цього ж автомобіля за цією ж адресою, продовжив реалізовувати спільний злочинний умисел з метою незаконного збагачення та висловив вимогу надання неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень за безперешкодне проходження військово-лікарської комісії та подальшого ухилення від призову.

В свою чергу, ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, о 16 годині 30 хвилин знову зателефонував ОСОБА_10 в ході телефонної розмови останній повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання коштів в сумі 10 000 гривень за особисті посередницькі послуги у сприянні постановки на облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 та зняття з розшуку ОСОБА_10 .

У подальшому, 22 січня 2026 року, о 11 годині 13 хвилин, рухаючись по вулиці Покровській міста Житомира, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Stream Es», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину, отримав раніше обумовлені грошові кошти в сумі 10000 грн. з метою не вчинення дії направлених на мобілізацію ОСОБА_10 шляхом призиву на військову службу та безперешкодного проходження ВЛК.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_10 відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_9 почав проходити ВЛК.

В цей же день, о 12 годині 51 хвилині рухаючись по вулиці Лесі Українки міста Житомира, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Stream Es», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_9 діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час проведення контролю за вчиненням злочину, отримав раніше обумовлені грошові кошти в сумі 10 000 грн. за надані ним послуги.

Таким чином, ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , який є службовою особою, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 45 000 гривень за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах третіх осіб, дій з використанням службового становища, а саме постановку на облік військовозобов`язаного ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_6 без його присутності та складення необхідних документів від його імені, зняття останнього з розшуку шляхом внесення відповідних відомостей до АІТС «Оберіг» без законних підстав, а також не вчинення дій, направлених на мобілізацію військовозобов`язаного ОСОБА_10 шляхом призиву на військову службу.

23.01.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Причетність ОСОБА_5 , до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.

Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави необхідної для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти ризикам

Під час судового розгляду прокурор та слідчий клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_11 під час судового розгляду клопотання пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, про наміри інших підозрюваних у кримінальному провадження не знав. Не заперечує, що 14.01.2026 його колега ОСОБА_8 передала йому документи ОСОБА_10 та 500 грн, які він тримав на роботі та які були вилучені 22.01.2026 під час обшукуЖитомирського ОМТЦК та СП. Ніяких зв`язків з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в нього нема, він їх не знає. Знає лише ОСОБА_8 , оскільки вони працюють разом. Також він не здогадувався, що 500,00 грн це неправомірна вигода. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зобов`язується виконувити всі обов`язки. Також просив врахувати його майновий стан, що окрім грошового забезпечення 25000,00 грн він не має ніяких доходів.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 також просив слідчого суддю врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, неможливість виїзду за кордон. Просив звернути увагу слідчого суддю, що майже всі долучені до клопотання докази стосуються інших підозрюваних. Щодо ОСОБА_11 то це лише протокол обшуку де в нього вилучено 500,00 грн. Він повідомив, що їх дала йому ОСОБА_8 , щоб він вніс заяву в базу. Ніяких зв`язків між ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 нема. Також ризикам можлдиво запобігти шляхом обов`язків передбачених ч.4 ст.194 КПК України

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання, додані захисником докази, слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №42026062360000007 від 14.01.2026 де одним з підозрюваних за ч. 3 ст. 368 КК України є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley vs the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42026062360000007 від 14.01.2026 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, та підтверджується в своїй сукупності доказами, що долучені до клопотання, а саме:

-

-протоколом затримання особи ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні злочину від 22.01.2026;

-протоколом обшуків від 22.01.2026;

-протоколом допиту свідка від 15.01.2026, 16.01.2026;

-лист УСБУ в Житомирській області №57/5/1-416 від 19.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину №57/5/1-391 від 16.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи №57/5/1-390 від 16.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою, у публічно доступних місцях шляхом візуального спостереження №57/5/1-400 від 16.01.2026;

-протоколом НСД « спостереження за особою в публічно доступних місцях шляхом візуального спостереження» від 20.01.2026;

-протоколом огляду від 16.01.2026;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16.01.2026

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.01.2026;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.01.2026;

-протоколом про закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 22.01.2026;

-протоколами проведення НСД «аудіоконтроль особи» від 21.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи №57/5/1-489 від 22.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи №57/5/1-488 від 22.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи №57/5/1-490 від 22.01.2026;

-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи №57/5/1-487 від 22.01.2026;

-протоколами огляду від 22.01.2026;

Щодо наявності ризиків.

Прокурор вказує, що наявні всі 5 ризиків, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_15 усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого в даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Так ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні злочину - одержанні неправомірної вигоди службовою особою - ч.3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна (тяжкий злочин).

ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Окрім тяжкості покарання, суд зобов`язаний враховувати і інші чинники - зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.

Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 є молодим, працездатним чоловіком 28 років, має вищу освіту ( перекладач з іноземних мов) , не одружений, дітей не має, проживає разом з дідом за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем, займає посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " сухопутних військ ЗСУ, доходів окрім грошового забезпечення не має, раніше не судимий, закордонного паспорту не отримував. З огляду на особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування досить мінімальний.

Також слідчий суддя вважає, що на цьому першочерговому етапі досудового розслідування існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує.

Ризики передбачені п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на свідків та потерпілих, перешкоджання іншим чином знайшов своє відображення в тому, що ОСОБА_5 має об`єктивну можливість шляхом домовленості з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , змінити покази та свідчення про обставини справи та шляхом впливу та погроз свідку ОСОБА_10 примусити змінити показання та відмовитися їх надавати, але цих ризиків можна запобігти заборонивши спілкуватися з учасниками кримінального провадження.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень, зокрема і за ст.368 КК України прокурором не доведено, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має цілком позитивну репутацію та логічне пояснення подій, що відбулися за його участі.

Отже, прокурор довів, що ризики передбачені п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України дійсно існують, при цьому, на цій стадії кримінального провадження вони мають бути обґрунтованим, а не такими, що вже існують чи реально підтверджені доказами.

Разом з цим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного з врахуванням його особи.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку застосування найсуворішого, винятковим запобіжного заходу - тримання під вартою, з урахуванням усіх досліджених слідчим суддею доказів та відомостей про особу підозрюваного є невиправданим, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню.

Так на переконання слідчого судді, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_11 можливе шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді застави.

За приписами ч.1,2 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, його спосіб життя, рід занять та шкоду, яка інкримінується у даному кримінальному провадженні та вважає, що заставу слід визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде необхідним та достатнім в даному конкретному випадку та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у разі внесення такого розміру застави.

В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Також у зв`язку за застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави на нього слід покласти ряд обов`язків предбачених ч.5 ст.194КПК України :

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора або суду окрім випадків пов`язаних з рятуванням свого життя;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10 у кримінальному провадженні та підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_8 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч.6 ст.182 КПК України).

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені клопотання слідчого відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026062360000007 від 14.01.2026 за ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шісдесят ) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора або суду окрім випадків пов`язаних з рятуванням свого життя;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10 у кримінальному провадженні та підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_8 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;

Підозрюваний, ОСОБА_5 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невнесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі протягом п`яти днів з моменту оголошення ухвали, або невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Встановити строк дії обов`язків до 23.03.2026 (включно).

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 28.01.2026 о 9-15 годині

Слідчий суддя ОСОБА_1