Ухвала суду № 133640602, 28.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання внесення виправлень до судового рішення,

з питання поновлення процесуальних строків

"28" січня 2026 р. справа № 520/33130/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду питання необхідності внесення виправлень до судового рішення від 26.01.2026 р. та заяву про уточнення позовних вимог від 27.01.2026р. по справі №520/33130/25 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (далі за текстом - позивач, заявник) доДержавної податкової служби України (далі за текстом - Відповідач №1, Служба), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - Відповідач №2, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, контролюючий орган, ГУ, Управління) провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року; 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року датою його подання.

Ухвалою суду від 23.12.2025 р. було відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 262 КАС України, залучено до участі у справі у якості відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області, витребувано докази.

29.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд подальший розгляд справи № 520/33130/25 здійснювати за вимогами: 1) визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року; 2) визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, без прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520; 3) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року датою його фактичного подання.

Ухвалою суду від 26.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» від 29.12.2025 про уточнення позовних вимог було повернуто заявнику без розгляду.

Після постановлення даної ухвали постало питання необхідності внесення виправлень до її вступної частини.

Правовідносини з приводу виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях унормовані положенням ст. 253 КАС України.

Положеннями зазначеної норми встановлено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження, а тому судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 253 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вивчивши зміст судового рішення по згаданій справі, суд приходить до висновку, що при виготовленні тексту ухвали була допущена технічна помилка, яка, втім, не впливає на встановлення змісту спірних правовідносин.

Так, ухвала по даній справі з питання прийняття до провадження процесуального документу сторони позивача з новими вимогами була постановлена - 26.01.2026р. та направлена суддею до Єдиного державного реєстру судових рішень 26.01.2026р. об 11:30 год., у той же час через допущення описки у вступній частині ухвали, датою судового рішення помилково зазначено 31.12.2025 р.

Отже, відомості, щодо виправлення яких постало питання не узгоджуються з правильними даними, а тому підлягають виправленню.

Окрім того, 28.01.2026р. до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог аналогічного змісту із заявою, поданою 29.12.2025р., у якій представник просив суд поновити процесуальний строк для подання заяви про уточнення позовних вимог у справі №520/33130/25 та здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням за вимогами: 1) визнати протиправними дії Державної податкової служби України, вчинені у межах процедури зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, що виразилися у зупиненні його реєстрації та подальшому неприйнятті письмових пояснень і копій документів без ухвалення рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року датою його фактичного подання.

Вирішуючи юридичну долю означеного процесуального документу суд зазначає, що до поданої заяви слід застосувати положення ст. 47 КАС України, частиною 1 якої визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У заяві про уточнення позовних вимог від 27.01.2026 представник заявника заявив клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви, оскільки заява про уточнення позовних вимог подана з дотриманням вимог процесуального закону, а пропуск строку, передбаченого ч. 3 ст. 262 КАС України, зумовлений об`єктивними та незалежними від позивача обставинами, а саме несвоєчасним надсиланням і отриманням ухвали суду від 31.12.2025 про повернення первинної заяви без розгляду, яка була доставлена до електронного кабінету лише - 26.01.2026. Заявник твердить, що первинна заява була подана своєчасно, у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження, а тому позивач був позбавлений можливості оперативно усунути недоліки та повторно звернутися до суду не з власної вини, що є поважною причиною для поновлення процесуального строку та підставою для прийняття уточнених позовних вимог до розгляду.

Перевіривши матеріали справи та подану заяву, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Приписами ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Судом встановлено, що в ухвалі суду від 26.01.2026р., якою було розглянуто заяву про уточнення позовних вимог від 29.12.2025р., мала місце виключно технічна описка щодо дати постановлення цього судового акту.

При цьому, і процесуальний документ сторони позивача від 29.12.2025р. (де міститься нова вимога - визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, без прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520), і процесуальний документ сторони позивача від 27.01.2026р. (де міститься нова вимога - визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, без прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520) порівняно із вимогами первісного позову містять вимогу про визнання протиправним та скасування окремого самостійного управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень, саме: відмову у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року.

Суд відмічає, що процедури та механізм функціонування Єдиного реєстру податкових накладних регламентовані нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затверджений постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246; далі за текстом - Порядок №1246), а правила прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затверджений постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165; далі за текстом - Порядок №1165) та деталізовані нормами Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216; далі за текстом - Порядок №520).

У первісному позові заявник оскаржував дії Державної податкової служби України з приводу зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року.

Окреслені дії були вчинені суб"єктом владних повноважень - Державною податковою адміністрацією України відповідно до п.12 Порядку №1246 та відповідно до п.7, 10 Порядку №1165 і втілились у квитанції від 21.10.2025р. №9388126361.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Згідно з абз.2 п.25 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня територіального органу ДПС України приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як то указано у п.3 Порядку №520, Комісія регіонального рівня територіального органу ДПС України приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Тож, у межах спірних правовідносин після формування ДПС України квитанції від 21.10.2025р. №9388126361 повноваження на прийняття рішення з приводу реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеного заявником розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року належать до виключної компетенції суб"єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Харківській області.

З метою продовження процедури реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року були складені пояснення від 12.12.2025р. №1 (далі за текстом - Пояснення), які були подані до Реєстру.

Згідно із квитанцією ДПС України від 12.12.2025р. №2 Пояснення не було прийнято до Реєстру у зв`язку із закінченням термінів для подання пояснень та документів, передбачених п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520).

Тож, окреслені дії були вчинені суб"єктом владних повноважень - Державною податковою адміністрацією України відповідно до п.13 Порядку №1246, втілились у квитанції ДПС України від 12.12.2025р. №2 і полягали у відмові прийняття до Єдиного реєстру податкових накладних пояснень заявника від 12.12.2025р. №1.

З наведеного слідує, що квитанція ДПС України від 21.10.2025р. №9388126361 та квитанція ДПС України від 12.12.2025р. №2 стосуються двох різних самостійних управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень (а саме: зупинення реєстрації в Реєстрі розрахунку користування до податкової накладної та відмові у прийнятті до Реєстру пояснень розрахунку користування до податкової накладної), були вчинені у різні календарні дати, грунтуються на різних нормах права, обумовлені різними обставинами.

Вимога про скасування кожного із цих управлінських волевиявлень суб"єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин не є безумовною процедурною гарантією реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеного заявником розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, позаяк така реєстрація є можливою виключно після прийняття відповідного позитивного рішення ГУ ДПС у Харківській області у порядку абз.2 п.25 Порядку №1165 та п.3 Порядку №520.

Відтак, у розумінні ч.3 ст.6 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" і вимога про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року (тобто вимога про визнання протиправними дій з приводу формування квитанції ДПС України від 21.10.2025р. №9388126361), і вимога про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, без прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (тобто вимога про визнання протиправними дій з приводу формування квитанції ДПС України від 12.12.2025р. №2) підлягають оплаті судовим збором як за 2 окремі самостійні немайнові вимоги.

Частиною 1 ст. 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

У даному випадку «іншими відомостями, які вимагаються цим Кодексом» є документ про сплату судового збору за збільшені позовні вимоги.

Натомість, позивачем було заявлено додаткову самостійну немайнову вимогу про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті письмових пояснень та копій документів на підтвердження відомостей, зазначених у розрахунку коригування №1 від 11.12.2023 року до податкової накладної №6 від 11.12.2023 року, без прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 без приєднання доказів оплати судового збору.

Таким чином, процесуальний документ від 27.01.2026р. було подано без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, оскільки до заяви не було додано документ про сплату судового збору за збільшені позовні вимоги, а отже заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню позивачу без розгляду.

У зв"язку із неналежністю оформлення процесуального документу від 27.01.2026р. та з огляду на викладені обставини суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення заявнику строку на подання заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2026р..

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 47, 72-77, 118, 121, 167, 241-243, 248, 253, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Внести виправлення до вступної частини ухвали суду по справі №520/33130/25, зазначивши замість помилкової дати "31.12.2025 р." правильну дату - "26.01.2026 р.".

2.Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» від 277.01.2026р. про поновлення процесуальних строків по справі №520/33130/25 - залишити без задоволення.

3.Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» від 27.01.2026 про уточнення позовних вимог - повернути заявнику без розгляду.

4. Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко