Ухвала суду № 133639331, 27.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42529/25

УХВАЛА

27 січня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО (вул. Князівська, буд. 38, офіс 102, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 43959001) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

19 січня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд: забезпечити позов шляхом заборони Державній податковій службі України вчиняти дії, спрямовані на припинення строку дії ліцензії на виробництво тютюнових виробів ТОВ «ОРІОН ТОБАККО».

В обґрунтування заяви зазначено, що ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» звернулось до ДПС України із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів, а саме про продовження терміну дії ліцензії № 990111202100016 на термін, на який вона була анульована, тобто, з 27.06.2024 по 15.04.2025 (на 292 дні), починаючи з 08.11.2026. 22.12.2025 ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» отримано відповідь від ДПС України №35398/6/99-00-09-01-01-06 від 10.12.2025, згідно з якою, встановлено, що питання про продовження терміну дії ліцензії на термін, на який вона була анульована, а саме: у період з 27.06.2025 по 15.04.2025, тобто на 292 дні, починаючи з 08.11.2026 не було предметом розгляду судової справи № 420/20892/24, тобто, у рішенні не було прямого зобов`язання змінити кінцеву дату дії ліцензії. Оскільки, саме по собі скасування наказу про анулювання ліцензії та формальне поновлення запису в Реєстрі не відновлює порушене право ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» у повному обсязі, останнє звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою. Позивач звертає увагу суду, що відповідна ліцензія видана на певний строк, а можливі подальші судові спори щодо відновлення порушених прав позивача, фактично можуть в результаті призвести до ситуації, коли їх судовий розгляд завершиться після спливу строку дії ліцензії, що була видана на строк до 08.11.2026, тобто поновлення прав позивача стане унеможливленим взагалі, у зв`язку зі спливом строку, на який видана ліцензія, поки в судовому порядку буде вирішуватись питання про продовження строку дії ліцензії на строк, який вона була анульована. Отже, враховуючи викладені вище обставини та висновки у їх сукупності, закінчення строку дії ліцензії ТОВ «ОРІОН ТОБАККО» призведе до реального та повного зупинення господарської діяльності та матиме негативні наслідки, зокрема, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати, неможливості відновити господарську діяльність, а також сплати податків до бюджету ТОВ «ОІРОН ТОБАККО». Вказані негативні наслідки, навіть в разі вирішення спору на корить позивача, неможливо буде усунути одночасно, а для їх поновлення необхідно буде в майбутньому докласти значних зусиль, проте такі зусилля можливо взагалі будуть неефективними, оскільки відповідна ліцензія документ з визначеним терміном дії, який може закінчитись ще до відновлення порушеного права платника податків.

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про забезпечення позову в яких заперечує проти задоволення заяви оскільки захід забезпечення позову прямо суперечить ст. 151 КАС України, оскільки він за своїм змістом є тотожним кінцевій меті позову у даній справі та вказує на непропорційність та безпідставність зазначених у заяві від 19.01.2026 року заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС, встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Відтак, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 420/5553/18 та від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими (репутаційними, службовими, іншими) наслідками.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 580/244/23.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, оцінюючи доводи та аргументи заявника, суд зауважує, що вони не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

Суд звертає увагу, що у разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд фактично надасть оцінку обставинам справи без розгляду справи по суті, що не відповідає завданню та меті правового інституту забезпечення позову.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, окрім основного виду діяльності - КВЕД 12.00 виробництво тютюнових виробів, у Позивача також наявні відкриті:

- 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;

- 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

- 46.62 Оптова торгівля верстатами

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

- 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

- 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах

- 82.92 Пакування.

Таким чином, позивач не обмежений правом на здійснення інших видів господарської діяльності. За таких обставин відсутні підстави вважати, що саме по собі анулювання ліцензії на право виробництва тютюнових виробів блокуватиме формування доходу, сплату податків та виплату його працівникам заробітної плати.

При цьому суд не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити позивача від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо.

Проте варто врахувати, що такі обставини в будь - якому випадку не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі розпорядження.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, у цьому конкретному випадку, відсутні беззаперечні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову є співмірним з предметом спору та предметом доказування у справі.

Відтак, суд вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 року у справі № 600/5185/24-а.

Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить. Також відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити здійснення господарської діяльності позивача або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Позивачем не наведено доводів, як і не надано суду доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів заявника, за якими він звернувся до суду, буде не ефективним.

Також позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "ОРІОН ТОБАККО", що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Доводи позивача зводяться до можливих у майбутньому порушень його прав, тобто фактично до припущень.

Так, Верховний Суд у постанові від 8 червня 2023 року у справі №160/1140/23 зазначив, що можливі у майбутньому порушення прав позивача, які ще не наступили взагалі і невідомо, чи настануть у подальшому, не є самостійною і достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Отже, суд вважає, що у справі, яка розглядається, заявником не доведено у передбаченому процесуальним законом порядку наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 року № 400/2601/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача у заяві про забезпечення позову на постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі № 440/6755/21, судом до уваги не приймається, адже у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ст. 150 КАС України, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІОН ТОБАККО (вул. Князівська, буд. 38, офіс 102, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 43959001) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Згідно ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи знаходження судді на лікарняному, текст ухвали складено та підписано суддею 27.01.2026 року.

Суддя Д.К.Василяка