Постанова № 13363787, 29.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.11.10Справа №2а-8466/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕГО»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача Летаніна Н.О., пасп. НОМЕР_1;

від відповідача Володькін С.А. представник, довіреність б/н від 19.08.2009 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕГО» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі відповідач) щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року податковою звітністю; зобовязати відповідача визнати податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року податковою звітністю.

Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року, проте не визнані останнім як податкова звітність. Такі дії, на думку позивача, є протиправними та суперечать вимогам діючого законодавства.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2010 року, представник позивача надав уточнення позовних вимог, згідно яких, крім вищевказаних позовних вимог доповнив прохальну частину позовної заяви вимогами про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень відповідача №0001521502/0 від 14.06.2010р та №0001521502/1 від 05.07.2010р.

У судовому засіданні 29.11.2010р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.11.2010 року представник відповідача проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні на позов, посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року була подана позивачем, проте не була визнана як податкова декларація у звязку з порушенням позивачем порядку їх заповнення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.02.1993 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Судом встановлено, що позивачем 28.04.2010 року було направлено відповідачу поштою декларацію з податку на додану вартість за перший квартал 2010 рік , яка була отримана ним 30.04.2010р, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7893096.

Однак, відповідач листом від 13.05.2010р. №9598/10/15-2 повідомив позивача про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року не визнана податковою звітністю, у звязку з тим, що в наданої декларації відсутній перелік номерів строк декларації, до яких є додатки, що є порушенням вимог до заповнення декларації. Позивачу рекомендовано надати нову декларацію з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року.

Позивач листом від 21.05.2010 року повідомив відповідача про те, що декларація заповнена відповідно до вимог п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. та вимог Наказу ГНАУ №691 від 02.12.2004р. «Про затвердження нової редакції Порядку прийняття та компютерної обробки звітних документів платників податків в ДПІ районного рівня и СДПІ з роботи з крупними платниками податків», тому підстав для невизнання її податковою звітністю немає.

28.05.2010р. відповідач вдруге направив позивачу листа за №10917/10/15-2, яким повідомив його про те, що податкова декларація з ПДВ за перший квартал 2010р. надана позивачем правомірно не визнана податковою звітністю у звязку з відсутністю в неї переліку номерів строк.

03.06.2010р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань несвоєчасного надання податкової звітності з ПДВ, за результатами якої складено Акт перевірки № 2663/15-2/13449530, згідно якого встановлено порушення ТОВ «Фірма ЕГО» п.п.4.1.4а пункту 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001521502/0 від 14.06.2010р. згідно якого позивачу визначено податкові зобовязання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ в м. Ялті.

Рішенням ДПІ в м. Ялта від 30.06.2010р. №13885/10/25-0 скаргу ТОВ «Фірма ЕГО» залишено без задоволення. За результатами розгляду скарги прийнято податкове-повідомлення рішення №0001521502/1 від 05.07.2010р. згідно якого позивачу визначено податкові зобовязання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої податкової декларації (лист № 9598/10/15-2 від 13.05.2010 року) з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року податковою звітністю, не посилався на жодний нормативно-правовий акт, який на його думку, був порушений позивачем.

Підставою для невизнання податкової декларації за перший квартал 2010 року згідно з листом №10917/10/15-2 від 28.05.2010р. є порушення п. 1.3 ст.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», згідно з яким декларація складається зі вступної частини, службових полів, чотирьох розділів і обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи і додатки.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року, та встановлено, що вказана декларація має всі передбачені Наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року обовязкові реквізити, тобто була заповнена та подана позивачем відповідно до вимог діючого законодавства.

Тобто на думку суду, відсутність переліку номерів строк декларації, до якої є додатки, не може бути підставою для невизнання податкової декларації з ПДВ поданої позивачем за перший квартал 2010р. податковою звітністю.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що декларація позивача з податку на додану вартість за перший квартал 2010 рік не визнана податковою звітністю з підстав, встановлених чинним законодавством.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не визнав декларацію позивача з податку на додану вартість за перший квартал 2010 року та прийняв податкові повідомлення рішення №0001521502/0 від 14.06.2010р. та №0001521502/1 від 05.07.2010р. про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання податкової звітності, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у звязку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 29.11.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 03.12.2010р.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо невизнання направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕГО» (ЕДРПОУ 19449530) декларації з податку на додану вартість від 24.04.2010р. за перший квартал 2010р.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим визнати направлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕГО» (ЕДРПОУ 19449530) декларацію з податку на додану вартість від 24.04.2010р. за перший квартал 2010р. податковою звітністю.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта №0001521502/0 від 14.06.2010р. та №0001521502/1 від 05.07.2010р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЕГО» (98600, м. Ялта, вул. Пушкінська, 17, ЕДРПОУ 19449530) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.