Рішення № 133640341, 28.01.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/6430/25

28 січня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Фика Андрія Ярослввовича звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення №5091-5257/Г-02/8-1900/25 від 06.08.2025р. Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46000, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ: 14035769) про відмову у перерахунку пенсії за віком,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46000, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ: 14035769) перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням страхового стажу ведення підприємницької діяльності 09.07.1999р. по 31.12.2003р., з 01.02.2005р. по 30.04.2005р., з 01.01.2010р. по 25.05.2010р. з дати звернення з відповідною заявою від 21.07.2025р.,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46000, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ: 14035769) зарахувати до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 09.07.1999р. по 31.12.2003р., з 01.02.2005р. по 30.04.2005р„ з 01.01.2010р. по 25.05.2010р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 липня 2025 року ОСОБА_1 в черговий раз звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії із додатками.

Однак 06.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало відповідь ОСОБА_1 за №5091-5257/Г-02/8-1900/25 про те, що відсутні підстави для перегляду страхового стажу.

До страхового стажу позивача не зараховані наступні періоди: з 09.07.1999р. по 31.12.2003р., з 01.02.2005р. по 30.04.2005р., з 01.01.2010р. по 25.05.2010р., А періоди з 01.05.2005р. по 31.12.2007р., з 01.01.2009р. по 31.05.2009р. з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. враховано пропорційно сплаті страхових внесків.

Позивач надав докази добросовісної сплати усіх податків та зборів за період провадження ним підприємницької діяльності, перебував з 09.07.1999 по 31.12.1999 на загальній системі оподаткування, з 01.01.2000 по 25.05.2010 - на спрощеній системі оподаткування та отримав можливість включити до страхового стажу весь період його підприємницької діяльності.

Ухвалою суду від 14.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В заперечення вказує, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо обчислення страхового стажу 21.07.2025, яка була зареєстрована 23.07.2025 за вх. №5257/Г-1900-25.

Враховуючи положення чинного законодавства України до страхового стажу позивача не було зараховано:

- періоди ведення підприємницької діяльності за період з липня 1999 року по грудень 2003 року, оскільки відповідно до довідки від 20.05.2024 № 8842/6/19-00-24-11, виданої Головним управлінням державної податкової служби у Тернопільської області неможливо підтвердити інформацію про сплату страхових внесків.

- періоди ведення підприємницької діяльності після січня 2004 року зараховано до страхового стажу за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків, при цьому періоди з лютого 2005 року по квітень 2005 року та за 2010 рік - відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків.

Дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відображається відповідно до поданих звітів та сплачених страхових внесків.

Страховий стаж позивача обчислений згідно поданих документів та даних персоніфікованого обліку.

08.12.2025 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 вкотре звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо обчислення страхового стажу 21.07.2025, яка була зареєстрована 23.07.2025 за вх. №5257/Г-1900-25.

За результатом розгляду поданої заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало відповідь ОСОБА_1 листом від 06.08.2025 №5091-5257/Г-02/8-1900/25 про те, що відсутні підстави для перегляду страхового стажу.

Зі змісту вказаного листа - відповіді видно, що до страхового стажу не було зараховано періоди ведення підприємницької діяльності за період з липня 1999 року по грудень 2003 року, оскільки відповідно наданої позивачем довідки від 20.05.2024 №8842/6/19-00-24-11, виданої Головним управлінням державної податкової служби у Тернопільській області неможливо підтвердити інформацію про сплату страхових внесків. А періоди ведення підприємницької діяльності після січня 2004 року зараховано до страхового стажу за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків, при цьому період з лютого 2005 року по квітень 2005 року та за 2010 рік - відсутні дані про нарахування доходу та сплату страхових внесків.

Отже, підрахунок страхового стажу проведено згідно долучених позивачем документів та за даними персоніфікованого обліку.

Дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про страховий стаж позивача відображаються відповідно до поданих звітів та сплачених страхових внесків.

Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону №1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. (частина третя статті 24 Закону №1058-IV)

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 - додатково лише за умови сплати страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. (частина третя статті 20 Законом №1058-IV).

Зі змісту листа Головного управління ДПС у Тернопільській області №8842/6/19-00-24-11 від 20.05.2024 видно, що позивач перебував на обліку в Гусятинській ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області як фізична особа-підприємець в період з 09.07.1999 по 25.05.2010, зокрема, в період з 09.07.1999 по 31.12.1999 на загальній системі оподаткування; з 01.01.2000 по 25.05.2010 на спрощеній системі оподаткування. Щодо надання інформації про сплату податків і зборів повідомляє про неможливість надання такої інформації, оскільки у відповідності до наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів" термін зберігання даної інформації 5 років, а саме: "Особові рахунки платника податків і зборів" зберігаються протягом 5 років (стаття 292), "Декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них" зберігаються протягом 5 років (стаття 283).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листі від 06.08.2025 №5091-5257/Г-02/8-1900/25 зазначає, що до страхового стажу позивача не було зараховано періоди ведення підприємницької діяльності за період з липня 1999 року по грудень 2003 року, оскільки відповідно наданої довідки від 20.05.2024 №8842/6/19-00-24-11, виданої Головним управлінням державної податкової служби у Тернопільській області неможливо підтвердити інформацію про сплату страхових внесків.

Так згідно свідоцтва про держану реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого Гусятинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 09 липня 1999 року зареєстрований, як фізична особа підприємець.

На підставі свідоцтва № НОМЕР_2 від 9 липня 1999 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував на обліку у ДПІ Гусятинського району, як платник податку на додану вартість.

Свідоцтва про сплату єдиного податку серія від 27.12.1999 серії АА №211279, від 11.01.2001 серії №147420, від 01.01.2002 серії №461932, від 01.01.2003 серії А №334608, від 01.01.2004 серії Б №467227, від 01.01.2005 серії Б №094839, від 01.01.2009 серії Є №780298, від 01.01.2010 серії Є №763302, звіти суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи, платника єдиного податку за вказані періоди, копії яких містяться в матеріалах справи підтверджують сплату позивачем податків за період провадження підприємницької діяльності.

Згідно акту №209/17/2370107571 від 26.04.2010 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності (СПД) - фізичної особи ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 16 квітня 2010 року", розділом 3.1.2 "Єдиний податок" встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 був платником єдиного податку за період з 01.01.2007 по 18.03.2010 та згідно зведених даних, наведених у таблиці за період перевірки підприємцем сплачено 18.093 грн єдиного податку, дотримано вимоги ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" №746/99 від 28.06.1999р., якою передбачено перебування в трудових відносинах не більше 10-ти осіб протягом року, та обсягу виручки, яка не перевищує 500 тис. грн на рік.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в період провадження підприємницької діяльності позивачем був передбачений Указом Президента України №746/99 від 28.06.1999 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва". (далі - Указ №746/99)

За положеннями статті 2 Указу №746/99 ставка єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлювалася місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов`язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Пунктом 6 Указу №746/99 (чинного до 01.01.2012) передбачалось, що суб`єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином судом встановлено, що здійснюючи підприємницьку діяльність у період з 1999 по 2010 рік позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі єдиного податку через Управління державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України №746/99 від 28.06.1999 із змінами та доповненнями.

Суд зауважує, що сам факт ненадходження в повній мірі відрахувань на сплати єдиного внеску від розмежування єдиного податку за спірний період, за відсутності вини платника, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу стажу роботи за вказаний період. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання державним органом своїх функцій.

Відповідно до довідки №2294/2 від 12.05.2010 про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі повідомляє, що у зв`язку з прийняттям рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проведені остаточні розрахунки, щодо внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України стосовно яких контролюючими органами є органи Пенсійного фонду України.

Крім відсутності у позивача заборгованості по внесках загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України, матеріалами справи підтверджено також відсутність заборгованості перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вказане підтверджує сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності, а тому спірні періоди провадження підприємницької діяльності, з 09.07.1999 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.04.2005, з 01.01.2010 по 25.05.2010 відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача.

За наведеного слідує, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зарахування до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності за вказані періоди з 09.07.1999 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.04.2005, з 01.01.2010 по 25.05.2010 підлягають до задоволення.

Відповідно і позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке викладене у листі від 06.08.2025 №5091-5257/Г-02/8-1900/25 щодо обчислення стажу також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46000, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ: 14035769) перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням страхового стажу ведення підприємницької діяльності 09.07.1999р. по 31.12.2003р., з 01.02.2005р. по 30.04.2005р., з 01.01.2010р. по 25.05.2010р. з дати звернення з відповідною заявою від 21.07.2025р., то судом враховано наступне.

Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Так, питання призначення, перерахунок, виплата пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування, перерахунок та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Позивачем не надано суду доказів подання до відповідача заяви про перерахунок пенсії у встановленому порядку, виходячи зі змісту листа від 06.08.2025 №5091-5257/Г-02/8-1900/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглядалося звернення ОСОБА_1 від 21.07.2025, яке зареєстроване 23.07.2025 за вх. №5257/Г-1900-25 щодо обчислення страхового стажу.

Відтак, позов в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Частиною другою статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке викладене у листі від 06.08.2025 №5091-5257/Г-02/8-1900/25 щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 09.07.1999 по 31.12.2003, з 01.02.2005 по 30.04.2005, з 01.01.2010 по 25.05.2010.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено і підписано 28 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.