Постанова № 13364388, 07.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2010 року Справа № 2а-8105/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Кір`ян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисремпуть» до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 26.05.2010 № 0000162301/1, від 26.05.2010 № 0000152301/1, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010 позивач ТОВ «Лисремпуть» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 26.05.2010 № 0000162301/1, від 26.05.2010 № 0000152301/1, в обґрунтування якого послався на наступне.

На ТОВ «Лисремпуть» пройшла планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, яку проводили працівники ДПІ у м. Лисичанську Луганської області, результати перевірки оформлені актом № 5/23-34403771 від 15.03.2010. Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач надіслав на адресу ДПІ у м. Лисичанську заперечення від 18.03.2010 вих. № 03/18. За результатами розгляду заперечень відповідач надіслав на адресу ТОВ «Лисремпуть» відповідь від 23.03.2010 вих. № 3422/23. 24.03.2010 ДПІ у м. Лисичанську Луганської області прийняло податкові повідомлення рішення № 0000162301/0 та № 0000152301/0. Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 31.03.2010 позивач звернувся з первинною скаргою до ДПІ в м. Лисичанську. 26.05.2010 відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, згідно з яким оскаржувані повідомлені рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

26.05.2010 відповідач прийняв податкові повідомлення рішення № 0000162301/1 та № 0000152301/1. 04.06.2010 позивач звернувся до ДПА в Луганській області з повторною скаргою, 02.08.2010 підприємство отримало від ДПА в Луганській області рішення про результати розгляду повторної скарги, згідно з яким оскаржувані повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. 06.08.2010 позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою, 12.10.2010 підприємство отримало від ДПА України рішення про результати розгляду повторної скарги, згідно з яким оскаржувані повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає оскаржувані повідомлення рішення незаконними з наступних підстав.

В акті перевірки стосовно Договору № ДГ 0000005 від 02.02.2009, укладеного з ТОВ «Укрпромгруп» зазначено, що для перевірки надані лише прибуткові накладні, але перевіряючі не вказують, що саме прибуткова накладна (видаткова накладна) є тим самим первинним документом, який підтверджує факт приймання передачі товарно матеріальних цінностей між ТОВ «Лисремпуть» та ТОВ «Укрпромгруп», крім того, в рішеннях органів ДПС не міститься посилань на нормативно правові акти України, згідно яких видаткова накладна не є первинним документом бухгалтерського обліку. ДПА в Луганській області і ДПА України дійшли висновку, що ТОВ «Лисремпуть» не довело факти поставки ТОВ «Укрпромгруп» товарно матеріальних цінностей та їх використання при здійсненні власної господарської діяльності, що є хибним, оскільки підписанням належним чином оформлених накладних на поставлений товар, уповноважені особи контрагентів тим самим підтвердили факт приймання передачі товарів.

Оскільки обовязок поставити товар згідно Договору № ДГ 0000005 від 02.02.2009 покладено на постачальника ТОВ «Укрпромгруп», то постачальник мав право укладати договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом з метою виконання взятих на себе зобовязань з постачання товару. Чинне законодавство України, що регулює правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом, не містить імперативних вимог щодо обовязку саме покупця складати товарно транспортну накладну. Якщо постачальник (вантажовідправник) або перевізник вантажу не виписували ТТН на перевезення вантажу, це не має наслідком злочинного умислу з боку ТОВ «Лисремпуть».

Крім того, в акті перевірки міститься посилання на пункти 2,5,12,22,26,28 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6. Посадові особи ДПІ у м. Лисичанську, які проводили перевірку, на свій розсуд тлумачать вказані положення Інструкції № П-6 і в Акті перевірки підводять хибне обґрунтування обовязкового складання актів приймання передачі на будь-яку поставку товару, проте Інструкцією передбачено, що відповідні акти приймання продукції за кількістю складаються тільки у випадках пошкодження або псування вантажу, невідповідності найменування, ваги вантажу, кількості місць даним, вказаним у транспортному документі.

Посадові особи відповідача хибно тлумачать норми цивільного і господарського законодавства, і як наслідок роблять висновок про відсутність доказів фактичного отримання товарно матеріальних цінностей ТОВ «Лисремпуть» від ТОВ «Укрпромгруп», оскільки за період, що перевірявся, відбувалася реалізація товарно матеріальних цінностей, які були поставлені ТОВ «Укрпромгруп» за договором № ДГ 0000005 від 02.02.2009, і вони вже спожиті контрагентами ТОВ «Лисремпуть». Факт реалізації поставлених ТМЦ іншим контрагентам підтверджується бухгалтерськими і фінансово господарськими документами, та не спростовується даними, наведеними в Акті перевірки.

Стосовно анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрпромгруп», постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 по справі № 2а-24842/09/1270, яка набрала законної сили, визнано нечинним та скасовано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.08.2009 про анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника ПДВ, і зобовязано Ленінську МДПІ у м. Луганську направити до ДПА України документи щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника ПДВ та прийняти податкові декларації з уточненими розрахунками з ПДВ за травень липень 2009 року. Таким чином, дані, що містяться у інформаційній базі даних ДПА України, не відповідають дійсності. Крім того, на сторінці 43 Акту перевірки місяться дані податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Укрпромгруп» згідно бази даних АІС «Податки», зокрема з січня по вересень 2009 року, тобто податкові декларації з ПДВ ТОВ «Укрпромгруп» приймалися Ленінською МДПІ у м. Луганську без заперечень, у тому числі на виконання зазначеного рішення суду.

На підставі викладеного, позивач просить суд:

-визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Лисичанську Луганської області № 0000152301/1 від 26.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 33544, 00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 9735,00 грн.;

-визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Лисичанську Луганської області № 0000162301/1 від 26.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 26836,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 13418,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.

Згідно плану графіку проведення планових виїзних перевірок на 1 квартал 2010 року з 19.02.2010 по 11.03.2010 проводилася виїзна планова перевірка ТОВ «Лисремпуть» за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої було складено акт від 15.03.2010 за № 5/23 34403771, в якому визначено, що позивачем порушені п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижений податок на прибуток у сумі 33544,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижений ПДВ на суму 26836 грн.

В акті встановлені порушення, що повязані з відображенням в валових витратах витрат, які не підтверджені документально, по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромторг», підставою чого є відсутність первинних документів, а саме документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, а саме відсутні товарно транспортні накладні та акти на прийом товарно матеріальних цінностей. Постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом на внутрішньому сполученні, де у п. 1 та 2 перераховані необхідні документи для здійснення вантажного перевезення, серед яких є наступне найменування: «документи на вантаж». Первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку. Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, при перевезенні вантажів автомобільним транспортом обовязковим є оформлення товарно транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів, а також видів перевезення. Товарно транспорті накладні і дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Перевезення нафтопродуктів автотранспортом оформлюється товарно транспортною накладною відповідно до діючої Інструкції про порядок розрахунків за перевезення вантажів автомобільним транспортом. Таким чином, товарно транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх субєктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обовязковим.

У разі коли сторони не визначають у договорі порядок приймання передачі продукції, застосовуються положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженою постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965 № П-6 і від 25.04.1966 № П-7, відповідно до яких при отриманні товарно матеріальних цінностей одержувач зобовязаний витребувати від транспортної організації акт прийому передачі.

Крім того, в період з 03.08.2009 ТОВ «Укрпромгруп» не був платником ПДВ та не мав права виписувати податкові накладні. На підставі даних інформаційної бази ДПА України згідно наданої податкової звітності у підприємства ТОВ «Укрпромгруп» офісних та складських приміщень не має, транспортних засобів не має, основні засоби відсутні, чисельність працівників 1 особа, тобто засновник, директор та головний бухгалтер ОСОБА_2. ТОВ «Укрпромгруп» має стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження, що є однією з ознак фіктивності. Тобто у ТОВ «Укрпромгруп», через якого проходили фінансово грошові потоки, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Лисремпуть» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа 11.07.2006 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, № запису про державну реєстрацію 13811020000000924 (а.с.75-76), перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Лисичанську Луганської області з 11.07.2006 (а.с.78) і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16449066, виданим 18.07.2006 (а.с.77).

На підставі направлень від 19.02.2010 № 77 (а.с. 96), від 04.03.2010 № 97 (а.с.97), виданих ДПІ в м. Лисичанську Луганської області державним інспекторам Кирюхіній О.О., Кудренку А.В., Козуб Л.В., відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, у період з 19.02.2010 по 11.03.2010 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Лисремпуть» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, термін проведення перевірки продовжувався з 04.03.2010 по 11.03.2010 на підставі наказу ДПІ в м. Лисичанську Луганської області від 03.03.2010 № 128 (а.с.94-95).

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2010 № 5/23-34403771, яким встановлено наступні порушення:

-п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 статті 5 Закону України «Про прибуток підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33544,00 грн., в тому числі за І квартал 2009 року занижено податок у сумі 8266 грн., у ІІ кварталі 2009 року 13725 грн., у ІІІ кварталі 2009 року 11533 грн.;

-п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26836,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року 2479 грн., березень 2009 року 4134 грн., квітень 2009 року 1560 грн., травень 2009 року 5406 грн., червень 2009 року 4014 грн., липень 2009 року 3003 грн., серпень 2009 року 1299 грн., вересень 2009 року 4941 грн. (а.с. 10-37).

18.03.2010 за № 03/18 ТОВ «Лисремпуть» на адресу ДПІ в м. Лисичанську Луганської області були направлені заперечення на акт перевірки, у відповіді на які від 23.03.2010 № 3422/23 відповідачем зазначено, що у разі надання підприємством документів, підтверджуючих факт транспортування товарно матеріальних цінностей та актів прийому передачі за договором № ДГ 0000005 від 02.02.2009 з ТОВ «Укрпромгруп», результати перевірки будуть переглянуті (а.с.49-51).

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ в м. Лисичанську Луганської області прийнято податкове повідомлення рішення від 26.05.2010 № 0000162301/1 на загальну суму 40254, 00 грн., з яких борг за основним платежем 26836,00 грн., за штрафними санкціями 13418,00 грн. (за порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») (а.с.45), та податкове повідомлення рішення від 26.05.2010 № 0000152301/1 на загальну суму 43279,00 грн., з яких борг за основним платежем 33544,00 грн., за штрафними санкціями 9735, 00 грн. (за порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») (а.с.46).

Позивачем 31.03.2010 була подана скарга на зазначені податкові повідомлення рішення до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області (а.с.52-54), рішенням від 26.05.2010 № 6640/23 про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, розяснено право оскарження до ДПА в Луганській області (а.с.56-60).

04.06.2010 за № 04/06 позивачем подано повторну скаргу на податкові повідомлення рішення № 0000162301/1 від 26.05.2010 на суму 40254,00 грн., № 0000152301/1 від 26.05.2010 на суму 43279,00 грн. до ДПА в Луганській області (а.с.61-63), за результатами розгляду якої ДПА в Луганській області прийнято рішення від 29.07.2010 № 13863/25-08, яким податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, розяснено право оскарження до ДПА України (а.с.64-66).

06.08.2010 позивачем подано третю скаргу на оскаржувані податкові повідомлення рішення до ДПА України (а.с.67-69), за результатами розгляду якої ДПА України прийнято рішення від 08.10.2010 № 10496/6/25-045, яким податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, розяснено право оскарження до суду (а.с.70-71).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобовязань платників податків встановлений Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 зазначеного Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У розділі 3.1.2, 3.1.4 Акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 встановлено його заниження на суму 33544,00 грн., в тому числі:

за І квартал 2009 року занижено у сумі 8266 грн.;

за ІІ квартал 2009 року занижено у сумі 13725 грн.;

за ІІІ квартал 2009 року занижено у сумі 11553 грн., у звязку з відображенням у валових витратах витрат, які не підтверджені документально.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрпромгруп» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір № ДГ 0000005 від 02.02.2009 на постачання товару, згідно умов якого Постачальник зобовязується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти (прийняти у власність) та оплатити товар на умовах цього договору у найменуванні та кількості, визначених у заявках або в специфікаціях Покупця до цього договору (п.1.1), ціна товару та вартість партії визначається на підставі рахунків фактур, що відповідають кожній партії поставки (п.2.1), загальна сума договору становить 600000 грн. з урахуванням ПДВ (п.2.2), поставка товару провадиться протягом 2009 року (п.3.2), Покупець зобовязується оплатити 100 % вартість поставленого товару, визначену в п.2.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті України (п.4.1), договір діє до 31.12.2009 (п.6.3), сторони є платниками податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість на загальних умовах і по повній ставці (п.6.4,6.5) (а.с.72).

Позивачем для перевірки було надано відповідачеві видаткові накладні ТОВ «Укрпромгруп».

В податковому обліку ТОВ «Лисремпуть» віднесло до складу валових витрат витрати по отриманим накладним від ТОВ «Укрпромгруп» наступним чином: І квартал 2009 року віднесено до валових витрат витрати у сумі 33065 грн. без ПДВ (декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року № 10037 від 12.05.2009), ІІ квартал 2009 року віднесено до валових витрат витрати у сумі 54900 грн. без ПДВ (декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 року № 19360 від 05.08.2009), ІІІ квартал 2009 року віднесено до валових витрат витрати у сумі 46212 грн. без ПДВ (декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року № 27360 від 19.10.2009, код рядка 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт , послуг), крім визначених у 04.11»).

ТОВ «Лисремпуть» за отримані товарно матеріальні цінності від ТОВ «Укрпромгруп» перерахував з розрахункового рахунку грошові кошти у загальній сумі 211369,32 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які були надані органу податкової служби в ході проведення перевірки, зайво перераховані грошові кошти, які ТОВ «Лисремпуть» перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрпромгруп» були перераховані ТОВ «Укрпромгруп» на розрахунковий рахунок ТОВ «Лисремпуть» згідно листа ТОВ «Лисремпуть» № 26/11-1 у загальній сумі 211369,32 грн., і в бухгалтерському регістрі позивача станом на 31.12.2009 не значиться сальдо за ТОВ «Укрпромгруп» (а.с.15-16).

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена у п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 зазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15, 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Тобто для надання юридичної сили первинним документами, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевезення вантажів супроводжується товарно транспортними документами.

Відповідно до п.10.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, перевізник приймає вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно заявок або по разовому договору. Крім того, до договорів надаються необхідні товарно транспортні документи типова форма № 1-ТН «Товарно- транспортна накладна», тобто єдиний первинний документ, який є підставою для списання товарно матеріальних цінностей у вантажовідправника, обліку на шляху їх переміщення, та оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку у вантажоотримувача, для виконання розрахунків між перевізниками та замовниками автомобільного транспорту та для первинного обліку перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту. При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обовязковим є оформлення товарно транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів, а також видів перевезення.

Відповідно до положень розділу 4.1.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Держкомстату України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122, перевезення нафтопродуктів автотранспортом оформлюється товарно транспортною накладною відповідно до діючої Інструкції про порядок розрахунків за перевезення вантажів автомобільним транспортом. У товарно транспортній накладній в обовязковому порядку вказуються найменування нафтопродуктів, густина, температура, обєм та загальна маса нафтопродуктів. До накладної на замовлення покупця додається паспорт якості нафтопродукту.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, договором № ДГ 0000005 від 02.02.2009 не визначено умови постачання та приймання передачі продукції (а.с.72), тому в даному випадку застосовуються положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженої постановами Державного арбітражного СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7.

Відповідно до п.5 Інструкції № П-6 при прийманні товарів, як передбачено правилами, що діють на транспорті (перевезення), одержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно транспортній накладній або складання акта при доставці вантажу автомобільним транспортом).

Перевіркою наявності в позивача перевізних документів, якими підтверджуються факти відправлення товарів на залізничних станціях, відповідачем відповідних документів не виявлено.

Позивачем фактично не заперечується, що групи товарів, які ним придбавались та реалізовувались, підлягають обовязковій сертифікації відповідно до Переліку продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28.

Проте сертифікатів якості або їх копій при проведенні перевірки відповідачем в позивача не виявлено, і не надано суду.

Таким чином, з акту перевірки вбачається, і фактично не заперечується позивачем, що акти на приймання товарно матеріальних цінностей від ТОВ «Укрпромгруп» та товарно транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарно матеріальних цінностей, сертифікати та посвідчення якості товару у ТОВ «Лисремпуть» відсутні, тобто в позивача будь-які документи стосовно транспортування придбаного товару відсутні, а наявні лише прибуткові накладні, де зазначено постачальника ТОВ «Укрпромгруп».

До того ж, як зазначено в акті перевірки, основні засоби в ТОВ «Лисремпуть» відсутні, немає транспортних засобів, чи договорів оренди транспортних засобів, первинна документація позивача не містить даних про понесення ним витрат на транспортування товару. Не знайшло свого відображення в первинній документації позивача і понесення ним витрат, пов`язанних з договором позички нежитлового приміщення площею у десять квадратних метрів від 2.02.2009 року.

Таким чином, в ході проведення органом державної податкової служби перевірки згідно наявних документів, не виявлено документів, що підтверджували б фактичне отримання товарно матеріальних цінностей позивачем від його контрагента ТОВ «Укрпромторг». Не надано цих документів і суду.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає доводів позивача ТОВ «Лисремпуть» про те, що лише підписанням видаткових накладних на поставлений товар уповноважені особи ТОВ «Лисремпуть» та ТОВ «Укрпромгруп» підтвердили факт приймання передачі товарів, і не потрібно ніяких інших первинних документів для підтвердження здійснення господарської операції з постачання товарів.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п 5.3 статті 5 Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, ДПІ у м. Лисичанську Луганської області правомірно донараховано суми податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 33544 грн.

На виконання умов договору постачання № ДГ 0000005 від 02.02.2009 по отриманим накладним значаться запчастини на загальну суму 161012, 79 грн., в тому числі ПДВ 26835,46 грн.

В акті зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 встановлено його завищення всього на суму 26836 грн., в тому числі:

- лютий 2009 року завищення в сумі 2479 грн.;

- березень 2009 року завищення в сумі 4134 грн.;

- квітень 2009 року завищення в сумі 1560 грн.;

- травень 2009 року завищення в сумі 5406 грн.;

- червень 2009 року завищення в сумі 4014 грн.;

- липень 2009 року завищення в сумі 3003 грн.;

- серпень 2009 року завищення в сумі 1299 грн.;

- вересень 2009 року завищення в сумі 4941 грн.

Зазначені суми були віднесені до складу податкового кредиту по отриманим накладним від ТОВ «Укрпромгруп».

В ході проведення перевірки було встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємства «Журнал ордер та відомість по рахунку 631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 зроблені проведення:

1) Д-т рахунку 281 «Товари на складі» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» на суму без ПДВ 134177,33 грн. (запчастини по отриманим накладним);

2) Д-т рахунку 6415 «Розрахунки по податку на додану вартість» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» на суму ПДВ 26835,46 грн. (запчастини по отриманим накладним).

Таким чином, перевіркою встановлено, і фактично не заперечується позивачем, що надані до перевірки податкові накладні ТОВ «Лисремпуть» відносять до складу податкового кредиту у відповідних періодах, згідно реєстру отриманих податкових накладних та відображено у деклараціях з ПДВ у р.10.1 колонка А «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» - обсяг придбання без ПДВ, у рядку 10.1 колонка Б дозволений податковий кредит.

Згідно бази даних ДПА України, ТОВ «Укрпромгруп» має стан платника «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, що є однією з ознак фіктивності, крім того, у підприємства, через яке проходили фінансово грошові потоки, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, зазначені дані отримані на підставі поданої підприємством податкової звітності (а.с.21).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих, сплачених платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, ДПІ у м. Лисичанську Луганської області правомірно донараховано суми податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 26836 грн.

Щодо твердження позивача про те, що дані, які містяться у інформаційній базі даних ДПА України стосовно ТОВ «Укрпромгруп» не відповідають дійсності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі даних інформаційної бази даних ДПА України у ТОВ «Укрпромгруп» анульовані Свідоцтва платника податку на додану вартість (ІПН 338466712361), а саме: свідоцтво № 17328159, яке було видано 28.11.2005, анульовано 28.03.2009, свідоцтво № 100217395, яке було видано 28.03.2009, анульовано 03.08.2009, що знайшло відображення в акті перевірки (а.с.21).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2009 по справі № 2а-24842/09/1270 визнано нечинним та скасовано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.08.2009 про анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника ПДВ, зобовязано Ленінську МДПІ у м. Луганську направити до ДПА України документи щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника ПДВ, зобовязано Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти податкові декларації з уточненими розрахунками з ПДВ ТОВ «Укрпромторг» за травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року (а.с.73).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2009 апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську на зазначену постанову Луганського окружного адміністративного суду залишено без розгляду (а.с.74), тобто остання набрала законної сили з 23.10.2009.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції щодо постачання товарів між ТОВ «Укрпромгруп» та ТОВ «Лисремпуть» проводилися в період з лютого по вересень 2009 року.

Пунктом 9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що свідоцтво платника податку діє до дати його анулювання, тобто в даному випадку - до 03 серпня 2009 року.

Відповідно до п.35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (в редакції наказу від 24.05.2005 № 185), для інформування платників податку ДПА України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web- сайті ДПА України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Позивач як субєкт господарювання вільний у виборі своїх контрагентів і здійснює господарську діяльність на власний ризик, і мав змогу перевірити повноваження ТОВ «Укрпромгруп» як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. «в» п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна обовязково має містити назву юридичної особи або прізвище, імя, по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Тобто в період з 03.08.2009 по 23.10.2009 ТОВ «Укрпромторг» не мало права виписувати податкові накладні, оскільки на той момент не було платником ПДВ.

Крім того, в даному випадку ДПІ у м. Лисичанську Луганську області було зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ за період з лютого по вересень 2009 року та донараховано позивачеві податкові зобовязання з ПДВ не лише на підставі того, що в базі даних ДПА України містилися відомості про анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника ПДВ, а й з інших викладених вище підстав.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до наведеної норми Закону, на донараховані за актом перевірки суми податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 33544 грн. штрафна санкція складає 9735 грн., з податку на додану вартість у розмірі 26836 грн. штрафна санкція складає 13418 грн.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення № 0000152301/1 від 26.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 33544, 00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 9735,00 грн. та № 0000162301/1 від 26.05.2010 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 26836,00 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 13418,00 грн. правомірно винесені відповідачем на підставі діючого законодавства, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 07.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.12.2010 року про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисремпуть» до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 26.05.2010 № 0000162301/1, від 26.05.2010 № 0000152301/1 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2010 року.

Суддя О.П. Островська