Ухвала суду № 133641068, 28.01.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/7516/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

У позові позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 № 00000/453/Ж10/24-13-24-04 щодо штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000/454/Ж10/24-13-24-04 щодо штрафних (фінансових) санкцій на суму на суму 340,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 № 00000/455/Ж10/24-13-24-04 щодо штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування від 18.01.2023 №00000/456/Ж10/24-13-24-04 на суму 61994,33 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 15498,58 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування від 18.01.2023 №00000/457/Ж10/24-13-24-04 на суму 5166,19 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 1291,55 грн;

визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.01.2023 № Ф-00000/458/Ж10/24-13-24-04 на суму 51411,36 грн.

Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. Оскільки, на час винесення вказаних податкових повідомлень-рішень та вимоги позивач фактично проживав та працював у м. Вишневе Київської області і до червня 2023 року нікуди з Київської області не виїжджав, а тому отримати їх за місцем його реєстрації не міг, про що свідчать Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 150493/15 (з 09.01.2023 по 17.01.2023 перебував у Київській обласній клінічній лікарні, де йому проведено операцію, а після виписки проходив курс реабілітації) та банківські виписки за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 (Т.1 а.с. 212, 213, 214, 215). В обґрунтування клопотання позивач вказував, що оскаржувані податкові повідомлення та вимогу отримано ним тільки 30.05.2023.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому приписи ст. 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Із матеріалів справи видно, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000/453/Ж10/24-13-24-04, від 18.01.2023 № 00000/454/Ж10/24-13-24-04, від 18.01.2023 № 00000/455/Ж10/24-13-24-04, від 18.01.2023 № 00000/456/Ж10/24-13-24-04, від 18.01.2023 № 00000/457/Ж10/24-13-24-04 та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 00000/458/Ж10/24-13-24-04 винесені відповідачем 18.01.2023.

При цьому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом тільки 27.11.2023, тобто поза межами строку звернення до суду.

Як видно матеріалів справи, позивачем пропущено строк на подання позову.

При наданні правової оцінки питанню дотримання позивачем строку звернення до суду, необхідно встановити день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів.

Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строків звернення та визнання строків пропуску поважними, оскільки на час винесення вказаних податкових повідомлень-рішень та вимоги він фактично проживав та працював у м. Вишневе Київської області і до червня 2023 року нікуди з Київської області не виїжджав, а тому отримати їх за місцем його реєстрації не міг. На підтвердження наведених обставин позивач надав до суду Виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 150493/15 банківські виписки за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 (Т.1 а.с. 212, 213, 214, 215).

Позивач, серед іншого зазначав, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення та вимогу ним отримано лише 30.05.2023, що підтверджується копією конверта та роздруківкою трекінгу відправлень (Т.1 а.с. 60, 61)

Указаних доводів позивача відповідачем не спростовано. Відповідачем не доведено суду на підставі належних та допустимих доказів того, що позивач отримав оскаржувані у цій справі рішення до 30.05.2023.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідач не заперечував щодо поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.

Суд, зважаючи на встановлені обставини, приходить висновку, що причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є об`єктивними та поважними.

З урахуванням того, що позивачем обґрунтовано пропуск строку звернення до суду поважними причинами, суд доходить висновку про доцільність поновлення строку звернення до суду з позовом.

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, що викладені у клопотанні про його поновлення, суд приходить до висновку, що строк був пропущений з поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім цього, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

Так, у справі Bellet v. France рішення від 04 грудня 1995 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про поновлення строку звернення до суду позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241 - 243, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом та поновити такий строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький