Вирок № 133643148, 28.01.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5834/25

Провадження № 1-кп/159/212/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030550000880 від 13.09.2021року, про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця с. Білашів Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого водієм ТОВ "ІО Транс сервіс", раніше не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , будучи призначеним на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки (код ЄРДПОУ 03736842) на підставі наказу від 07 червня 2021 року директором вказаного товариства, виконуючи роботу, яка належить до категорії робіт з підвищеною небезпекою, будучи особою, яка зобов`язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, не передбачивши можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто з необережності у формі злочинної недбалості, під час експлуатації технологічного транспортного засобу, зокрема телескопічного навантажувача марки "JCB 535-95", із потужністю двигуна 74.20 кВт, обладнаним ковшем, який відноситься до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, всупереч: вимог статті 27 (Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці) Закону України "Про охорону праці"; пунктам 15, 37, 55 Розділу V (Вимоги до експлуатації навантажувачів) Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів, затверджених Наказом міністерства соціальної політики України 27.08.2018 за № 1220; п. 7, підрозділу 3 (Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства виробничих будівель та споруд) Розділу ІІ (Загальні вимоги) Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.01.2015 № 21, керуючи навантажувачем без проведеного навчання за фахом - водій навантажувача, не маючи категорії посвідчення тракториста-машиніста категорії "Е1" відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста" (що дозволяє керувати навантажувачами потужністю двигуна до 147 кВт), не переконався у відсутності людини в робочій зоні навантажувача, що призвело до травмування оточуючого працівника в процесі проведення навантажувальних робіт та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку на підприємстві, що спричинило смерть людини.

Так, ОСОБА_7 13 вересня 2021 року, близько 09 год. 00 хв., в ході навантажування залишків кормів на навантажувач марки "JCB 535-95", що належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки, поблизу стіни корівника, що знаходиться на території вказаного товариства, за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Колодяжне, вул. Лесі Українки, 2-Г, не дотримався відстані між стіною та транспортним засобом з вантажем, яка повинна бути не менше ніж 0,8 м., та притиснув ковшем навантажувача до стіни будівлі ОСОБА_8 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа і зліва - переломи 2-3 ребер по передньо-підпаховій лінії, 4-6 ребер по середньо-підпаховій лінії, 7-8 ребер по задньо-підпаховій лінії з розривами пристінкової плеври та міжреберних м`язів та крововиливами темно-червоного кольору в місцях переломів ребер справа та зліва, з крововиливами в корені обох легень та двобічним гемотораксом; закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки; обширного синця передньої поверхні живота з розвитком травматично-геморагічного шоку внаслідок здавлення ковшом навантажувача до стіни і за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_8 настала від поєднаної тупої травми тіла із закритою тупою травмою грудної клітки з множинними переломами ребер справа і зліва і крововиливами в корені обох легень та двобічним гемотораксом, закритою травмою живота з множинними розривами печінки та з розвитком травматично-геморагічного шоку.

Невиконання трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 вищевказаних нормативних вимог з охорони праці перебувають в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю. Суду показав, що дійсно вчинив інкримінований злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті. Зокрема, в ході завантажування кормів навантажувачем, не побачив працівника, недотримався відстані між стіною та транспортним засобом з вантажем та притиснув ковшем навантажувача до стіни потерпілу. Відповідної категорії на керування даним навантажувачем не мав. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який підтверджує їх існування. В зв`язку з цим суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 272 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 своїми діями, що виразились в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 272 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що ОСОБА_7 вчинено тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України (ст. 12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування заподіяних збитків.

Суд враховує також те, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на диспансерному обліку в психіатра та нарколога не перебуває.

Крім цього, суд враховує позицію потерпілого та його представника щодо несуворої міри покарання обвинуваченому.

Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину), з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Разом з тим, зважаючи на наведені вище обставини щодо обвинуваченого та з врахуванням думки прокурора, потерпілого та його представника, суд вбачає можливим виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства і щодо нього є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Зокрема, обвинувачений вчинив злочин з необережності, повністю визнав свою винуватість та щиро розкаюється у скоєному, шкодує про цей вчинок, про що свідчить безпосередньо його поведінка в ході досудового розслідування та під час судового розгляду повністю відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.

Крім цього, під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю злочину, в ході судового розгляду визнав пред`явлене йому обвинувачення в повному обсязі та погодився на розгляд кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, тобто без дослідження доказів його винуватості.

За наявності обставин, які пом`якшують покарання, зважаючи на відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , СТзОВ імені Лесі Українки про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, заподіяної злочином, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.12.2025 року, потерпілий ОСОБА_9 відмовився від свого цивільного позову в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_7 , про що подав відповідну письмову заяву.

В судовому засіданні, яке мало місце 28.01.2026 року, представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_5 відмовився від цивільного позову потерпілого в частині вимог до СТзОВ ім. Лесі Українки.

Таким чином, враховуючи, що наслідки закриття справи згідно ст. 256 ЦПК України відомі та зрозумілі представнику потерпілого, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено, відмова потерпілого та його представника від позову не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів сторін та інших осіб, тому, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження у справі в частині цивільного позову підлягає закриттю.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_7 під час досудового розслідування не застосовувались. Підстав для застосування запобіжних заходів щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили не вбачається.

Процесуальні витрати за проведення комплексної судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праців сумі 69669,76 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави в повному обсязі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.09.2021 року на майно (речові докази), підлягає скасуванню з подальшим вирішенням долі цих речових доказів у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування сільськогосподарською технікою на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Провадження в справі в частині цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, заподіяної злочином, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати по справі в загальній сумі 69669 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 76 коп. за проведення судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці.

Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2021 року, - скасувати.

Речові докази:

-навантажувач телескопічний марки "JCB 535 95", який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , - повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки;

-Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки від 02.01.10 р.; Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (тракторної бригади) від 20.01.21 р.; Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (ферма № 1) від 10.01.21 р.; Інструкцію з охорони праці для машиніста-тракториста № 11; Інструкцію з охорони праці при вантажно - розвантажувальних роботах № 19, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Лесі Українки;

-завірені копії наказів СтзОВ імені Лесі Українки № 16 від 07.06.2021 р., № 21 від 01.06.2021 р., які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-трудову книжку ОСОБА_8 серії АА № 612833, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути потерпілому ОСОБА_9 ;

-трудову книжку ОСОБА_7 серії АЕ № 042504, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий ОСОБА_1